УКООПСПІЛКА

КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ І ПРАВА

ВІНИЦЬКОГО КООПЕРАТИВНОГО ІНСТИТУТУ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИКОНАННЯ

САМОСТІЙНИХ РОБІТ

З ДИСЦМПЛІНИ

“Українська мова”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Викладач: О.А.Мельник

Вінниця 2010рік

Укладач: О.А. Мельник – викладач вищої категорії Вінницького кооперативного інституту циклової комісії загальноосвітніх дисциплін.

Методичні рекомендації розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії суспільно – гуманітарних дисциплін

(Протокол №__ від______2010р.)

Голова циклової комісії суспільно – гуманітарних дисциплін

______________ /О.І.Помазанова/

«Узгоджено»

Начальник відділу

Науково-пошукової роботи,

Зовнішніх зв’язків та

інноваційних технологій

«__»_________________2010р. ____________/Л.А.Прицюк/

№ з/п	№ зан	Тема	Зміст самостійної роботи	К-ть годин	Форма контролю
1	17	Слово і його лексичне значення.	Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми. Основні групи фразеологізмів	2	Письмове опитування
2	18	Стилістичне забарвлення значущих частин слова.	Стилістичне забарвлення префіксів і суфіксів. Основні орфограми в префіксах і суфіксах.	2	Письмове опитування
3	32	Правопис часток не і ні з різними частинами мови	Правопис часток НЕ і НІ з іменниками Правопис не і ні з прикметниками та дієприкметниками Правопис не і ні з дієсловами та дієслівними формами.	2	Письмове опитування
4	50	Пряма і непряма мова, її призначення і граматично-смислові особливості. Пунктограми при діалозі.	Пряма і непряма мова, її призначення і граматично-смислові особливості. Цитати. Пунктограми при діалозі	2	Письмове опитування
5	54	Студентський проект удосконалення власного мовлення	Студентський проект удосконалення власного мовлення (проведення діагностичної роботи і визначення індивідуальних проектів змісту, форм і методів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів)	2	проект
Разом:				10

Самостійна робота№1

Тема: Слово і його лексичне значення

План

1. Лексико-стилістичні синоніми.

2. Антоніми.

3. Пароніми.

4. Основні групи фразеологізмів

Теоретичний матеріал

Лексика (від гр. - lexikos- той, що відноситься до слова) - це всі слова, що є в тій чи іншій мові.

Наука, що вивчає лексичний склад, називається лексикологією.

Кожна мова складається із слів, і слово є головною одиницею мови. Слово має кілька функцій, основна з яких - номінативна, тобто функція називання.

За своєю головною функцією слова діляться на чотири типи:

1. повнозначні (іменники, прикметники, дієслова, числівни­ки), які називають предмети, ознаки, дію, кількість тощо;

2. вказівні (займенники), що вказують на предмети чи озна­ку, але не називають їх;

3. службові (прийменники, сполучники, частки), які служать для побудови словосполучень і речень;

4. вигукові (вигуки), які не називають явищ, а стосуються емоцій.

Однозначні і багатозначні слова Пряме і переносне значення слова

У мові є слова з одним значенням (однозначні), але частіше слова мають два і більше значень (багатозначні).

До однозначних слів належить більшість термінів різних га­лузей науки (префікс, синтаксис, грип, пневмонія, радіус, гіпербо­ла, метонімія); назви деяких рослин (суниця, сосна, ожина, верба); назви речовин і матеріалів (ситець, батист, штапель, гас, бензин), власні назви (Київ, Дніпро, Василівка) тощо.

В українській мові переважають слова багатозначні, хоч спочатку виникає слово з одним значенням, яке називається пер­винним. Первинне значення є прямим. Інші значення розвивають­ся на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення завжди є переносним. Усі значення багатозначних слів мають щось спільне. Наприклад, золотий, у прямому значенні -зроблений з цінного матеріалу - золота: золоті руки - умілі, золо­та голова - розумна, золоте волосся - золотистого кольору тощо.

Слова можуть мати 10 і більше значень. Наприклад, слово грати:

1. на музичному інструменті (грати на гітарі);

2. бавитися (грати в ляльки);

3. спортивна гра (грати у футбол);

4. вигравати, шумувати (грає вино);

5. переливатися різними кольорами (грає хвиля);

6. про почуття, думки (грає кров);

7. у фразеологізмах (грати на руку).

Слово поле має 10 значень, іти - 30, брати - 22 тощо.

Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми

Синоніми (від грецького synonymos - однойменний) - слова, що мають значення, які частково або повністю збігаються.

Наприклад: іти, пересуватися; фонтан, водограй; угору, вверх; веселий, радісний; гарно, красиво; наче, ніби.

Синоніми поділяються на абсолютні та часткові.

Абсолютні синоніми повністю збігаються за значенням. На­приклад: процент і відсоток; космос і всесвіт; орфографія і пра­вопис; абетка, азбука і алфавіт; літера і буква; мислити і думати; двадцятиріччя і двадцятиліття.

Абсолютні синоніми найчастіше вживаються в термінології або це слова, різні за походженням.

Часткові синоніми не повністю збігаються за значенням. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоційним забарвлен­ням, стилістичними функціями (сферою застосування).

Наприклад: іти і плентатись; сміятися і реготати; працю­вати й ішачити; розмовляти і базікати; губи й уста; лоб і чоло;

їсти і жерти.

Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синоні­мічним рядом. У кожному синонімічному ряду є слово головне, тобто найбільш просте, стилістично нейтральне.

Наприклад: іти, крокувати, ступати, прямувати, простува­ти, чимчикувати, чесати, тюпати, дрібцювати, дріботіти, дрі­ботати, шкандибати, кульгати, шкутильгати, кривуляти, диба­ти, плентатись, плестися, волоктися, тягтися, пхатися, тарага-нитися, теліпатися, чвалати, чалапати.

Антоніми (від грецького anti "проти" та оnуmа "ім'я") різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення.

Наприклад: багатий - бідний, веселий - сумний, високий -низький, вгору - вниз, тихо - голосно, засвітити - загасити, деше­вий - дорогий.

Багатозначні слова можуть належати до різних антоні­мічних пар і рядів:

Свіжий (хліб) - черствий, свіжа (газета) - учорашня, сві­же (повітря) - сперте, свіжа (інформація) - застаріла, свіжий (огі­рок) - солоний, маринований; свіжа (капуста) - квашена, свіжі (фрукти) - заморожені, сухі.

Крім міжслівної, існує ще внутрішньослівна антонімія, тобто в одному слові поєднані протилежні значення.

Наприклад: позичати - давати в борг і брати в борг; без­цінний - дуже цінний і нічого не вартий.

Омоніми (від гр. homos "однаковий" і onyma "ім'я") - слова, однакові за звучанням, але різні за значенням.

Наприклад: ясно — зрозуміло, ясно — видно; топити — палити, топити - занурювати у воду.

Омоніми слід відрізняти від багатозначних слів. Багатозначні слова мають кілька пов'язаних між собою значень (первинне зна­чення і переносні значення), а омоніми мають різні значення, вони не мають спільних смислових елементів.

Наприклад: корінь - багатозначне слово, означає "основне" -корінь рослини, корінь слова, корінь зуба. Слова в'язка і в в’язка, пла­чу і плачу нічого спільного в значеннях не мають.

Розрізняють повні і неповні омоніми.

Повні омоніми при їх змінюванні мають повний збіг грама­тичних форм {точити - обробляти на верстаті і точити - цідити, наливати).

Неповні омоніми збігаються не у всіх граматичних формах. Наприклад, омоніми акт - документ, акт - дія, пліт - паркан, пліт - засіб пересування на воді мають розбіжність у формі родо­вого відмінка однини {акта і акту; плоту і плота).

Крім власне омонімів, існують омонімічні явища, до яких відносяться омоформи, омофони й омографи.

Омоформи (від гр.homos "однаковий" і forma "форма") -слова, в яких збігаються тільки окремі форми.

Наприклад: пила - іменник, пила - дієслово минулого часу однини жіночого роду (гостра пила і пила воду); при - прийменник і при - дієслово наказового способу другої особи однини (при собі і при воза).

Омофони (від гр. homos "однаковий" і phone "звук") - слова, однакові за вимовою, але різні за написанням.

Наприклад: мороз і Мороз, мріяти і мрія ти, плету і плиту.

Омографи (від гр. homos "однаковий" і grapho "пишу") -слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному.

Наприклад: мука і мука, замок і замок, плачу і плачу.

Пароніми (від гр. para "поблизу" і onyma "ім'я") - слова, до­сить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значен­ням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфік­сом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся.

Наприклад: ділянка - частина поверхні, площі (садова ділян­ка, дослідна ділянка); дільниця - адміністративно самостійний об'єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, а також вибор­ча дільниця. Дипломантом називають особу, відзначену дипломом за видатні успіхи в певній галузі, переможця конкурсу, а також лю­дину, яка працює над дипломним проектом, дипломною роботою

Дипломат - службова особа, що має урядові повноваження для зносин з іноземними державами. Дипломатом називають також людину, яка вміло діє у стосунках з іншими. Із сучасного мовного побуту відоме також слово дипломат як назва портфеля, невеликої валізи.

Фразеологія

Фразеологія (від гр. phrasis "вираз" і logos "наука") - розділ мовознавства, що вивчає фразеологічний склад мови. Предметом фразеології є фразеологізми - стійкі нерозкладні словосполучення.

Фразеологізми слід відрізняти від вільних словосполучень. У фразеологізмах кожне слово не має власного значення, у них не можна переставляти слова, бо від цього руйнується фразеологізм (не можна сказати "у нього грошей не клюють кури". Фразеологізм "кури не клюють" означає "багато"). У середину фразеологізмів не можна вставити якесь слово (фразеологізм "пекти раків" - "черво­ніти" втратить своє значення при появі, наприклад, слова "вели­ких" чи "вдало').

Слова, що входять до складу фразеологізмів, не можна замі­нювати спільнокореневими чи іншими формами слова. У фразео­логізмі "нуль без палочки" - "ніщо" не можна слово "палочки" за­мінити словом "палиці".

На відміну від вільного словосполучення, де кожне слово є членом речення, фразеологізм виступає єдиним членом речення.

Фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення, фра­зеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення_- неподільні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх складових частин (пекти раків, собаку з'їсти). Компоненти таких фразеологізмів самостійно не вживають­ся, бо вони втратили власне лексичне значення: дати маху, пійма­ти облизня, точити ляси.

Фразеологічні єдності - семантично неподільні фразеологіз­ми, значення яких умотивоване значенням їх компонентів.

Складові елементи таких сполук вживаються в переносному значенні.

Наприклад: гнути спину - важко працювати, покласти зуби на полицю - голодувати, зробити з мухи слона - перебільшити.

Фразеологічні сполучення - звороти, в яких самостійне зна­чення кожного слова є чітким, але один із компонентів має зв'язане значення.

Наприклад, у звороті "розквасити ніс" кожне слово має своє значення, але слово "розквасити" (розбити до крові) вживається тільки зі словом "ніс".

До фразеологізмів відносять ще фразеологічні вирази, тобто будь-які крилаті вислови. До них належать прислів'я, приказки, афоризми відомих політиків, діячів науки і культури, письменників тощо:

Не спитавши броду, не лізь у воду; яке коріння, таке й насін­ня; ситий голодному не товариш (Народна творчість). І чужому научайтесь і свого не цурайтесь; караюсь, мучусь, але не каюсь (Т.Шевченко). Книги - морська глибина (І. Франко). Троянди й вино­град - красиве і корисне (М.Рильський). Перейти Рубікон (Ю.Цезар). Добрими намірами вимощена дорога в пекло (С.Джонсон).