2. Методика підготовки тематичного заходу.

Для підготовки та проведення заходів культурно-виховної та просвітницької роботи складається план проведення, розробляється сценарій.

В плані підготовки тематичного заходу визначаються: основні підготовчі заходи, виконавці та відповідальні особи, розподіл сил і засобів, що мають в наявності установи та підрозділи культурно-виховної та просвітницької роботи, терміни, що забезпечують оптимальний розподіл сил та засобів. Однак основою підготовки та проведення тематичного заходу є розробка та практична реалізація сценарію. Сценарій є базисом, якому знаходять свою реалізацію всі творчі задуми на шляху до реалізації основної культурно-виховної мети тематичного заходу. Тематичні заходи належать до категорії просвітницьких заходів. Вони є складовою комплексною формою культурно-виховної роботи, в якій основним є інтелектуальний компонент, підкріплений художніми формами.

Працівникам військових установ та підрозділів культури при розробці сценарію потрібно пам’ятати, що документальний і художній матеріал сценарію необхідно відбирати тільки той, що відповідає потребам сучасного життя, несе в собі державотворчий потенціал та гуманістичні ідеї. Спостерігати і використовувати в творчості позитивні сторони дійсності, події, що розкривають закономірності сучасного буття, соціальну значимість військової служби, позитивні сторони особистості людини, воїна, високоморальні вчинки, підіймати проблеми бойової та повсякденної діяльності військовослужбовців, розкривати життєві протиріччя, відстоювати передове і проводити соціокультурні та історичні паралелі з минулим, теперішнім і майбутнім, вселяти соціальний оптимізм, життєву наснагу у військовослужбовців – в цьому виявляється патріотичність творчості фахівців військових установ та підрозділів культури.

Що являє собою сценарій тематичного заходу? Сценарій – це фундамент театралізованих форм культурно-виховної, просвітницької роботи, це літературно-текстова розробка змісту театралізованого масового заходу, у якій в суворій послідовності викладаються окремі елементи дії, розкривається тема, показані авторські переходи від однієї частини до іншої, проводиться зразковий напрям всіх публіцистичних виступів, вносяться художні твори, що використовуються або уривки з них, передбачаються засоби підвищення активності учасників та глядачів заходу, оформлення і спеціальне обладнання проведення заходу.

Зупинимося на деяких особливостях сценарію тематичного заходу .

Серед особливостей сценарію тематичного заходу на першому місті стоїть публіцистичність, що відображає соціальну значимість і спрямованість всього змісту сценарію. Прямі функції публіцистики полягають в тому, щоб методами пропаганди здійснювати безперервний вплив на слухачів щодо формування громадської думки, позитивної мотивації та вирішення задач військового виховання. Публіцистичність сценарію досягається за рахунок:

а) ідейної спрямованості заходу, що планується. Розкриваючи ті або інші сторони суспільного ідеалу через показ конкретних справ і вчинків людей, створюючи громадську думку з актуальних питань життя країни, армії, військових колективів частини, підрозділів, зміст сценарію повинен бути направлений на досягнення стимулюючого впливу на соціальну активність військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил України, яка необхідна для розв’язання актуальних питань повсякденного життя та бойової діяльності військ (сил).

б) розстановки акцентів й окреслення основних тенденцій та здобутків розвитку суспільного буття як всього змісту сценарію. Це зумовлено кінцевою метою інформаційного впливу на військовослужбовця при допомозі тематичного заходу. Особливість тематичного заходу полягає в тому, що тут насамперед розмова йде про інтелектуальну складову культурно-виховної і просвітницької роботи.

На відміну від театрального спектаклю, сценарій тематичного заходу будується на основі конкретної ситуації дня, дати, події, яка щойно відбулася.

Сценарій тематичного заходу передбачає різні види дій: ігрові, драматичні, утилітарно-практичні, ритуальні, комунікативні, тобто спілкування і взаємодії присутніх на заході. Всі ці дії об'єднані загальною метою і композиційною єдністю сценарію, сполучаються в єдиний потік і утворюють головну наскрізну дію.

За педагогічною спрямованістю сценарій тематичного заходу є своєрідною формою організації суспільної самодіяльності військовослужбовців. Це і робота активу щодо збору і художньої обробки матеріалу і органічного включення його в сценарій, і підбір учасників самодіяльності, і режисерська постановка сценарію.

Написання сценарію, це творчий процес, що має певні етапи. До них відносяться:

1. Формування задуму сценарію.

2. Вивчення і відбір матеріалу для сценарію.

3. Обробка матеріалу і організація його в сценарії.

Розглянемо кожний етап.

Задум – це намір, задумане діло. Він являє собою початковий рівень роботи над сценарієм запланованого заходу і включає в себе наступні компоненти: тема, ідея, виховна мета (головна задача), форма запланованого заходу, врахування особливостей аудиторії, для якої заплановано захід.

Задум сценарію починається з вибору теми, яка повинна бути досить конкретною, мати проблемний аспект. І в цьому напрямку тему сценарію ми можемо визначити як коло життєвих явищ, відібраних і освітлених сценаристом.

Таким чином, тему сценарію не треба вигадувати, вона береться з життя і визначається як проблема дня, а її актуальність зумовлюється її суспільною значимістю і зв'язком з інтересами аудиторії заходу, що планується.

Визначення теми і осмислення її як проблеми дня допомагає сценаристу правильно сформулювати ідею.

Ідея – це основний зміст, основна думка, авторська оцінка подій, що зображуються. Ідея не подається в готовому вигляді, вона витікає зі змісту сценарію, до ідеї як до загального, головного висновку сценарист повинен підвести глядачів.

Тема і ідея нерозривно пов'язані один з одним і разом складають ідейно-тематичну основу сценарію.

Однак для створення сценарію мало тільки визначити тему і ідею. Нарівні з темою та ідеєю, на рівні задуму визначається і виховна мета, тобто основна задача заходу. Практична спрямованість заходу говорить про його дієвість і якість підготовки і проведення. Але ніколи не можна забувати про те, що ця утилітарна, практична спрямованість повинна змикатися з розкриттям тих або інших сторін суспільного, державного ідеалу, в основі якого лежать культурні універсалі. Залучення військовослужбовців до світу державницьких, культурних, етичних, естетичних цінностей як складових частин суспільного ідеалу є гарантією практичної реалізації ідейно-виховної, мети тематичного заходу.

Будь-який захід в клубі повинен бути розрахований на конкретну аудиторію з урахуванням військової спеціальності, термінів служби і т. п. Форма тематичного заходу — це його структура, організований різноманітний матеріал. Вибір форм заходу, що планується визначається передусім його основною задачею, ідейною, виховною, пропагандивною метою. Якщо розмова йде про вшановування колективу підрозділу, що зайняв перше місце в змаганнях, то найбільш владою тут буде форма тематичного вечора або тематичного ранку. Якщо необхідно інформувати воїнів з якихсь важливих суспільно-політичних, господарсько-економічних, військових питань, використовується форма усного журналу, круглого столу і т.п.

На вибір форми заходу, що планується також впливають можливості щодо мобілізації необхідних сил і засобів, матеріальні і творчі умови, час року тощо.

За характером матеріал для сценарію тематичного заходу поділяється на документальний і художній.

До документального матеріалу можна віднести різні документи і факти реального життя, зафіксовані на папері, кіно-, фото-, магнітофонній плівці (документальне кіно, журнальні і газетні статті, нариси, щоденники, листи, мемуари і інш.).

Різновидом документального матеріалу є виступи конкретних представників військового колективу, що плануються, учасників і очевидців тих або інших подій.

Документальний матеріал для сценарію можна знайти в музеї, в особистих сімейних архівах учасників подій, можна робити записи бесід з тими або іншими людьми.

Художній матеріал — це самі різні види творів: вірші, музичні, вокальні, хорові твори, картини або репродукції з них, розповіді, фрагменти з художніх фільмів, спектаклів і т.д. Художній матеріал професійного або самодіяльного характеру може бути готовим, а може бути і спеціально написаний для сценарію професійними або самодіяльними авторами.

Джерелами художнього матеріалу для сценарію є бібліотеки, фонотеки, кінопрокатні бази, репертуари професійних та самодіяльних творчих колективів та виконавців, репертуарні збірники, комп’ютерні та Інтернет ресурси.

Головна задача сценариста — вибрати з усієї великої кількості готового репертуару потрібний художній матеріал, з'єднати його з місцевим матеріалом і створити сценарій у відповідності із задуманою метою і завданнями.

У ході вивчення матеріалу уточнюється головна тема заходу, визначаються побічні теми, конфліктні ситуації, намічаються образи і характери. Те, що було в задумі сценариста, починає "звучати" в зібраному матеріалі, обирати зриму форму.

Не можна не помітити, що весь документальний і художній матеріал повинен точно відповідати темі і ідеї сценарію, носити ідейний, виховний, характер. Матеріал сам по собі повинен переконувати, доводити, актуалізувати тему і ідею сценарію, бути проблематичним, новим, свіжим, маловідомим, художньо-естетично цінним. Цілісність, закінченість фактів, документів, збереження їх первинного змісту також один з найважливіших критеріїв відбору матеріалу.

Після того, як сценарист вивчив і відібрав матеріал, він може приступати до третього, самого складного етапу роботи - створенню безпосередньо самого сценарію. Обробка матеріалу для сценарію, створення окремих його епізодів і загалом всієї композиції відбувається за рахунок однією або декількох методів: методу компіляції, методу інсценування, власне - драматургічного методу, методу монтажу.

Вся робота автора над документальним й художнім матеріалом сценарію направлена на те, щоб створити композицію сценарію, тобто форму організації і існування матеріалу, визначення дій аудиторії під час заходу. Композиція сценарію вільна і жвава, тобто відкрита для будь-яких включень, наприклад, усних виступів, концертних номерів, різних дій аудиторії. Але вільний характер композиції сценарію тематичного заходу має свої рамки і обмеження, а саме: матеріал повинен бути цілісним, єдиним.

Як показує практика, розвиток дії в композиції сценарію проходить по трьох етапах: вступ як початок дії, основна дія і завершальних етап дії (пролог, зав’язка, кульмінація, розв’язка, епілог).

Вступ як початок дії звичайно будується в формі прологу за допомогою таких елементів, як оформлення сцени, музичний супровід, кінокадри, хор, поетичні або прозаїчні тексти ведучих, драматичні сцени, театралізовані композиції тощо. Ціль і призначення прологу сфокусувати головну думку заходу, ввести присутніх в емоційну атмосферу, дати установку на сприйняття головного змісту.

Основна дія (зав’язка, кульмінація дії на сцені), що йде після прологу, конкретизує, заглиблює зміст заходу. За структурою заходу на основну дію відводиться основна частина композиції сценарію. Тут, за допомогою різних прийомів, розкривається головна тема заходу. Основна дія вирівнюється за допомогою епізодів, які створюються з різних виступів, що підкріплюються художніми номерами, сценічними текстами, фрагментами. Кожний епізод являє собою невеликий закінчений твір, що розкриває той або інший органічно поєднаний аспект сценарію.

За часом епізод може бути розрахований на 10-15 хв. У композиції їх може бути від трьох до п'яти. Об'єднані сценарним ходом в єдину наскрізну дію, вони утворюють композицію сценарію. Епізоди повинні бути розташовані так, щоб забезпечити наростання дії по висхідній лінії до вищої емоційно-смислової точки.

Завершальний етап дії включає в себе розв'язку і фінал (епілог), має мету підвести підсумки, прокоментувати те, що було в пролозі і в основній дії. Тут важливим може стати заключне слово ведучого, винесення із залу знамен і загальна завершальна пісня, або урочисте вшановування головних учасників заходу.

Епілог вечора, може мати вигляд композиції, побудованої на використанні читців, хору, слайдів.

На закінчення необхідно зазначити, що кожний сценарій повинен бути новим, оригінальним за формою і змістом, яскраво і образно розкривати ту або іншу соціально-значну проблему для повсякденної, бойової діяльності, військового колективу, соціально значиму для кожного військовослужбовця.