Розділ іі (зм 2)

Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)

Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя

План

1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі Франції, Англії, Німецьких земель).

2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.

3. Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.

4. Економічна думка на Україні доби середньовіччя.

План семінарського заняття по темі

“Феодальна система господарства в Західній Європі”

1. Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі:

– Франція;

– Німеччина;

– Англія;

– Візантія.

2. Особливості формування феодальних відносин у Візантії.

3. Аграрне суспільство в Київській Русі.

4. Економічні наслідки литово-польського завоювання украї­нських земель.

5. Другий поділ праці. Урбанізація Європи. Комунальні революції. Типи міст. Магдебурзьке право. Роль міста у становленні ринку.

6. Ремесло. Структура цехової системи.

7. Регіональна та міжконтинентальна торгівля. Ганзійський союз.

8. Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.

9. Економічна думка на Україні доби середньовіччя.

10. Податкова система середньовіччя (на прикладі Франції).

11. Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.

Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)

1. Особливості формування феодальних відносин у Візантії.

2. Аграрне суспільство в Київській Русі.

3. Економічні наслідки литово-польського завоювання ук­раїнських земель.

4. Економічна думка на Україні доби середньовіччя.

Перелік запитань до самостійної роботи студентів

(самостійна робота у вигляді конспекту)

1. Податкова система середньовіччя (на прикладі Франції).

2. Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.

Формування і розвиток феодальних відносин у Зах. Європі (на прикладі Франції, Англії, Німецьких земель)

У V ст. н. е. у всіх країнах Зах. Європи формуються нові економічні відносини, які названо феодалізмом (або аграрним сус­пільством). Еволюція аграрного суспільства відбувалася у двох напрямах – розвитку античних форм ранньофеодальних стосунків (колонат, прекарій, серваж) та шляхом природної трансформації общинної власності в аллодально-прекаріальну, а в умовах активного одержавлення – в бенефіціально-ленну.

Докорінно змінюється соціально-економічна структура аграрного суспільства і набирає такого вигляду:

Основні ознаки аграрного суспільства

1. Монополія феодалів на землю (немає землі без сеньйора).

2. Протиріччя між селянським виробництвом і великою земельною власністю.

3. Умовний характер землеволодіння, пов’язаний з виконанням військово-адміністративної служби.

4. Наявність васально-сеньйоріальної системи.

5. Наявність різних форм ренти (натуральна, відробіткова, грошова) та своєрідний статус селян, які не були власниками зем­лі, а її утримувачами на різних умовах, аж до права спадкового користування.

6. Різні форми і ступінь позаекономічного примусу селян, особиста і поземельна залежність, судова підлеглість владі феода­ла, станова неповноправність селянства.

7. Панування натурального господарства (все, що виробляю, – споживаю).

8. Зростання ролі індивідуальних виробничих навичок.

9. Активне поширення християнства в Західній Європі.

Основні господарські одиниці феодального виробництва

1. Феодальний маєток – сеньйорія, монор, фогство, помістя, фільварок у сільському господарстві.

2. Ремісничий цех у промисловості.

3. Торгові гільдії та союзи, лихварські контори, ломбард, банки у товарно-грошовій та посередницькій сфері.

Основні етапи генези аграрного суспільства

І-й (V – X ст.) – еволюція різних типів феодальних систем, феодального виробництва і феодальних держав, установлення васально-ленних відносин.

ІІ-й (ХІ – ХV ст.) – утвердження феодальних відносин, станово-представницьких абсолютистських монархій, розвиток феодальних міст, ремесла та торгівлі.

ІІІ-й (к. XV – I пол. XVII ст.) – активна товаризація господарства; комутація ренти; великі географічні відкриття та розвиток економічних зв’язків; виникнення мануфактурного виробниц­тва; початок першої хвилі буржуазних революцій.