Тема 3. Сучасна соціально-політична думка та основні парадигми сучасної соціології політики.

Традиційні соціально-політичні доктрини як вирази інтересів певних соціальних груп та прошарків. Історичні передумови виникнення консерватизму (неоконсерватизму), лібералізму (неолібералізму), соціал-демократичних, соціалістичних та інших ідей, теорій та доктрин. Основні ідеї радикалізму щодо змісту, форм і методів вирішення питань політичної теорії та практики.

Соціологізація політичної науки Заходу як загальна тенденція наук про політичне життя суспільства. Теорії індустіального і постіндустріального суспілсьва про зміну характера держави та влади (Дж.Нейсбіт, М.Фуко, Ф.Лентріккія та ін.)

Еволюція структурного функціоналізму і теорії соціальної системи Т.Парсонса та його послідовників в теорію стабільної соціальної системи та політичної системи. Р.Мертон про п’ять типів реальної політичної поведінки (конформізм, інновація, ритуалізм, ритризм, бунт). Вчення З.Фрейда про полшітичну поведінку мас. Теорія гуманістичного психоаналізу Е.Фромма. Інтегральні підходи П.Сорокіна до політики.

Основні парадигми сучасної соціології політики: емпірична, конфліктологічна, плюралістично-елітиська.

Соціологічна концепція політики (соціо-аналіз) П.Бурд’є: соціальний простір, політичне поле, політичний капітал та його види, політичний монополізм. Політичні виміри глобалізації.

Тема 4. Політико-соціологічні концепції в Україні: історія і сучасність.

Витоки соціального пізнання в Україні. Соціальна думка України в середньовіччі: Ю.Рогатинець, І.Вишенський, Ф.Прокопович, Г.Сковорода та ін. Соціальна філософія Г.Сковороди.

Початки української соціології політики (женевський гурток українських соціологів): М.Драгоманов, С.Подолинський, Ф.Вовк. Соціологічні аспекти соціогуманітарних наук України та основні риси української соціології політики. Історико-соціологічний метод М.Грушевського та його «коливальна динаміка» суспільної еволюції.

Соціологічні аспекти праць українських економістів: М.Зібер, М.Ковалевський, М.Туган-Барановський («етичний соціалізм») та українських правників (Б.Кістяківський, С.Дністрянський).

Соціологія політики в Україні на початку ХХ ст. Соціологія українського відродження М.Шаповала.

Початки української соціології політики в радянський період та її криза і вимушена деградація під тиском тоталітарного режиму. Початки розвитку української політики в еміграції (Український соціологічний інститут у Відні, Український інститут громадознавства у Празі та «празький гурт»).

Відродження української соціології політики та її інституціоналізація.

Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні (соціологічні центри та дослідження реалій суспільно-політичного розвитку незалежної України).

Тема 5. Теоретико-методологічні та методико-технічні дослідження політичного життя.

Методологія соціології політики. Класичні першопочаткові методології соціологічного дослідження політичного життя суспільства: позитивізм як орієнтація соціологічного дослідження на об’єктивне і точне знання про суспільство в цілому та умови його гармонійного розвитку; практична спрямованість марксистської методології; соціологізм Е.Дюркгейма; розуміюча соціологія М.Вебера при вивченні політичних явищ (інтерпректактивізм).

Сучасні методологічні підходи в соціології політики. Плюралістичний підхід до дослідження свідомості і поведінки людей в сучасній соціології політики: детермінізм (біхевіоризм, деобіхевіоризм, марксизм, функціоналізм) і конструктивізм (структуралізм, символічний інтеракціонізм, феноменологія). Взаємозв’язок детерміністських та конструктивістських методологій з якісними та кількісними методами.

Органічний синтез сучасних методологій соціологічного дослідження політичних явищ та процесів. Основні риси сучасної методології соціологічного дослідження. Теорія структурації Е.Гіденса та методологія генетичного структуралізму П.Бурдє.

Технологія і методи соціального дослідження політичного життя. Етапи соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження. Методи дослідження. Зібрання, обробка первинної соціологічної інформації. Шкалювання.