2. Вогневе ураження противника

Атака – важливий та відповідальний період бою. Вона полягає у стрімкому та беззупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку в сполученні з інтенсивним вогнем з танків, БМП (БТР), а у міру наближення до противника і з інших видів зброї з метою його знищення.

Перед атакою організується вогневе ураження противника. Воно полягає у комплексному вогневому впливі на нього силами і засобами різноманітних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ з застосуванням ракет і боєприпасів у звичайному спорядженні, запалювальних боєприпасів та сумішей.

Вогнева поразка противника у наступі звичайно організується на глибину оборони дивізії противника, а по окремих важливих об’єктах і на більшу глибину.

Вогнева підготовка атаки може складатися з одного або декількох, як правило, непарних вогневих нальотів артилерії та з одного-двох авіаційних вогневих нальотів.

Вогнева підтримка атаки включає артилерійську і авіаційну підтримку. Вона здійснюється на глибину оборони бригади першого ешелону противника (8-10 км, а інколи і більше), і починається після закінчення вогневої підготовки атаки.

Вогневе супроводження наступу підрозділів в глибині оборони противника включає артилерійське і авіаційне супроводження. Воно починається після закінчення вогневої підтримки атаки.

3. Побудова бойового порядку.

Бойовий порядок роти в наступі будується в один ешелон і складається з підрозділів першого ешелону, вогневих засобів і підрозділів підсилення, які залишаються у безпосередній підлеглості командира роти.

Бойовий порядок батальйону в наступі будується в один або два ешелони і складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону або резерву, вогневих засобів і підрозділів підсилення, які залишаються у безпосередній підлеглості у командира батальйону.

При одноешелонній побудові бойового порядку батальйону виділяється резерв у складі не менш взводу.

Перший ешелон призначається для рішення найближчого завдання та, крім того, він має бути здатним розвити наступ в глибину, тому в склад першого ешелону батальйону включається не менш двох підсилених рот.

Другий ешелон батальйону (силою до роти) призначається в основному для розвитку успіху першого ешелону, розширення прориву у бік флангу або для відбиття контратаки противника.

Резерв батальйону призначається для рішення завдань, які виникають в ході бою.

4. Механізовані (танкові) підрозділи в наступі

Методична рекомендація. Основною метою викладення матеріалу по даному питанню — розгляд роботи командира батальйону (роти) по організації наступального боя.

Підготовка наступу починається із отриманням завдання від старшого командира і включає:

• організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань підрозділам, організацію взаємодії, вогневого ураження противника, всебічного забезпечення бою і управління);

• підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання;

• підготовку вихідного району;

• організацію і проведення виховної роботи:

• практичну роботу командира батальйона (роти), його заступників і штабу батальйону у підлеглих підрозділах;

• інші заходи.

Конкретна робота по організації наступу залежить від конкретної обстановки та способа переходу у наступ на противника, що обороняється.

При наступі із положення безпосереднього зіткнення з противником командир батальйону (роти) більшу частину роботи проводить на місцевості. Із зайняттям вихідного района (вихідної позиції) командир батальйону (роти) організує нагляд і охорону, ставить завдання ротам (взводам) та вогневим засобам по відбиттю можливої атаки противника, дає вказівки по інженерному дообладнанню вихідного району (вихідної позиції), по маскуванню інженерних споруд, проведенню заходів по захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї.

При наступі з ходу командир батальйону (роти) приймає рішення і доводить задачі підрозділам зазвичай по карті чи на макеті місцевості; у наступному він проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію безпосередньо на місцевості.

Якщо командир батальйону (роти) не має можливості виїхати на місцевість із підлеглими командирами, то роботу по організації бою він проводить по карті чи на макеті місцевості, при цьому, бойові завдання підрозділів і порядок взаємодії він уточнює в ході висування на рубіж перехода в атаку і з початком атаки.

У задумі бою командир батальйону (роти) визначає:

• напрям зосередження основних зусиль;

• способи розгрому противника (якого противника, де і у якій послідовності та як знищити, порядок дій підрозділів);

• бойовий порядок батальйону (роти).

Окрім цього, у залежності від умов перехода у наступ командир батальйону (роти) визначає:

• вихідний та очікувальні райони (позиції);

• вихідний рубіж;

• рубіж розгортання;

• рубіж перехода в атаку;

• маршрути висування.

Рекогносцировка проводиться в цілях вивчення місцевості і уточнення прийнятого рішення.

В ході рекогносцировки командир батальйона (роти) вивчає місцевість, призначає орієнтири і уточнює:

• передній край оборони противника, підступ до нього, наявність і характер загороджень, опорні пункти, розташування вогневих засобів, резервів, сильні та слабкі місця в обороні противника і можливі його дії;

• фронт наступу і напрям зосередження основних зусиль, бойові завдання підлеглим і приданим підрозділам;

• цілі (об’єкти) противника, що підлягають вогневій поразці;

• вогневі позиції штатних та приданих вогневих засобів і строки їх інженерного обладнання;

• місця проходів у загородженнях, час їх влаштування, місця оснащення танків катковими минними тралами;

• маршрути висування, рубежі розгортання і перехода у атаку;

• напрям переміщення КСП батальйону та місця розгортання підрозділів тила і технічного забезпечння.

При постановці завдань командир батальйону у бойовому наказі указує:

• ротам першого ешелону — засоби посилення, найближчу задачу і напрям продовження наступу, вихідні позиції і час їх зайняття;

• роті другого ешелону — вихідну позицію і час її зайняття, можливі рубежі вводу у бій, найближча задача і напрям продовження наступу;

• резерву — вихідну позицію, напрям і порядок переміщення в ході наступу, задачі, до виконання яких необхідно бути готовими;

• мінометній батареї і приданим підрозділам артилерії — цілі для ураження під час вогньової підготовки атаки, із початком атаки, задачі по забазпеченню ввода в бій другого ешелону, вогневі позиції, маршрути переміщення під час наступу, час готовності до відкриття вогню;

• гарматам та танкам, виділеним для ведення вогню прямою наводкою — цілі для ураження під час вогневої підготовки до атаки та під час самої атаки, вогневі позиції і час їх зайняття, дії після виконання завдань;

• гранатометному взводу — цілі для знищення і подавлення під час вогневої підготовки атаки та з її початком, вогневу позицію, маршрут і порядок висування, час готовності до відкриття вогню, задачі по забазпеченню введення у бій другого ешелону, прикриття флангів і відбиття контратак противника, місце у бойовому порядку батальйону;

• протитанковому взводу — цілі для знищення під час вогневої підготовки атаки, вогневу позицію, час і порядок її зайняття, місце у бойовому порядку батальйону, напрям і порядок переміщення під час бою, задачі, до виконання яких бути готовими;

• приданому інженерно-саперному взводу - місце і час здійснення проходів в загорожах перед переднім краєм оборони противника і в глибині;

• іншим приданим підрозділам (зенітним, вогнеметним та ін.).

Надалі, після віддання бойового наказу, команлир організує взаємодію, готує батальйон (роту) до виконання бойового завдання, здійснює заходи по підготовці вихідного району для наступу.

До початку наступу командир батальйону (роти) надає практичну допомогу командирам у підготовці підрозділів до бою, перевіряє їх готовність до виконання завдання, забезпечує всім необхідним і доповідає командиру полку (батальйону). Виявлені недоліки усуваються на місці. В підрозділі проводиться робота по підвищенню морального духу військ. В призначений час він оголошує командирам штатних і приданих підрозділів час початку вогневої підготовки, а також час “Ч”.

Вище розглянуті аспекти наступу на противника, що обороняеться в звичайних умовах. Наступ може вестись і в особливих умовах, до яких відносяться:

• наступ з форсуванням водних перешкод;

• наступ вночі;

• наступ у морському десанті;

• наступ в місті (населеному пункті);

• наступ в горах;

• наступ в лісі;

• наступ взимку;

• зустічний бій.

Безумовно, особливі умови наступу викликають особливості підготовки і ведення бою і потребують високої підготовки командирів, штабів та особового складу для досягнення виконання бойової задачі.