
- •Тема 2: Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки Вступ
- •1. НадзвичайнІ ситуаціЇ. Визначення поняття. Класифікація
- •1.1. Природні надзвичайні ситуації.
- •1.1.1. Стихійні лиха геологічного характеру
- •Землетруси
- •Вулканічна діяльність.
- •Стіхийні лиха гідрологічного характеру
- •Затори і зажори льоду на ріках
- •Снігові лавини, заноси і зледеніння
- •1.1.3.Стихійні лиха метеорологічного характеру
- •Урагани і шторми, смерчі
- •Природні пожежі
- •1.2. Техногенні надзвичайні ситуації: аварії та катастрофи
- •1.2.1. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах
- •1.2.2. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах
- •1.2.3. Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах;
- •1.2.4. Аварії на шахтах
- •1.2.5 Аварії на біологічно небезпечних об'єктах
- •1.2.6. Транспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Дорожньо-транспортні події (катастрофи)
- •Залізничні катастрофи
- •Транспортні водні (річкові та морські) катастрофи
- •Загальна характеристика розміру і структури втрат населення під час катастроф
- •3. Періоди ліквідації медико-санітарних наслідків
Затори і зажори льоду на ріках
Затор – це скопичення льоду в руслі, що обмежує течію річки. В результаті відбувається підйом води і її розлив.
Затор утворюється зазвичай в кінці зими і в весняний період при руйнуванні льоду. Складається з великих і маленьких льодин.
Зажор – явище, подібне до затору льоду. Але, по-перше, зажор складається рихлого льоду, по-друге спостерігається на початку зими.
Нагони
Нагони – це підйом рівня води, що спричинений дією вітру на водяну поверхню. Такі явища трапляються в морських устях великих річок, а також великих озерах, водоймищах.
Головною умовою утворення слугує сильний і тривалий вітер, який є характерним для глибоких циклонів.
Основною характеристикою, за якою можна судити про величину нагону, є нагонний підйом рівня води, зазвичай виражається в метрах. Іншими величинами є глибина розповсюдження нагонної хвилі, площа і тривалість затоплення.
Снігові лавини, заноси і зледеніння
Снігові лавини - скидаються з схилів гір під впливом сили тяжіння сніжні маси.
Снігові лавини, заноси і зледеніння — все це прояви стихійних сил природи у зимовий період. Вони виникають внаслідок сильних снігопадів, які можуть тривати від кількох годин до кількох діб.
1.1.3.Стихійні лиха метеорологічного характеру
Всі вони підрозділяються на лиха, що викликаються:
-
вітром, зокрема бурею, ураганом, смерчем (при швидкості 25 м/с і більш, для арктичних і далекосхідних морів — 30 м/с і більш);
-
сильним дощем (при кількості опадів 50 мм і більш протягом 12 год. і менш, а в гірських, селевих і зливонебезпечних районах - 30 мм і більш за 12 годин і менше);
-
крупним градом (при діаметрі градин 20 мм і більші);
-
сильним снігопадом (при кількості опадів 20 мм і більше за 12 год. і менш);
-
сильними завірюхами (швидкість вітру 15 м/с і більше);
-
запорошеними бурями;
-
заморожуваннями (при пониженні температури повітря у вегетаційній період на поверхні ґрунту нижчий 0 оС);
-
лютими морозами або спекою.
Ці природні явища, окрім смерчів, граду і шквалів, призводять до стихійних лих, як правило, в трьох випадках: коли вони відбуваються на одній третині території області (республіки), охоплюють декілька адміністративних районів і продовжуються не менше 6 годин.
Урагани і шторми, смерчі
Із групи метеорологічних явищ природного походження вкрай небезпечними стихійними лихами є урагани, бурі та смерчі.
Для визначення сили вітру користуються шкалою Бофорта, запропонованою англійським гідрографом (1806), яка прийнята Головною фізичною обсерваторією.
Буря (шторм) — дуже сильний, швидкістю понад 20 м/с тривалий вітер, який спричинює великі руйнації на суші та хвилювання на морі (шторми). Бурі характеризуються меншою, порівняно з ураганами, швидкістю вітру. Тривалість їхньої дії — від кількох годин до доби. Залежно від пори року і наявності в повітрі різного складу часток розрізняють пильні, безпильні, снігові й шквальні бурі.
Ураган (франц. ouragan) — вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта, тобто понад 29 м/с.
Смерч (торнадо) – висхідний атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі і розповсюджується аж до поверхні землі, що складається з повітря, що надзвичайно швидко обертається, змішаного з частинками вологи, піску, пилу і інших суспензій. Він має вид стовпа, іноді з вигнутою віссю обертання, діаметром від десятків і сотень метрів із лійкоподібними розширеннями наверху і внизу. Повітря в смерчі обертається проти ходу годинникової стрілки зі швидкістю до 100 м/с і водночас підіймається спірально, втягуючи різні предмети. Смерч майже завжди добре помітний, під час його підходу чути оглушливий стогін. Середня швидкість його пересування становить 50-150 км/год. Існують смерчі недовго, від кількох хвилин до кількох годин, проходячи за цей час шлях від сотень метрів до десятків кілометрів.