Враження учнів та колегіантів нвк

▲Нові знайомства – це завжди дуже цікаво. Особливо коли це знайомства з учнями з інших міст. Тому усі з нетерпінням чекали приїзду нових друзів. В мене жив Роман Фок, хороший хлопчик. При першій зустрічі і дорозі додому ми майже не спілкувались, але вже за сніданком він розповів мені багато цікавого і про себе, і про гімназію, і про їхнє веселе життя. Після насиченого цікавими подіями для наших друзів дня, ми пішли гуляти. Це було дуже весело, так ми пізнали один одного ще краще. Наступного дня відбувся традиційний День Науки, а потім дуже цікавий захід – Хелоуїн та святкова дискотека. Всі навеселились досхочу. Але потім найсумніший час – прощання… Так не хотілося розлучатись, адже за ці два дні ми дуже зблизились і це, на мою думку, чудово. Адже без спілкування людина не може нормально жити, а завдяки таким зустрічам ми знаходимо нових друзів. Що ж, з нетерпінням чекаємо на нову зустріч зі стрийськими друзями і сподіваємось, що наступного разу часу для спілкування буде більше. Новоград – Стрий – FOREVER!!!

Крістіна Бакало, 11 клас

▲І ось нарешті прийшов той час, коли до нас повинні були приїхати друзі із Стрия!!! Коли я чекав на потяг, я трішки хвилювався, адже я вперше приймав гостя з гімназії!! Я знав, що до мене приїздить хлопець. Розмірковував, який він буде. І мої сподівання виправдались. Це дійсно чудова, весела людина. Під час сніданку я дуже багато чого дізнався про Ярослава, про його сім’ю, про життя! Але все ж таки пізнати один одного краще допомогла вечірня прогулянка!!! Ярослава зацікавило те, що я граю на гітарі, і йому теж захотілося спробувати!! Я дав йому декілька уроків!! Найтяжче було прощатися на вокзалі, але що поробиш - це все закінчилося так швидко! Будемо надіятись, що друзі наступного року приїдуть знову!!!!))

Олег Гривнак, 9Б клас

▲Стрий – Новоград-Волинський FOREVER! Уже вкотре у рідних стінах колегіуму ми приймали гостей із Львівщини. Хоча в моєму домі уже двічі проживали дівчата зі Стрия, я особисто приймала вперше, тому справді хвилювалась, думала-гадала хто ж мені попадеться, чи складуться у нас відносини. Зараз з впевненістю можу сказати, що відносини склались не лише з Зоряною, яку я приймала, але й з багатьма іншими гостями. Виявилось, що це надзвичайно приємні, відкриті, веселі та щирі люди. І це не просто пусті слова, а щира правда. Моя ж Зоряна стала мені справжньою подругою, ми знайшли багато спільного. Тяжко було розставатися, на вокзалі хотілось плакати, але я сподіваюсь, що це наша не остання зустріч і з великим нетерпінням очікую поїздки до Стрия.

Аліна Кравчук, 9А клас

▲Розпочався новий навчальний рік. Кожен день пролітав швидко і непомітно, я й не відчула, як почали наближатися осінні канікули, День Науки, а разом з тим, як виявилося, і приїзд стриян. Я була дуже зацікавлена в цьому проекті, адже колись і мій брат – Лебідь Олексій брав у ньому участь. Тож я не вагаючись вирішила підтримати традицію. Я навіть не сумнівалась, що батьки мені дозволять прийняти гостя у нас дома. Я хотіла побільше дізнатись про Західну Україну, про традиції, природу, гори, релігію та про інше. Така зацікавленість зумовлена тим, що я ніколи не була у тій частині України. Цей хвилюючий день - день приїзду стриян, повільно почав наближатись. І ось о 3 годині ночі на платформі стоять колегіанти в очікуванні поїзда з гімназистами Стрийської гімназії імені Митрополита Андрея Шептицького. Не знаю хто як, а особисто я дуже хвилювалась, трохи навіть тремтіли коліна. До мене приїхав хлопець з незвичайним ім’ям – Вовчок Марко. Як виявилось, він дуже цікава людина, щоправда мова їхня трішки відрізнялась від нашої, і деякі слова здавалися для мене загадками, тому я час від часу перепитувала. Напевно, ця розбіжність є наслідком нашої історії, адже колись Україна була під владою Росії, а Галичина під владою Австро-Угорщини. Але нічого, так було навіть цікавіше. Ми спілкувались не зупиняючись. Марко - дуже розумна, начитана, ерудована і разом з тим весела людина, тому міг підтримати розмову на будь-яку тему. З його розповідей я дізналась, що його школа також з поглибленим вивченням англійської, що правда не в такий спосіб, як у нас, а також дивним стало для мене те, що в них викладається Закон Божий. А його вразила краса і затишок нашої школи, а також «залізна дисципліна». Після приїзду на гостей чекала неймовірно цікава програма і, звичайно, олімпіади. Вони побували на наших уроках. До речі, казали, що вчителі дуже хороші, - на презентаціях, на конкурсі знавців історії нашої співпраці та багатьох інших заходах. Але найцікавішим, напевно, була вечірка «Halloween», яку влаштували саме для них. Запальні танці, гучна музика, конкурси, костюми - все це залишило неабиякі враження. Але, нажаль, за дві години у них був поїзд, і настала мить прощання. Звичайно, це не останній раз, коли ми їх бачимо, але все-таки розстаємося на довгий час – аж до весни. Прощатись було тяжко, бо ми до них звикли, як до рідних, але водночас і весело, - кожен намагався придумати грандіозний план, як зупинити поїзд, запхнути друга в сумку і залишитись з ним. Остання і прощальна фотографія, прощальні обійми й поцілунки, а в декого навіть сльози, і поруч вже стоїть поїзд, за мить вони в ньому, а за декілька хвилин їх вже навіть немає на горизонті… Я познайомилась майже з усіма і кожен став для мене другом, тому що гості із Західної України надзвичайно відкриті, щирі люди. Спілкування з ними – це задоволення. Щоправда тепер ми можемо з ними спілкуватись віртуально в Інтернеті. Я чекаю з нетерпінням, коли поїду до Стрию, знову побачу їхні обличчя і усмішки. Я впевнена, що зустріч буде не менш класною і цікавою, адже на вокзалі вже розпочалася розмова про підготовку до нашого приїзду і домовленість про майбутню зустріч. Тож незабаром моя мрія здійсниться і я знову буду поруч з нашими друзями.

Аліна Лебідь, 9А клас

▲Перед приїздом гостей зі Стрия я дуже хвилювалась, тому що участь у цьому проекті я беру вперше. Напевно, як і будь-хто з тих, хто приймав гімназистів, я покладала великі надії і з нетерпінням очікувала на приїзд: все-таки нові люди, можливість поспілкуватись, знайти нових друзів. Я дуже хотіла, аби до мене потрапила хороша людина. На щастя, мої сподівання здійснились. До мене приїхала чудова дівчина – Наташа Бугера. У четвер вранці за сніданком ми познайомились ближче, розповідаючи про свої захоплення, про свою сім’ю та школу. В розмові з нею я дізналась, що вона дуже талановита дитина. Наталка сама пише вірші не тільки українською, але і польською мовами та створює до них свою музику. В четвер, після школи, ми з гостями зі Стрия та нашими колегіантами гуляли в центрі міста. Всі отримали багато вражень та задоволень. Я не очікувала, що вони будуть такими щирими та дружніми. Стріяни знають, чого вони хочуть в житті, тому сміливо прямують до своєї мети. Спілкування з ними пройшло для мене не даремно. Я знайшла нових друзів і отримала багато позитивних емоцій! Але, як завжди, все хороше колись закінчується. Було дуже тяжко розлучатися. Ми обмінялися номерами телефонів та обіцяли один-одному телефонувати. Тішить та думка, що навесні ми поїдемо до них в гості і побачимося знову, тепер вже зі своїми новими друзями.

Діана Лукащук, 9А клас

▲Наприкінці жовтня до нашого міста приїхали учні з гімназії міста Стрия, Львівська область. У спілкуванні вони толерантні, у шкільному житті досить спокійні і стримані, а в неофіційній обстановці - щирі! Я дуже задоволена цьогорічним приїздом стриян, але, на жаль, у нас було дуже мало часу для того, щоб про все дізнатися. Але всі отримали масу вражень від знайомства з новими друзями. Взагалі, приїзд гостей зі Стрия був для нас визначною подією, адже ми знайшли нових друзів!

Ольга Снєсарєва, 9А клас

▲У цьому навчальному році я вперше приймала гостей зі Стрийської гімназії імені А. Шептицького, і, чесно кажучи, одразу ж пошкодувала, що не зробила цього минулого року! Це були незабутні дні в колі нашої «великої сім’ї». Як зараз пам’ятаю ніч з 21 на 22 жовтня. Ми стояли біля колії, а серце билося з такою швидкістю в очікуванні потягу! І ось ми нарешті зустрілися. Саме тоді я вперше познайомилася з дівчиною, яку приймала, Іринкою Лопатій. За короткий проміжок часу ми встигли потоваришувати, і не тільки з нею! ВАУ! - ось що можу сказати про наших нових друзів! Вони такі чудові, дружні, люб’язні! З ними дуже приємно проводити час! Вже не можу дочекатися нашої поїздки до них! Хочеться сказати велике спасибі організаторам цієї співпраці!!!!!!!!!! І вам, наші друзі! Велике вам спасибі за те, що ви є і ви з нами!)))

Анастасія Тарасова, 10 клас

▲В останні дні перед канікулами ми маємо традицію приймати гостей зі Стрийської гімназії імені Митрополита Андрея Шептицького. Останній рік 11-класники зустрічали в Новограді-Волинському наших нових друзів. Цей їхній приїзд був дещо іншим, адже цього разу до нас завітало чимало гостей, які вперше в місті і в колегіумі. До мене завітала дуже відкрита, товариська та весела дівчинка на ім’я Уляна. З першої хвилини ми знайшли спільну мову. Програма перебування наших друзів була цікавою та насиченою. В четвер стрийські гості відвідували уроки, були на презентаціях, оглядали нашу школу. П’ятниця була повна подій та вражень. Олімпіади, результати, концерт, вечірка на честь Halloween та сумне прощання. На мою думку, така співпраця є дуже важливою та корисною. Адже це - спілкування, можливість познайомитися з іншими традиціями, особливостями життя молоді, що живе в Західній Україні. Це дуже цікаво, тому хочу сказати всім, що приймати стрийських гостей варто, ви не пожалкуєте!!! Я з нетерпінням чекаю нашої зустрічі. Дуже шкода, що це буде наша остання зустріч, але я сподіваюся, що наше спілкування не закінчиться, а триватиме. Хочу виразити свою подяку Зіннурову Едуарду Ільгамовичу за таку співпрацю і зустрічі з учнями Стрийської гімназії, це дуже вдалий проект, але дуже хотілось би, щоб подальші зустрічі були довшими, адже так мало часу для спілкування…

Юля Сергійчук, 11 клас

▲Зовсім нещодавно нашим учням знову випала можливість вкотре прийняти учнів зі Стрия! Якщо бути більш точним, то це була 13 зустріч за всю історію співпраці. Не дивлячись на не досить щасливий номер зустрічі, вітали ми гостей з усмішками на обличчях! Але, все-таки, прокидатися о другій годині ночі – не зовсім приємна річ. Цього року я вперше приймала у себе учня зі Стрия. Виявляється, що це так круто! З усіма учнями ми одразу ж познайомилися, хоча були й такі, що знали один-одного досить давно. Так цікаво заводити нові знайомства з учнями інших міст! Здавалося, що ми були знайомі все життя. Всі ми були як одна родина! На мою думку, ця зустріч принесла для кожного з нас щось нове! Для когось нових друзів, для когось цікаве спілкування. Та для мене це були незабутні враження! Особливо коли бігли за потягом! Так сумно було прощатися з усіма. Шкода, що вони не залишилися ще на кілька днів! Та незабаром стрияни знову завітають до нас на фінал гри « Astrum Collegiі». Бажаю всім успіху і з нетерпінням чекаю на їхній приїзд!!!

Юля Лісневська, 11 клас

▲Цього дня я довго чекав. А саме - 21 жовтня. Саме в цей довгоочікуваний день повинні до нас приїхати старі друзі зі Стрия. =) Чесно, дуже хотілося вже побачити Степана Вовчину, бо саме він мене приймав в Стрию. За недовгий час перебування в Стрию я дуже тісно познайомився зі Стьопою, тому дуже чекав на зустріч з ним. Ця людина – душа компанії, тому приймати його - це одне задоволення. З ним завжди весело. За весь час, коли Стьопа був у Новограді, ми з ним обмінялися дуже великою кількістю інформації. Що саме цікаве, приїхав він до Новограда зі своєю дівчиною. А вчительки в свій час знущалися, як тільки могли з них двох. Але їм було просто байдуже щодо вчительок, бо вони все одно не праві. Взагалі, 13-та зустріч мені запам’яталася дуже сильно, бо Стьопа приїхав останній раз до Новограда як учень. Сподіваюсь, що приїде до нас ще, коли буде вже студентом ВНЗ. Прощалися ми досить тяжко. Як завжди. Щойно вони приїхали, як вже приходиться їхати додому. Було дуже шкода, що вчительки зі Стрия вчинили не файно, бо не погодилися залишитися ще на одну ніч. Сподіваюся лише на одне, що приїду до Стрия восени вже вдруге і просто побачуся зі Степаном. НОВОГРАД – СТРИЙ FOREVER =)

Попов Дмитро, 11 клас

▲В цьому році мені випала нагода взяти до себе в гості ученицю Стрийської гімназії Роксолану. Спочатку я дуже хвилювалася, тому що людина мені зовсім незнайома; хвилювалася, що я можу їй не сподобатися або ж ця людина виявиться неприязною. Познайомившись із Роксоланою, всі мої хвилювання відразу зникли. Дівчина виявилася дуже вихованою, доброю, приязною до мене та моєї сім’ї та веселою. Спочатку в нас були не зовсім дружні стосунки, може причиною цього стало те, що ми ще не були добре знайомі. Та коли трохи поспілкувались, ми з Роксоланою подружилися. Мені дуже сподобалось проводити з нею вільний час. В першу ніч ми навіть не могли заснути - розповідали одна одній про своє життя, сім’ю, друзів, школу та про рідне місто. Також мені сподобалась прогулянка зі стриянами по Новограду-Волинському. Це було дуже цікаво і захоплююче – ми із учнями нашої школи проводили гостям екскурсію по визначних місцях нашого міста, а стрияни уважно слухали та милувалися незнайомим містом. Учні колегіуму також змогли дізнатися багато цікавого про Львівську область та міста даного куточка нашої країни. Після цієї зустрічі я знайшла собі багато друзів і знайомих, з якими ми й досі підтримуємо спілкування. Отже, я дуже вражена цією зустріччю і дуже хочу зустрітися ще зі стриянами.

Ірина Сахненко, 9Б клас

▲Пройшов вже місяць… Та у спогадах ще й досі залишаються ті незабутні дні! Дні, коли до нас знову завітали учні зі Стрия! Цього року я вперше приймав учня зі Стрия, і зрозумів, що був дурний, тому що раніше не робив цього! Все було так круто!!! Розпочинаючи навіть з тієї другої години ночі, коли ми їхали з друзями на вокзал. До мене завітав учень 11 класу Арсен Луковський! Арсен дуже привітний і розумний хлопець! Доречі, добре грає на гітарі!) Досить приємно було спілкуватися з такою людиною! Та і взагалі, стрияни та ми… Усі ми відчували себе єдиним цілим! Таких почуттів не було ще ніколи! Здається, що ця зустріч була найяскравішою!! Донедавна ще можна було побачити в статусах «Вконтакті» гасло «Новоград – Стрий ФОРЕВЕР!!!!!!». Ці надписи трималися більше місяця! Дійсно, зустріч була найкращою (не дивлячись на її номер – 13))))!! Шкода, що приїжджали вони лише на три дні… Та незабаром ми знову побачимо наших добрих друзів! Вони приїдуть на інтелектуальну гру колегіумних класів - «Astrum Collegiі». Ласкаво просимо у Новоград!!!

Кирило Старіков, 11 клас