- •Історія кримінального права України.
- •Кримінальне право України, його предмет, завдання та система.
- •Джерела кримінального права України як галузі законодавства.
- •Поняття науки кримінального права та ї предмет.
- •Поняття загальної частини кримінального права України. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права України.
- •Загальна характеристика чинного законодавства України про кримінальну відповідальність (кримінального законодавства). Кримінальний кодекс України та його структура.
- •Поняття закону України про кримінальну відповідальність (кримінального закону) та його ознаки?
- •Кримінально-правові норми та їх структура.
- •Диспозиція і санкція кримінально-правової норми.
- •Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •Аналогія в кримінальному праві.
- •Чинність кримінального закону України в просторі. (частино)
- •Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •Місце вчинення злочину.
- •Принцип громадянства як принцип чинності кримінального закону України в просторі.
- •Чинність кримінального закону України в часі.
- •Порядок прийняття та набуття чинності кримінальним законом України.
- •Втрата та призупинення чинності кримінального закону України.
- •Зворотня сила кримінального закону.
- •Поняття і ознаки злочину в кримінальному праві України.
- •Відмежування злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів.
- •Склад злочину, його елементи та ознаки.
- •Співвідношення понять «склад злочину» і «злочин».
- •Як же співвідносяться поняття «злочин» та «склад злочину»?
- •Обов’язкові і факультативні ознаки складу злочину.
- •Види складів злочину.
- •Об’єкт злочину та його види.
- •Родовий об’єкт злочину і його значення.
- •Безпосередній об’єкт злочину та його значення.
- •Види безпосередніх об’єктів злочину.
- •Предмет злочину і потерпілий від злочину та їх місце в структурі складу злочину.
- •Об’єктивна сторона злочину та її ознаки.
- •Суспільно небезпечне діяння.
- •Суспільно небезпечні наслідки та їх види.
- •Причинний зв’язок між діяннями та суспільно небезпечним наслідком.
- •Місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя вчинення злочину.
- •Види одиничних злочинів: прості, триваючі, продовжувані і складні злочини.
- •Суб’єкт злочину та його ознаки.
- •Неосудність та її критерії.
- •Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Спеціальний суб’єкт злочину та його ознаки.
- •Обмежена осудність в кримінальному праві України.
- •Суб’эктивна сторона злочину та її ознаки.
- •Форми вини.
- •Умисел та його види.
- •Мета і мотив як ознаки суб’єективної сторони злочину.
- •Необережність та її види.
- •Змішана (подвійна) форма вини в кримінальному праві.
- •Казус в кримінальному праві.
- •Поняття та види помилок в кримінальному праві.
- •Юридична помилка та її види.
- •Фактична помилка та її види.
- •54. Кримінальна відповідальність та ії ознаки
- •55. Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •56. Обставини, що виключають злочинність діяння в кримінальному праві України
- •57. Необхідна оборона та умови її правомірності
- •58. Уявна оборона та її кримінально-правові наслідки
- •59. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •60. Крайня необхідність
- •61. Фізичний або психічний примус
- •62. Виконання наказу або розпорядження
- •63. Діяння, пов’язане з ризиком
- •64. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної організованої групи або злочинної організації
- •65. Стадії вчинення злочину
- •66. Готування до злочину
- •67. Замах на злочин та його види
- •68. Поняття закінченого злочину
- •69. Добровільна відмова від вчинення злочину та його відмінність від дійового каяття
- •70. Співучасть у злочині та його ознаки
- •71. Види співучасників
- •72. Ексцес виконавця та його види
- •73. Форми співучасті
- •74. Підстави та межі кримінальної відповідальності співучасників
- •75. Причетність до злочину та її види
- •76.Множинність злочинів та ії види. Одиничний злочин та множинність злочинів
- •77. Сукупність злочинів та її види
- •78. Повторність злочинів та її види
- •79. Рецидив злочинів та її види
- •Види рецидиву злочинів
- •80. Поняття, ознаки та цілі кримінального покарання
- •81. Система і види покарань за кримінальним правом України
- •82. Класифікація видів покарання та її значення
- •83. Загальні засади призначення покарання
- •84. Обставини, що пом’якшують покарання: поняття, значення, види
- •85. Обставини, що обтяжують покарання: поняття, значення, та види
- •86. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •87. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •88. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •89. Поняття та види зміни покарання за кримінальним законодавством України
- •90. Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття та види
- •91. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •92. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим
- •93. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки
- •94. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки
- •95. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі закінченням строків давності
- •96. Звільнення від покарання та його відбування: поняття та види
- •97. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності
- •98. Звільнення від покарання з випробуванням
- •99. Звільнення від набування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •100. Звільнення від набування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •101. Звільнення від покарання за хворобою
- •102. Умовно-дострокове звільнення від набування покарання
- •103. Амністія і помилування
- •104. Поняття судимості. Погашення і зняття судимості
- •Судимість, відповідно із ст. 88 ч. 1, триває до моменту її погашення або зняття.
- •105. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Дії щодо застосування примусових заходів
- •106. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
80. Поняття, ознаки та цілі кримінального покарання
Кримінальне покарання - засіб державного .примусу, що застосовується судом із винесенням вироку щодо особи, яка вчинила злочин. Це покарання застосовується лише за вироком суду. Метою покарання відповідно до ст. 22 КК України є:
-
кара за вчинений злочин;
-
виправлення та перевиховання засуджених;
-
запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 23 КК України покарання поділяються на три групи: основні; додаткові, що не призначаються самостійно, а тільки як доповнення до основних; змішані, які можуть бути як основними, так і додатковими.
Основні покарання: позбавлення волі; виправні роботи без позбавлення волі; позбавлення права обіймати певні посади або на якийсь вид діяльності; штраф; громадська догана.
До військовослужбовців строкової служби може застосовуватись покарання у вигляді направлення в дисциплінарний батальйон.
Додатковими покараннями визнаються: конфіскація майна; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу; позбавлення батьківських прав згідно з чинним законодавством.
Позбавлення права обіймати певні посади або на якийсь вид діяльності та штраф можуть застосовуватися не тільки як основні, а й як додаткові покарання.
Як виняткова міра покарання допускається застосування смертної кари - розстрілу за особливо тяжкі злочини у випадках, спеціально передбачених особливою частиною КК України.
Не можуть бути засуджені до смертної кари особи, які не досягли до вчинення злочину 18-річного віку, жінки, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент винесення вироку. Смертну кару не можна застосувати до жінки, яка перебуває в стані вагітності на момент виконання вироку (ст. 24 КК).
81. Система і види покарань за кримінальним правом України
Види покарань
1. До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань:
1) штраф;
2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
4) громадські роботи;
5) виправні роботи;
6) службові обмеження для військовослужбовців;
7) конфіскація майна; .
8) арешт;
9) обмеження волі;
10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;
11) позбавлення волі на певний строк;
12) довічне позбавлення волі.
Система покарань має загальнообов’язковий характер, який проявляється у тому, що: а) покарання, які входять до неї, можуть застосовуватися як правило до всіх засуджених (винятки встановлено, зокрема, щодо неповнолітніх, для яких закон (ст. ст. 98 —108) встановлює окрему систему покарань); б) ці покарання є обов’язковими для суду, правоохоронних та інших органів держави, юридичних і фізичних осіб.
Основні та додаткові покарання
1. Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.
2. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.
3. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.
4. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
5. Ухилення від покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачену статтями 389 та 390 цього Кодексу.
Встановлену систему покарань закон поділяє на три групи: 1) основні покарання; 2) додаткові покарання; 3) покарання, що можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові.
Основні покараная є найбільш суворими позбавленнями й обмеженнями прав і свобод, що застосовуються тільки самостійно і не можуть приєднуватися одне до іншого або поєднуватися. За один злочин може застосовуватися лише одне основне покарання, вказане в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК. Призначення іншого, не вказаного в санкції норми основного покарання, можливе лише у випадках переходу до більш м’якого покарання (ст. 69), заміни невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням (ст. 82), а також в порядку амністії та помилування (ст. ст. 85-87).
Додаткові покарання, якими є позбавлення військового, спеціального знання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна, не можуть застосовуватися самостійно. Вони приєднуються до основного покарання.
Покараннями, що мажуть застосовуватися і як основні, і як додаткові, є штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Ці покарання як основні застосовуються на загальних підставах. Як додаткове покарання штраф може застосовуватися лише у випадках і межах, встановлених в Особливій частиш КК, а позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — і у випадках, коли воно не передбачене санкцією норми Особливої частини КК.
Штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу можуть застосовуватися як додаткові покарання і у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. ст. 75, 77).