
- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •1.Об’єкт та предмет соціології
- •2. Сутність соціального як провідної соціологічної категорії
- •3.Структура соціологічного знання
- •Методи соціології
- •6. Соціальні закони, їх класифікація
- •8. Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •9.Роль і завдання соціології в соц. Реформуванні укр. Суспільства.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •1.Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •2. Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки
- •3 .Розвиток соціології в період середньовіччя
- •4.Передумови появи і розвитку соціології як науки.
- •5. Основні періоди та етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •6О.Конт – засновник соціології.
- •7. Позитивістська соціологія Конта
- •8.Зміст “статики” та “динаміки” о.Конта.
- •9.Еволюціоністська соціологія Спенсера
- •10. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •11. Марксистська соціологія, її особливості.
- •12.Розвиток соціології Дюркгеймом
- •13.Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •14. Теорія п.Сорокіна.
- •16.Соціологічна 3онцепція самогубства е.Дюркгейма
- •17.Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •18.Соціологічне вчення м.Вебера про “ідеальні типи”
- •20.Питирим Олександрович Сорокін (1889-1968) - видатний учений соціолог 20 століття.
- •21. Структурний функціоналізм г. Парсона
- •22.Основні напрямки сучасної соціології
- •23. Витоки української соціології, її характерні риси
- •24. Особливості і змість основних етапів становлення соціології в Україні
- •26 Соціологія радянського періоду, її криза
- •27. Роль м.Грушевського у розвитку соціології
- •28 Проблеми розвитку сучасної укр. Соціології
- •30.Соціологія в.Липинського.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •2.Основні ознаки суспільства і типологія суспільств
- •3. Характерні особливості сучасного постінд суспільства.
- •4 Особливості розвитку сучасного укр. Суспільства
- •5. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства
- •6. Соц структура суспільства, її складові
- •7. Група як складова соц. Структури суспільства. Класифікація груп
- •8. Соц. Відносини, їх роль у формуванні соц. Стр-ри
- •9 Поняття соц. Інституту, його види
- •10. Роль та ф-ії соц. Інститутів у життєдіяльності сусп. Поняття аномії
- •11. Інституалізація, її ознаки.
- •12. Найважливіші соц. Інститути сучасного укр. Сусп., проблеми їх взаємодії
- •13 Політика як соціальний інститут, його функції
- •14Релігія як соціальний інститут
- •15.Змі як соціальний інститут, його функції.
- •6. Соціологічне тлумачення соціальної організації, її структури
- •17. Сутність теорії соціальної стратифікації
- •18. Історичні типи стратифікації
- •19. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації
- •20. Соціальна нерівність як основа стартифікації
- •21. Теорія соц. Статусу в концепції соц. Стратифікації
- •22. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства
- •23 Соціальна мобільність та її види
- •24. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні
- •25. Трансформація соц. Стр-ри укр. Сусп.
- •Тема 4 . Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина ”, “індивід”, “особистість”.
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •3.Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4. Соціологічна структура особистості.
- •5. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •6. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •7. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •8. Соціологічний зміст понять “де соціалізація” та “ресоціалізація”
- •9. Типологія особистості в соціології.
- •4,10.Людина як самоорганізована, саморегульована соціальна система.
- •Тема 5.Соціологія культури
- •1. Соціальна сутність культури.
- •3. Основні функції культури.
- •7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •10.Проблема відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •1, Конфлікт як соц. Явище.
- •2. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •3. Структура соціального конфлікту.
- •4. Функції соціального конфлікту, його негативні і позитивні наслідки.
- •5. Об’єктивні та суб’єктивні причини конфлікту.
- •6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту.
- •7. Типологія конфлікту.
- •8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •Тема 7. Економічна соціологія
- •1. Предмет та об’єкт економічної соціології її місце у системі соціального знання.
- •2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •3. Соціологічне тлумачення категорій “ек. Поведінка”, “ек. Культура”, “ек. Мислення”, “ек. Інтерес”
- •4.Економіка як соціальний інститут, його функції
- •5 Сутність соціального механізму економічного розвитку
- •6 Соціальна структура сучасної індустріальної економіки України
- •8.Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових умовах.
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •1 Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •2 Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •3 Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •4 Праця, як соціальний процес, її види.
- •5 Соціальні функції праці
- •6 Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •8. Співввідношення понять “управління “ та “керівництво”. Методи та стилі керівництва
- •9 Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •10. Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 9.Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних дослідж.
- •1. Організаційну структуру соціологічної роботи в Україні репрезентують:
- •2 Поняття соц. Дослідження, його завдання
- •3. Поняття процедури, методології, методики і техніки соц. Дослідження
- •4. Види соц. Досліджень, їх призначення
- •5. Функції соц. Дослідження
- •6. Етапи організації соц. Дослідження
- •7. Програма соц. Дослідження, структура
- •8 Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обгрунтування в організації соц. Дослідження
- •9 Мета і завдання соц. Дослідження
- •10. Роль гіпотез в організації соц. Дослідження, їх види
- •11. Суть і призначення процедури “логічного аналізу понять”
- •12. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначеня
- •13 Методи аналізу соціологічних документів.
- •14 Соціологічне спостереження, його види.
- •16 Соц. Опитування. Його різновиди.
- •17 Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •18 Анкетування, структура анкети.
- •19 Вимоги до анкетера.
- •20 Інтерв’ю, його види.
- •21 Експертиза, її призначення.
- •22 Професійна атестація як різновид соц. Експертизи, її функції.
- •23 Тестування, його призначення. Види тестів
- •24 Соціометрія, особливості її застосування.
- •25. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •26 Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
Тема 1. Вступ до соціології.
1.Об’єкт та предмет соціології
Соціологія, як і багато інших наук, вийшла з філософії. Протягом тривалого часу соціологічне знання накопичувалося в надрах філософії. І навіть після того, як соціологія в особі Конта та Є.Дюркгейма проголосила свою незалежність від філософії як справжню науку про суспільство, філософія продовжувала відігравати помітні роль у соціологічних вишукуваннях. У соціальної філософії соціології дуже широка область збігу об’єкта вивчення. Їхнє розходження більш виразно виявляється в предметі дослідження. Предметною сферою соціально-філософських міркувань є дослідження громадського життя, насамперед, з погляду рішення світоглядних проблем, центральне місце серед яких займають проблеми смислу життя. Самостійний розвиток соціології саме і пов’язане з тим, що вона почала активно освоювати при аналізі соціальних процесів кількісні методи з застосуванням складних математичних процес, у тому числі теорію імовірності, збір і аналіз емпіричних даних, установлення статистичних закономірностей, виробила певні процедури емпіричного дослідження. При цьому соціологія спиралася на досягнення статистики, демографії, психології та інших дисциплін, що вивчають суспільство та людину.
Об’єктом соціології виступає певна сфера суспільного життя, а саме – вся сукупність властивостей, зв’язків та відносин, що мають назву соціальних. Соціальне визначають як сукупність властивостей і особливостей суспільних відносин, інтегрованих індивідами або спільнотами в процесі спільної діяльності в конкретних соціальних умовах. Соціальне явище або соціальний процес виникають тоді, коли поведінка навіть одної людини опиняється під впливом іншої людини чи групи людей, незалежно від їх присутності. Саме в процесі взаємодії одного з одним індивіди здійснюють взаємні впливи, кожен з них стає носієм певних соціальних якостей. Таким чином, соціальні зв’язки, соціальна взаємодія, соціальні відносини та спосіб їх організації є об’єктом соціології.
Об’єкт науки конкретизується у її предметі. Предметом соціології є такі соціальні явища і процеси , які відбуваються у міжособистісній взаємодії, а також групах, спільнотах. По-перше – соціальні зв’язки, по-друге – соціальні відносини, по-третє – соціальна взаємодія
2. Сутність соціального як провідної соціологічної категорії
Соціологія оперує законами і категоріями
Категорії соціології – загальні, універсальні поняття, якими оперує наука. Виділяють три групи категорій соціології:
- загальнонаукові (соц. система, суспільство)
- безпосередні соц. категорії (соц. статус, соц. стратифікація, соц. інститути)
- категорії дисциплін суміжних із соціологією (сім’я, особистість, економічна соціологія)
Ключовою категорією має сенс визнати категорію “соціальне” .Соціальне як співвідношення у свідомості соціальних індивідів особистих уявлень з типами загально соціального рівня є складовою таких понять, як соц. система, соц. організація, соц. інституція, соціальна спільнота, соціальна група, соціальна норма, соціальний контроль тощо. Однією з особливих і найуживаніших у соціології є категорія «соціальне».
Соціальне (лат. socialis — товариський, громадський) — сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.
Будь-яка система суспільних відносин (економічна, політична тощо) характеризується стосунками між людьми, а також відносинами особи та суспільства. Тому кожна з цих систем завжди має свій чітко визначений аспект.
Специфіку соціального характеризують такі основні риси:
— загальна якість, притаманна різним групам індивідів, яка є результатом інтеграції груп індивідів, соціальних верств, спільнот із суспільними відносинами;
— вираження спричиненого суспільними відносинами (економічними, політичними та ін.) певного стану індивідів;
— з'ясування стосунків різних індивідів і груп між собою, ставлення до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя;
— соціальне є наслідком спільної діяльності різних індивідів, який виявляється в їх спілкуванні та взаємодії.
Соціальне явище чи процес виникають тоді, коли поведінка індивіда зумовлюється поведінкою іншого індивіда або групи (спільноти), незалежно від їх фізичної присутності. Саме в процесі взаємодії індивіди, спільноти впливають один на одного, сприяють інтегруванню певних рис суспільних відносин.