МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Кафедра соціології
Соціологічний практикум
Студентів 2-го курсу
Спеціалізації 6503
5-ї групи
Зубашевської Надії
Дорошенко Надії
Жука Вадима
Лебедівського Віктора
Константінова Кирила
Київ-2012
Володимир Ілліч Ленін
Політичні переконання лідера.
Ленін як політик був послідовним супротивником розподілу і децентралізації влади у суспільстві, а отже він був проти такого політичного інституту суспільства як демократія, яку він називав «буржуазна демократія». Він робив все можливе для зосередження, централізації влади у власних руках, для цього використовував такі поняття, як «демократичний централізм» та «диктатура пролетаріату», яка на думку критиків комунізму, була евфемізмом диктатури партії більшовиків.
Висновок:
Ленін нехтував правом народу на вибір свого лідера і робив все можливе для зосередження влади у руках партії, говорячи народу, що він забирає владу у буржуїв та передає її народу, хоча фактично він залишив її собі.
Ідеологічний зміст проголошуваних ним цілей та завдань.
Ідеологія, котру Ленін проголошував народу, полягала в тому, що влада повинна перебувати під контролем робочого класу, а так звана інтелігенція є проявом буржуазії і підлягає ліквідації.
Висновок:
Ленін, пішов шляхом найменшого опору і для отримання влади вибрав прошарок робітників та селян як інструмент. У ті часи прошарок робочого люду мав не кращий статок, і в багатьох аспектах поступався прошарку так званої інтелігенції, що викликало обурення у перших і надало змогу Леніну використати цей гнів у своїх цілях.
Політичне минуле лідера та соціальні ліфти, які він використав.
- Примусово припиняє навчання у Казанському університеті у зв’язку з участю у бунті.
- Вступає в революційно настроєні кружки.
- Працює помічником адвоката.
- Заарештований за спробу революції.
- Приймав активну участь у революції (1905-1907 рр.).
- Після революції 1917 року, стає головою нової влади.
Висновок:
Ленін не міг жити у злагоді з тогочасним правлінням, тому весь час намагався піти проти чинної влади, за що був покараний. Пізніше він вирішує творити революцію не своїми силами, а руками людей котрі вподобали ідеї Леніна. До влади прийшов шляхом інтриг та революцій, котрі використовував як соціальні ліфти.
Психологічні властивості та якості лідера.
Ленін був ініціатором таких дійств, як: червоний терор, виселення інтелігенції та активна боротьба проти православної церкви. Також протягом своєї кар’єри він мав підтримку людей до котрих він звертавася.
Висновок:
Ленін був умілим оратором та сильним лідером, він вміло надавав розпорядження і часто віддав накази всупереч етичним принципам. Але також він був дуже жорстокою людиною і не цінував людське життя. Також ми можемо зробити висновок, що Ленін не був впевненим у своєму народі і довго тривалості свого правління, так як весь час страхувався винищуючи суспільні ланки котрі могли йому загрожувати.
Політичний стиль лідера.
Як лідер, Ленін віддавав чіткі накази та вимагав ретельного та дослівного виконання. Переважно, використовував страх як засіб впливу на маси, це яскраво виражено в виселенні інтелігенції, політиці терору та боротьбі з церквою.
Висновок:
Політичний стиль Леніна був непомірно ефективним, він сильно допоміг йому піднятися, але розмірковуючи с морально-етичної точки зору – такий стиль правління є недопустимим.