Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій План

1. Історико-економічне значення неолітичної революції.

2. Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).

3. Історико-економічне значення трипільської культури.

4. Первісні господарські та правові документи (адміністратив­но-господарські документи Єгипту, звід законів Хаммурапі, “Арт­хашастра” та закони Ману, економічний зміст конфуціанства).

План семінарського заняття по темі “Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”

1. Історія економіки у системі економічних наук.

2. Наукова періодизація історії економіки.

3. Особливості господарства в епоху палеоліту і мезоліту.

4. Проблеми взаємодії людини та природного середовища у стародавньому суспільстві.

5. Суть неолітичної революції.

6. Господарство бронзового віку та раннього залізного віку.

7. Історико-економічне значення розвитку господарства первісної доби.

8. Особливості патріархального рабства у Єгипті, адміністративно-господарські документи Єгипту.

9. Особливості патріархального рабства у Месопотамії, звід законів Хаммурапі.

10. Особливості патріархального рабства у Індії. “Артхашастра” та закони Ману.

11. Особливості рабства у Китаї, економічний зміст конфуціанства.

12. Особливості східного рабства.

13. Історико-економічне значення трипільської культури.

Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)

1. “Податний устав” Птолемеїв (257 р. до н. е.) та його значення для Єгипту.

2. Державне управління економічним життям країни через звід законів Хаммурапі.

3. Засади суспільно-економічного життя держави, сформо­вані Конфуцієм.

4. Закони Ману як основа кастової системи Древньої Індії.

Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)

1. Історико-економічне значення трипільської культури.

2. Сутність християнства, буддизму та ісламу.

Історико-економічне значення неолітичної революції

Неолітична революція відбувалася від VI тис. до н. е. до III тис. до н. е.

Історико-економічне значення неолітичної революції полягає в утвердженні різних галузей відтворюючого господарства, що стає домінуючим. Складовою енеоліту є мідний та бронзовий віки.

Основними віхами цього періоду, які вплинули на еволюцію напрямів та характер життєдіяльності людини, були:

– перехід до осідлості та вдосконалення постійного поселення;

– виникнення тваринництва, ремесла та землеробства;

– утвердження макролітів;

– початок поділу праці та внутрішньогалузевої спеціалізації.

Неолітична революція була одночасно економічною, технологічною, побутовою, соціальною, етнокультурною та політичною. З’являються перші історично сформовані соціальні інститу­ти – поділ праці (становіковий, племінний, фаховий), сім’я, рід, плем’я, община, релігія, власність, додатковий продукт. З об’єд­нанням функцій військового ватажка і судді влада військової арис­тократії істотно зміцнюється.

Бронзова доба (ІІІ – ІІ тис. до н. е.)

До основних рис цього періоду відносять:

– панування та вдосконалення відтворюючого господарства;

– швидкий розвиток тваринництва й орного землеробства;

– відокремлення скотарських племен;

– формування місцевих центрів металургії та гончарного виробництва;

– початок активного обміну регіонального характеру (золото, бурштин, фаянс, сіль тощо).

Підвищення продуктивності праці на основі удосконалення знарядь праці, масове поширення їхнього виробництва з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство та ремесло, виробництво додаткового продукту призвели до поступового майнового розшарування та формування первісних держав, а з винайденням буквеного письма починається стадія цивілізації. Пер­ші утворилися на Стародавньому Сході (Єгипет, Індія, Месопотамія, Китай) на зламі неоліту і бронзового віку. Одночасно елементи державності формуються в Україні в умовах трипільської культури.