Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekzamen_po_UP_2011_106_voprosov.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
27.10.2018
Размер:
838.14 Кб
Скачать
  1. Джерела кримінального права України як галузі законодавства.

Концептуальним джерелом, яке містить норми прямої дії, є Конституція України. Вона має вищу юридичну силу. Тому всі кримінально-правові норми повинні відповідати Конституції. Якщо прийнята кримінально-правова норма суперечить положенням Конституції, то така норма втрачає юридичну силу

автоматично або ж не може її набути.

Основним національним джерелом кримінального законодавства є КК України, де сукупність кримінально-правових норм об‘єднана у відповідні глави та систематизована у певній послідовності. Чинним є КК 1960р. із численнимидоповненнями і змінами.

Джерелом кримінального законодавства є й окремі не кодифіковані кримінальні закони, які діють паралельно з КК. Із прийняття ЗУ “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10.12.1991р. статусу джерела кримінального права набули укладені та належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори, які становлять невід‘ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні

кримінально-правові норми, що стосуються Загальної частини кримінального права, як норми-принципи безпосередньо, не зазнаючи ніяких змін, імплементуються у національне законодавство України.

  1. Поняття науки кримінального права та ї предмет.

Наука кримінального права є частиною юридичної науки, однією із галузей суспільних наук. Її змістом є злагоджена система кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень про злочин і покарання. Науку кримінального права як систему кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень і понять слід відрізняти від кримінального права як системи (сукупності) юридичних норм, галузі права.

Кримінальне право як галузь права виступає для науки як предмет її вивчення. Саме наука кримінального права, вивчаючи кримінальне законодавство, з'ясовуючи його соціальне призначення, характер усіх його інститутів, їх ефективність, виявляє практичне значення кожної норми, прогалини в правовому регулюванні, досліджує проблеми вдосконалення кримінально-правових норм.

Предметом науки кримінального права є такі соціальні явища, як злочин і покарання. Вона розкриває їх соціальний зміст, юридичні ознаки, з'ясовує підстави кримінальної відповідальності, вивчає проблеми складу злочину, розробляє теоретичні основи відповідальності за попередню злочинну діяльність, співучасть у злочині, дає поняття і класифікацію видів множинності злочинів, зокрема поняття рецидиву злочинів, обставин, що виключають злочинність діяння. Наука кримінального права досліджує поняття покарання, визначає зміст його мети, аналізує окремі види покарань, підстави і порядок їх призначення.

  1. Поняття загальної частини кримінального права України. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права України.

У Загальній частині зосереджені найбільш принципові (базові) Для кримінальної відповідальності положення: підстава кримінальної відповідальності, чинність закону про кримінальну відповідальність в часі і просторі, поняття злочину, його види і стадії вчинення умисного злочину, ознаки суб'єкта злочину, вина та її форми, співучасть у злочині, множина злочинів, обставини, що виключають злочинність діяння, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, поняття покарання

та його види, загальні засади призначення покарання та підстави звільнення від нього тощо.

Образно кажучи. Загальна частина кримінального права без Особливої частини являє собою систему хоч і важливих, але невитребуваних у зв'язку з неможливістю самостійного застосування положень, а Особлива частина без Загальної - набір потенційно ефективних юридичних інструментів, до

якого не додано ін. струкцію щодо їх застосування, і внаслідок цього невідомо, яким чином ці інструменти можуть бути як належить використані.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]