5.2. Ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства.

Ресурсний потенціал аграрно-промислового виробництва представляє собою сукупність земельних, матеріально-технічних, трудових, інформаційних ресурсів, інновацій та капіталу галузей, які сформовані у відповідні продуктові підкомплекси, що охоплюють як аграрну сферу, так і заготівлю, зберігання, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції.

Всебічне вивчення об'єктивних умов аграрно-промислового виробництва у кожному конкретному регіоні має передувати формуванню та оцінці ресурсного потенціалу продуктових підкомплексів, оскільки такі умови неоднорідні та їхній вплив досить істотний та диференційований.

Найважливішими принципами формування ресурсного потенціалу, які ще називають техноеколого-економічними, є наступні:

- екологічність та екологозабезпеченість стосовно різних природно-економічних умов ведення аграрно-промислового виробництва;

- технологічність, надійність, універсальність і комфортність технічних засобів за високих продуктивних та експлуатаційних показників;

- економічність та енергоекономність з урахуванням функціонування багатоукладної економіки на селі й різних форм господарювання в АПК;

- відповідність вимогам комплексної механізації, автоматизації та комп'ютеризації виробничих процесів у всіх ланках АПК як основи підвищення продуктивності праці і зростання ефективності використання ресурсів[1].Забезпечення комплексного і високоефективного використання ресурсного потенціалу регіональних продуктових підкомплексів здійснюється за рахунок його формування та передбачає обчислення і визначення ступеня його використання. Так, при оцінці складових елементів ресурсного потенціалу аграрно-промислового виробництва необхідно враховувати кількісну (масштаби обсягу та темпу збільшення окремих ресурсів і в цілому ресурсного потенціалу взаємопов'язаних галузей) та якісну (оцінку споживчих якостей ресурсу, яка характеризує ефективність використання ресурсів) його сторони.

Нині існують три концепції оцінки ресурсного потенціалу продуктових підкомплексів:

1. Розрахунок ресурсів здійснюється у відповідності до їх продуктивності. Такий метод придатний, в основному, для промислових підприємств, де досить легко співставити продуктивність двох факторів виробництва - праці та капіталу. Враховуючи, що продуктові підкомплеки об'єднують не лише промислові підприємства, а й сільськогосподарські, слід зазначити, що в аграрній сфері при використанні цієї методики існує потреба розрахунку інтегральних показників (переведення в умовні одиниці), що не зовсім коректно і досить технологічно накладно.

2. Визначається внесок кожного ресурсу у виробництво певного виду продукції. За такою концепцією на основі отриманих коефіцієнтів розраховують виробничі можливості підприємств, що входять до складу відповідних продуктових підкомплексів. При цьому ресурсний потенціал розраховується як виробництво кількості ресурсу у відповідності до його продуктивності. Такий метод широко використовується при наукових дослідженнях, але він не враховує природно-економічних особливостей кожного господарства, тому не забезпечує необхідної точності.

3. Оцінка ресурсного потенціалу підприємств, що формують підкомплекси, на основі використання економіко-математичної моделі, яка передбачає розрахунок нормативної виручки та виробничих затрат. Така модель дозволяє максимально враховувати економічні та природні умови діяльності конкретного господарюючого суб'єкта і описується наступною формулою розрахунку нормативного прибутку:

Аналогічно з використанням такої моделі можна розрахувати нормативний прибуток і для інших підприємств, які об'єднані в продуктові підкомплекси. Кінцевим результатом підрахунку оцінення потенціалу стане сума нормативного прибутку та ефективності виробництва[2].

Ефективність використання ресурсного потенціалу насамперед залежить від системи факторів, які певним чином впливають на нього. В такій системі розрізняють наступні фактори впливу:

- економічні - інвестиційна, податкова, фінансово-кредитна політика щодо аграрно-промислового виробництва, рівень розвитку ринкової кон'юнктури, забезпечення технологічного процесу і співвідношення цін на продукцію та ресурси, які були затрачені на її виробництво;

- організаційні - форми власності, структура управління, система відповідальності та зацікавленості у результатах виробництва;

- технологічні - технології виробництва продукції, кількісне та якісне забезпечення аграрно-промислового виробництва матеріально-технічними засобами, технологічна дисципліна якісного і своєчасного виконання робіт.

Табл. 5.2. Ефективність використання земельних ресурсів в ____________

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2008р. до 2010р. (%)
Вироблено на 100 га сільскогосподарських угіддь, тис грн.	157283	158439	172007	91,44
-валової продукції в порівняльних цінах 2005р.	5938	6075	6792	87,43
-чистого доходу (виручки) від реалізації	5618,6	6042,6	6788,8	82,76
-чистого прибутку	1142	408	3220,5	35,46
Вироблено на 100га відповідних угіддь, ц.
-зернових культур	233,58	151,03	148,07	157,75
-приросту свиней	75	61	78	96,15