Тема 12. Ідеологічні та політичні стереотипи.

Тема 6. Соціологічний підхід до політичного життя суспільства.

1. Місце та роль політичної сфери в суспільстві вцілому та в різних типах суспільств.

2. Соціальна сфера і політика.

3. Соціальне конструювання (моделювання) політичних процесів у розвинутих суспільствах.

4. Політика та політичні процеси в період трансформаційних змін в українському суспільстві.

Завдання на самоопрацювання:

- Основні завдання та функції соціальної політики.

Література:

3. Головатий М.Ф., Соціологія політики. - К., 2004.

4. Сорокин П., Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992. - Разд. Социальная и культурная мобильность. Социокультурная динамика.

5. Социальная политика\\ Под общ.ред. Н.А.Волгина. - М.: Экзамен, 2006

6. Черниш Н.Й., Социология. Підр. - К.: Знання, 2009.Тема 12. Соціологія політики.

СЕМІНАР ХІІІ.

Тема 13. Політична соціалізація молоді.

СЕМІНАР XIV.

Тема.14. Особливості формування політичної культури в українському суспільстві.

СЕМІНАР XV.

Тема 15. Політичні явища і тенденції розвитку політичного життя України.

СЕМІНАР XVI.

Тема 16. Контрольна робота за тематикою питань, виокремлених для самостійної роботи за темами семінарських занять.

7. Завдання для самостійної роботи

1. Політичні еліти, політичне лідерство і маси як субєкт політичного життя. Соціологічне дослідження процесу формування політичних еліт в україні.

2. Політична свідомість, політична ідеологія та політична психологія як форми вияву політичного життя.

3. Політична соціалізація.

4. Політична поведінка та політична участь особистості у політичному житті.

5. Соціологія міжнародних відносин та світової політики.

6. Соціологічні дослідження політичних відносин і процесів в Україні.

8. Навчальний проект

Не передбачено.

9. Методи навчання:

Лекції, семінарські заняття.

10. Методи оцінювання:

Модуль за видами робіт І

Модульна контрольна робота.

На модульну контрольну роботу виносяться питання, що їх було висвітлено викладачем на лекціях (додатково вони мають бути доопрацьовані студентом самостійно з використанням рекомендованої літератури) у переформатованому вигляді (Перелік лекційних питань).

Модуль за видами робіт ІІ

Оцінювання активності і знань студентів під час семінарських занять. Контрольна робота за питаннями семінарського заняття (перелік семінарських питань).

Модуль за видами робіт ІІІ

Тестова перевірка засвоєних знань з відповідних тем і питань.

11. Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу

Усі види навчальної діяльності студентів із засвоєння модулів оцінюються за чотирибальною шкалою.

Критерії оцінювання знань

При оцінці знань студентів враховується:

• застосування системного підходу: вміння бачити місце питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;

• правильність та повнота розкриття питання, вміння чітко, логічно, систематизовано викласти матеріал;

• рівень осмислення навчального матеріалу, повнота розкриття змісту понять, характеру закономірних зв’язків та залежностей між явищами, які вони відображають, точність застосування наукових термінів;

• рівень виявлення аналітичних вмінь, вмінь обґрунтувати основні положення викладеного матеріалу, демонструючи навички наукового узагальнення проблеми та вміння зробити достатньо мотивовані висновки;

• вільне володіння матеріалом – мається на увазі як вміння зробити його повний або концентрований виклад так і вміння використовувати матеріал у новій навчальній ситуації, знання основних концепцій проблеми, яка розглядається, вміння мотивовано викласти власну точку зору;

• вміння бачити прикладний аспект (практичне застосування) знань, що висвітлюються;

• використання додаткової літератури;

• культура мовлення.

Оцінка „Відмінно” (5) ставиться, якщо у відповіді:

• зазначено і простежується розуміння місця питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;

• правильно і повно розкрито зміст матеріалу в обсязі програми, відповідь має чіткий, логічний та послідовний характер;

• повністю розкрито зміст понять, точно використано наукові терміни;

• відповідь насичена глибокими та розгорнутими судженнями;

• зроблено аргументовані висновки;

• студент демонструє творче застосування знань при переформатуванні запитання;

• у відповіді майже не трапляються мовленнєві помилки.

Оцінка „Добре” (4) ставиться, якщо у відповіді:

• зазначено і простежується розуміння місця питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;

• майже повно розкрито основний зміст матеріалу, відповідь структурована, проте наявні окремі помилки у послідовності викладу;

• надано правильне визначення понять і чітко використано наукові терміни;

• недостатньо виваженою та аргументованою є доказова база, недостатньо мотивовані висновки;

• студент вільно оперує знаннями, може застосовувати їх у новій навчальній ситуації;

• у відповіді трапляються окремі мовленнєві помилки.

Оцінка „Задовільно” (3) ставиться, якщо у відповіді:

• зміст навчального матеріалу викладено неповно, фрагментарно, відповідь має недостатньо стійкий (студент відповідав невпевнено) та послідовний характер;

• допущено певні помилки й неточності у використанні наукової термінології та визначенні понять;

• відповідь має формальний та переважно репродуктивний характер, висновки не аргументовані та не охоплюють всього змісту викладеного матеріалу;

• у новій навчальній ситуації студент використовує лише окремі знання вивченого матеріалу;

• у відповіді наявні фактичні та мовленнєві помилки.

Оцінка „Незадовільно” (2) ставиться, якщо у відповіді:

• студент неспроможний відтворити зміст навчального матеріалу у певній послідовності, у відповіді окремі фрагменти знань перемежовуються з розрізненими фактами та загальними фразами;

• допущено грубі помилки при визначенні понять та використанні термінології;

• викладений матеріал не узагальнено, висновки не сформульовано;

• у відповіді наявні грубі фактичні та мовленнєві помилки.

Після опрацювання навчального матеріалу кожного модуля здійснюється модульний контроль. За відсутністю студента на контрольному заході з неповажної причини у відомість проставляється 2 бали (матеріал не опановано).

Підсумковий контроль (залік) – це комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів за середньозваженим балом.

Визначення середньозваженого бала обраховується за формулою:

(Б І х Т І)+ (Б ІІ х Т ІІ)+ (Б ІІІ х Т ІІІ)

СБ = ------------------------------------------------

Т І + Т ІІ + Т ІІІ

де:

Б І - бал за 1-й модуль за чотирибальною шкалою;

Б ІІ - бал за 2-й модуль за чотирибальною шкалою – являє собою середньоарифметичний бал трьох оцінок, що їх отримав студент на семінарських заняттях та оцінки за «термінологічний» диктант;

Б ІІІ - бал за 3-й модуль за чотирибальною шкалою;

Т І - час на засвоєння 1-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) – 30 г.;

Т ІІ - час на засвоєння 2-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) – 35 г.;

Т ІІІ - час на засвоєння 3-го модуля (години самостійної роботи) – 16 г.

При незадовільній оцінці з будь-якого модулю автоматично проставляється (незалжено від інших оцінок) підсумкова оцінка «незадовільно» або «незараховано», що вважається академічною заборгованістю.

Середньозважений бал за поданою таблицею відповідності трансформується в оцінки національної шкали та шкали ECTS:

Середньозважений бал за національною шкалою	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
4,75…5,0	A	Відмінно(зараховано)
4,25…4,74	B	Добре (зараховано)
3,75…4,24	C	Добре (зараховано)
3,25…3,74	D	Задовільно (зараховано)
3,0…3,24	E	Задовільно (зараховано)
2,5…2,99	FX	Незадовільно (не зараховано)
2,0…2,49	F	Незадовільно (не зараховано)