18. Втрата та призупинення чинності кримінального закону України.

На відміну від порядку опублікування законів і набуття ними чинності законодавством України не встановлено спеціальних правил втрати чинності закону.

На практиці здебільшого один закон замінюють іншим, так би мовити, "на ходу", без дотримання будь-якого порядку. Приймаючи новий закон, законодавець не завжди чітко вказує на закони, які скасовуються або замінюються. Це призводить до появи колізії в законі, що, в свою чергу, негативно впливає на правозастосовчу практику, призводить до порушень діючого законодавства.

Оформлення скасування кримінального закону, як зазначає М.Д.Дурманов, може здійснюватись шляхом:

а) видання самостійного нормативного акта;

б) вказівки на скасування в новому кримінальному законі, що його замінює;

в) видання самостійного переліку кримінальних законів (окремих статей цих законів), що втратили чинність у зв'язку з прийняттям нового закону.

В юридичній літературі, крім зазначених підстав втрати чинності, вказуються й інші, зокрема сплив строку дії закону та припинення особливих умов і обставин, що викликали дію цих законів

Сплив строку дії закону треба вважати самостійною підставою втрати чинності кримінальним законом.

Втрата чинності кримінальним законом внаслідок визнання його нечинним Конституційним Судом України має певні особливості, а саме:

1) законодавчий акт скасовується не органом законодавчої влади, який його прийняв, а органом судової влади (Конституційним Судом);

2) оформлення відміни закону здійснюється шляхом постановлення рішення Конституційним Судом України про невідповідність його Конституції, а не шляхом прийняття самостійного закону, переліку чи вказівки про це в новому законі;

3) закон, визнаний неконституційним, втрачає чинність не з визначеного законодавцем часу, а з моменту введення його в дію, що, зрозуміло, тягне за собою переоцінку кримінально-правових відносин, які виникли після набуття законом чинності.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що втрата чинності кримінальним законом внаслідок визнання його нечинним Конституційним Судом України слід вважати самостійною підставою для втрати чинності кримінальним законом.

Отже, кримінальний закон втрачає свою чинність внаслідок:

а) скасування його Верховною Радою України з вказівкою про це в законодавчому акті;

б) заміни його іншим кримінальним законом, що охороняє ті ж самі суспільні відносини;

в) спливу строку його дії;

г) визнання його неконституційним Конституційним Судом України, якщо він суперечить Конституції України та міжнародним актам, визнаним Україною. В окремих випадках спеціальним нормативним актом законодавець може зупинити чинність кримінального закону на певний строк або до настання зазначених ним обставин.

19. Зворотня сила кримінального закону.

Зворотня сила закону - поширення дії закону на випадки, що мали місце до набуття ним чинності. Згідно із зак-вом України закон, як правило, зворотної сили не має, тобто не поширюється на правовідносини, які виникли до його видання. До конкр. факту чи випадку необхідно застосовувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт. Це правило відтворює сталість у відносинах між суб'єктами права, впевненість гр-н у стабільності їх правового становища, в міцності правопорядку. Тільки як виняток законові іноді надається зворотна сила, що окремо застерігається у самому законі або в акті про введення його в дію. Ілюстрацією 3. с. з. може бути зворотна сила крим. закону — принцип, що є винятком із заг. правила про дію крим. закону в часі, згідно з яким злочинність і караність діяння визначаються законом, що був чинним під час скоєння злочину. Тим часом закон, який скасовує злочинність діяння, пом'якшує покарання або ін. чином поліпшує становище особи, що скоїла злочин, має зворотну силу, тобто поширюється на осіб, які скоїли відповідне діяння до вступу такого закону в силу, в т. ч. на осіб, які відбувають покарання або відбули його й мають судимість. Таким, зокрема, є закон, що оголошує про декримі-налізацію того чи того діяння, тобто про виключення його з крим. кодексу і, отже, про відміну крим. відповідальності і караності за його вчинення. Пом'якшує покарання закон, за яким макс. і мін. межа того чи ін. виду покарання нижча, ніж у раніше чинному законі, або такий, що встановлює альтернативну санкцію, яка дозволяє призначити м'якше покарання. Правило про зворотну силу нового, менш жорсткого, крим. закону, поширюється також на осіб, що вже засуджені й відбувають або відбули покарання за попереднім, більш суворим законом. Якщо новий закон скасовує злочинність діяння, то справа припиняється на будь-якій стадії, у т. ч. під час поперед, слідства. У випадку, коли новий закон пом'якшує покарання, то при визначенні покарання суд повинен керуватися новим законом (це правило поширюється і на діяльність суду касац. і наглядової інстанцій). У ч. З ст. 6 Кримінального кодексу України міститься спец, вказівка про те, що крим. закон, який встановлює караність діяння або посилює покарання, зворотної сили нє має.