4. Режисура тематичного ранку

Тематичний ранок – це дієва масова форма проведення культурно-виховної і просвітницької роботи.

На цьому заході в обумовленій сценарієм послідовності розкривається та чи інша життєва проблема, що відповідає громадським, державним інтересам і спонукає людей до відповідального, якісного виконання громадського обов'язку.

Основними специфічними рисами тематичного ранку є: публіцистичність, документально-художня образність матеріалу, наявність чітко вираженого сюжету, композиційна стрункість сценічній дії, лірико-епічна розповідь.

За характером змісту тематичні ранки поділяються на громадсько-політичні, науково-просвітницька, морально-етичні. В умовах Збройних Сил України всі вони, як правило, мають військову спрямованість.

Теми тематичних ранків носять узагальнюючий характер, відрізняються яскравою виразністю.

Особливістю підготовки і проведення тематичних ранків є те, що вини не вимагають залучення додаткових сил і засобів й повністю відповідають можливостям військового клубу та потенціалу художньої самодіяльності військової частини. На відміну від тематичного вечора – час проведення якого як правило 1 год. –1 год. 30 хв., тематичний ранок проводиться протягом 40-50 хв. Що відносить його до оперативних форм проведення культурно-виховної і просвітницької роботи.

Методично тематичний ранок будується на чітко окреслених епізодах поєднаних в загальну композицію темою тематичного ранку, як правило 3-5 епізодів.

Змістовно епізоди тематичного ранку діляться на виступи запрошених на тематичний ранок науковців, учасників подій, фахівців у певних галузях тощо. Як правило один виступаючий розкриває один певний епізод тематичного ранку, виступ підсилюється художньо-мистецьким номером.

Зв’язуючим компонентом між епізодами тематичного ранку є ведучий, який своїм виступом, за необхідності, розставляє акценти попереднього епізоду і готує глядачів до наступного епізоду.

5. Режисура тематичного концерту

В культурно-виховних, просвітницьких установах Збройних Сил України все більшу популярність завойовує тематичний концерт.

Сама назва "тематичний" говорить про те, що в такому концерті найважливішою особливістю є верховенство однієї, основної теми. Саме їй, присвячений даний концерт, а значить, всі номери концертної програми направлені на її розкриття. Тема концерту червоною ниткою проходить через всю програму, їй підлеглі всі художньо-постановочні компоненти, на неї націлена вся діяльність режисера-постановки тематичного концерту.

Досвід показує, що вся робота режисера по підготовці тематичного концерту складається з 3-х періодів: підготовчого, репетиційного і здачі концертної програми.

Розглянемо кожний період окремо. Передбачимо, що концерт, над яким ми працюємо, присвячений річниці Збройних Сил України.

У підготовчий період передусім потрібно вдумливо і уважно підійти до пошуку ідейно-тематичного задуму і надзавдання концерту. Без чіткої і ясної думки, яка супроводжує загальне хвилювання, зацікавленість, які охоплюють учасників і присутніх неможливий такий концерт. За своєю суттю, на тематичному концерті немає розподілу на глядачів і виконавців. Кожний в якійсь мірі є учасником концерту.

Вельми широко в клубі використовуються різні прийоми активізації, що допомагають посилити вплив на аудиторію. Особливо істотні для тематичних концертів прийом новизни і "ефект співучасті".

Прийом новизни означає неодмінне повідомлення якихось нових фактів, відомостей, а також використання нових, невідомих даній аудиторії прийомів, способів організації матеріалу (наприклад, використання методу театралізації).

"Ефект співучасті" це створення такої ігрової ситуації, коли глядач безпосередньо залучається до дії (бесіди, конкурсу, колективного співу і т.д.). Цей прийом дозволяє як би перетворити просто глядача, просто слухача в активну дійову фігуру глядача-учасника, він сприяє загостренню глядацьких асоціацій, емоцій, почуттів. Через "ефект співучасті" відбувається більш глибоке розуміння і проникнення у проблему вечора.

Зрозуміло, будь-який прийом ефективний тільки в тому випадку, якщо глядач захоплений, зосереджений темою заходу, його змістом.

Тому режисер зобов'язаний конкретизувати тему, вибрати тільки той аспект, який найбільш виразно і дохідливо розкриє ідею і донесе глядача надзавдання концерту.

Наприклад, ми зупинилися на темі, яку образно можна виразити так: "Я солдат України”.

Конкретна і ясна тема дозволяє режисеру концерту приступити до відбору номерів програми. Відібрати номери для тематичного концерту задача досить складна, оскільки в тематичному концерті часто є номери, що відповідають темі, так би мовити, напряму, а бувають і такі, які вимагають уточнення асоціацій. Однак незалежно від цього треба відбирати концертні номери для тематичного концерту проаналізувавши їх за наступними критеріями:

а) ідейно-тематична спрямованість концертного номера;

б) жанр концертного номера;

в) художні особливості концертного номера;

г) рівень виконання;

д) часові рамки концертного номера.

Розглянемо більш детально деякі критерії відбору концертних номерів. Задача режисера заходу відібрати в програму твори різних жанрів: розмовного, вокального, музичного, танцювального, спортивного і т. д. При цьому необхідно пам'ятати, що наявність різних жанрів в програмі не самоціль, а необхідність, яка пов'язана з глибоким розкриттям теми концерту.

Кожний номер, відібраний режисером, повинен бути високохудожнім, тобто таким, за яким можна судити про художній рівень всієї програми. І тут режисеру концерту потрібно бути особливо уважним, оскільки серед учасників можна зустріти виконавців пісень і віршів, художній рівень яких досить низький.

Нарівні з цим режисер повинен мати на увазі, що успіх програми залежить від виконавської майстерності учасників концерту. Тому номер, навіть якщо він має глибокий зміст, але виконується погано, в програму тематичного концерту включати не треба, оскільки це в іншому випадку може негативно вплинути на якість всієї програми.

Відбираючи номери програми, режисер концерту зобов'язаний вважати, що кожний номер повинен бути виразним, ясним і дохідливим. Досвід показує, що номер програми тематичного концерту повинен бути лаконічним, чітким, закінченим. Тим більше, що вся програма тематичного концерту, яка складається, як правило, з одного відділення, повинна продовжуватися максимум одну годину тридцять хвилин.

Відібравши для програми концерту номери і виконавців, режисер приступає до складання самої програми, знаходить кожному номеру його "законне" місце з урахуванням характеру, повноти освітлення і розкриттів теми концерту. Програма тематичного концерту не механічне і довільне з'єднання номерів, а безперервний ланцюг продуманих, взаємопов'язаних художніх чинників. При випаданні або зміщенні одного з них зсувається або навіть руйнується вся програма. Як. бачимо, складання програми включає в себе ряд взаємодіючих, а іноді і суперечливих складників. Клубний режисер зобов'язаний знати, з якого приводу готується концерт, на якого глядача він розрахований, повинен знати і враховувати технічні можливості сцени, її габарити і т. д,

Складання програми справа нелегка, що вимагає серйозного підходу, творчого відношення і вигадки. При цьому головною задачею режисера концерту є цілеспрямованість заходу, його художній образ.

Безперечним є те, що ні в одному концерті не виступають підряд спочатку всі співаки, потім читці, піаністи, танцюристи і т. д. Таке буває тільки в конкурсних виступах. Тому при складанні програми режисер повинен піклуватися про дотримання принципу контрастності і пропорційності жанрів.

Так наприклад, в тематичному концерті беруть участь такі творчі колективи, як чоловічий хор, інструментальний ансамбль, танцювальний колектив, духовий оркестр, спортивно-акробатична група, вокальний ансамбль і окремі читці, вокалісти, солісти-інструменталісти. Режисер концерту, керуючись принципом контрастності і пропорційності жанрів, розставляє номери в програмі таким чином, щоб кожний виконавець відчував, що його номер відтінений контрастно і не заглушується сусіднім номером. Одні номери вимагають максимальної уваги і зібраності, інші, навпаки, знімають високе емоційне напруження у глядача, одні виконуються в швидкому темпі, інші в уповільненому і т. д. При цьому дуже важливо на початку концерту зацікавити глядача, настроїти його на потрібну тематичну "хвилю прийому".

Такий настрій можуть створити лише масові колективи: чоловічий хор, духовий оркестр з солістами, інструментальний ансамбль. Потрібно також мати на увазі, що однотипні за змістом та формою номери можуть негативно вплинути на сприйняття всієї програми концерту. Тому правильно діють ті режисери, які, не порушуючи тематичної спрямованості програми, думають про її пропорційність. Перевантажувати концерт за рахунок так званих "серйозних" номерів небажано, оскільки це притупляє увагу і втомлює глядачів. Необхідне ще одне уточнення. Зсув найбільш видовищних номерів до кінця програми зовсім не означає, що тільки перша частина концерту повинна бути тематичною. Тематичний аспект програми повинен бути особливо яскраво вираженим і емоційним.

Найважливішим принципом підготовки програми с принцип емоційного зростання концерту. Існує думка, що концерт повинен "рухатися" по прямій вгору від номера до номера. Однак досвід показує, що програма такого концерту, як тематичний, має декілька "піків" і самий високий з них останній.

Враховуючи всі особливості принципу емоційного зростання, потрібно пам'ятати: концерт повинен йти наростаючою так, щоб інтерес глядачів в ході концертупосилювався від номера до номера.

Якщо концертна програма побудована з урахуванням всіх найважливіших принципів, то концерт йде ритмічно і легко, так як саме чергування концертних номерів дозволяє домагатися цього.

Організатор тематичного концерту зобов'язаний затвердити програму у заступника командира з виховної роботи.

Одночасно він заготовлює репетиційний план-графік, в якому вказує дні і години репетицій, місце проведення і відповідальних за репетиції. Графік узгоджується з урахуванням планів занять по бойовій і політичній підготовці, з графіками несення служби підрозділами і іншими документами. Затверджені план-графік репетицій і програма концерту е документами дня організації і проведення другого етапу роботи над концертною програмою.

Репетиційний період починається з зустрічі режисера з постановочою групою концерту, куди входять: ведучі концерту, керівники творчих колективів, помічники ре­жисера, кіномеханік і звукооператор, активісти художньої самодіяльності. Значення першої зустрічі велике. У ході її режисер концерту знайомить всіх присутніх з програмою концерту і репетиційним планом-графіком, а також зі своїм режисерським задумом. Постановочна група це єдиний складний творчий організм. Режисер концерту зобов'язаний зробити все, щоб цей організм став дійсно творчим і життєздатним. А для цього він повинен в ході першої зустрічі кожному члену постановочної групи викласти задачу на весь репетиційний період, вислухати думки присутніх, зробити уточнення.

Якщо перша зустріч є загальною, то подальша робота повинна проводитися індивідуально, якщо, звичайно, репетиційний процес не вимагає наради всіх членів постановочної групи.

На цих індивідуальних репетиціях кожний член постановочної групи погодить з режисером концерту всі особливості рішення задач, над якими він працює.

В ході репетиції тематичного концерту перша задача режисера відібрати необхідний кіноматеріал, такий, який природно увійшов би в загальну тканину концерту, доповнюючи те, що неможливо вирішити іншими засобами і спільно з кіномеханіком підготувати ролик для показу. Перед режисером тематичного концерту, коли він вирішує включити кіно в палітру виразних засобів, встає така проблема: зробити так, щоб кіноматеріал не був ілюстрацією і прикрасою номера, а ніс в собі художній образ.

Такий режисерський прийом цілком виправданий, оскільки в ньому знайшли єдність кіно і пісні, доповнюючи один одну в смисловому плані.

У ході репетицій особливу увагу режисер тематичного концерту зобов'язаний приділити підготовці ведучих програми, оскільки їх текст, подача номерів повинні побути, яскравими, вражаючими, а це залежить від уміння ведучих володіти основами сценічної мови. Сценічна мова складається з 3-х елементів: дикції, чіткої вимови слів, правильного їх звучання і логіки. Вміння, які необхідні читцеві, вокалісту, обов'язкові і для ведучих.

Досвід підказує, що неправильний наголос, будь-який мовний огріх відразу ріже слух глядачів. Почуття ведучого обов'язково супроводжують його перебування на сцені, можна забарвити його мову, додати тон або інший відтінок, розтягнути або зменшити паузу, виділити слово сповільненням або зміною тону, але так щоб логічний лад при цьому залишався незмінним.

Оскільки основним структурним елементом тематичного концерту є концертний номер, то режисер разом з ведучими зобов'язаний обдумати кожну концертну прокладку, знайти для номера режисерське рішення з метою, як можна глибше розкрити його зміст і більш видовищно донести до глядачів.

Відпрацювавши з постановочною групою варіанти застосування засобів емоційного впливу, режисер приступає до роботи на сцені, тобто до монтувальних, зведених, прогонних і генеральних репетицій. Перед тим як приступити до монтувальних (технічних) репетицій, режисер концерту зобов'язаний зібрати постановочну групу і провести з нею детальний розбір майбутньої роботи. Він знайомить своїх помічників з особливостями концерту, звертає увагу на ті моменти, від роботи над якими залежить успіх концерту (зокрема: як і де знаходяться станки для хору, стільці для оркестру, хто і звідки їх виносить і куди заносить, хто висуває рояль, як підключити виносні прожектори, де встановити підсвічування тощо).

Визначивши всі задачі, постановочна група приступає до репетицій.

Після того, як режисер і його помічники розібралися в технічній, світловій і звуковій схемі майбутнього концерту, наступає час репетицій з учасниками концерту. До кожної репетиції треба готуватися. Не виключено, що режисер іноді шукає рішення номера в ході репетиції, перебираючи декілька варіантів. Але це повинно бути виключенням, а не правилом. Адже концертна програма не раз вже обдумувалася їм разом з ведучими, помічниками в багатьох аспектах. Режисер заздалегідь накидає схеми основних деталей постановки номерів і епізодів.

Досвід проведення зведених репетицій підказує, що спочатку відпрацьовуються складні частини концерту, а потім окремі номери.

Для чіткої організованості зведених репетицій режисер концерту розподіляє постановочну групу по конкретним дільницям: ведучі, оператори, кіномеханіки, робочі по сцені , все знаходяться на своїх місцях, відпрацьовуючи свої задачі і звикаючи до особливостей концерту.

Якщо в ході репетиції режисер виявив слабі місця в програмі, він зобов'язаний звернути увагу на них і відпрацьовувати доти, поки не отримає потрібного ефекту.

Після того як всі номери, пролог і фінал концерту відпрацьовані нарізно, наступає етап прогонних репетицій. Суть цих репетицій полягає в послідовному перегляді всієї програми. Це дає можливість режисеру вибудувати загальну композицію концерту. У ході прогонних репетицій всі члени постановочної групи перевіряють свої виписки-партитури, вносять зміни.

Часто прогонні репетиції режисер концерту передовіряє ведучим. Цей метод має принципове значення. У програмі, як правило, "рвуться" стики і переходи від номера до номера. Тому режисер повинен сам побачити весь захід вцілому, як би зі сторони, і пересвідчитися у тому, що весь концерт йде відповідно до задуму.

На прогонній репетиції перевіряється композиція концерту, вивіряються звукова і світлова партитури, уточнюється фонограма концерту. Крім того, вивіряється загальний хронометраж концертної програми. Після прогонної репетиції режисер концерту зобов'язаний зробити детальний розбір. Якщо виникає потреба в додатковій репетиції для ліквідації всіх недоробок і прорахунків, її треба обов'язково провести.

На завершальному етапі репетиційної роботи генеральної репетиції практично наступає заключний етап здачі концерту.

Генеральну репетицію концерту ведуть всі ті, хто буде проводити прем'єру. Режисер, знаходиться в залі і дивиться весь концерт. Після обговорення генеральної репетиції бажано мати ще додатковий час для доробки тих місць, по яких отримані зауваження.

Коли концертна програма прийнята і призначений день прем'єри, режисер з членами постановочної групи і ведучими концерту уточнює виписки з режисерської партитури, робить самі важливі помітки для кожного з них.

В день прем'єри режисер зобов'язаний бути на сцені. Перед початком концерту він особисто перевіряє наявність всіх учасників концерту, готовність фонограми, кінороликів, наявність реквізиту, мікрофонів і т. д. Корисно ще раз оговорити всі важкі місця з ведучими і керівниками творчих колективів.

Після того, як поступив сигнал для початку концерту, режисер концерту передає все управління концертом ведучим, а сам розташовується поряд. Режисер стає помічником. Тут від нього потрібна витримка, щоб не заважати ведучим вести концерт. Але в той же час режисер повинен бути завжди готовим підказати, якщо щось загрожує програмі, але підказати спокійно, тактовно і доброзичливо.

Після закінчення тематичного концерту режисер зобов'язаний зібрати всю постановочну групу і учасників концерту і від себе особисто подякувати за творчу роботу.

Таке, в основному, коло питань, яке зобов'язаний вирішувати режисер тематичного концерту в процесі підготовки програми і її реалізації на клубній сцені.

Як бачимо, режисер тематичного концерту ставить перед собою цілий ряд складних, взаємопов'язаних організаційно-творчих задач. Уміле поєднання їх з ведучими режисерськими принципами дає гарантію успішної підготовки і здійснення такої форми клубної роботи, якою е концерт художньої самодіяльності.