- •1. Загальнонаукові методи - система методів, властивих юридичній науці.
- •6. Політика- одна з найважливіших сфер діяльності суспільства, взаємин різних соц груп та індивідів щодо утримання і реалізації і здійснення своїх суспільно-значущих інтересів і потреб.
- •25. Механізм держави – система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання та реалізують функції., забезпечують життєдіяльність суспільства.
- •Органи державного управління – міністерства, відомства.
- •Державні підприємницькі установи, заклади у сфері виробничої діяльності (підприємства) та нематер. Цінностей (установи освіти, культури).
- •17. Право – система норм, встановлених державою як регулятори суспільних відносин.
- •19. Джерело права- зовнішнє оформлення змісту загальнообов’язкових правил поведінки, які офіційно встановлені або санкціоновані державною владою або загальновизнані суспільством.
- •15. Правопорушення- суспільно небезпечне, шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатної особи, за яке може бути накладене покарання чи стягнення.
- •66. Правові норми мають наступні ознаки:
- •71. Джерела (форми) права - це офіційні способи зовнішнього вираження й закріплення норм права.
- •82. Принципи права - це вихідні положення (початку) права, що є основою його втримування.
- •83. Юридичний факт - це зазначене в гіпотезі норми права конкретна життєва обставина, що є підставою виникнення, зміни або припинення правовідносин.
- •63. Способи тлумачення - це відносно відособлені сукупності прийомів аналізу втримування норм права. Розрізняють способи тлумачення норм права:
- •80. Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.
- •58. Норма права - це встановленою або санкціоноване, а також охоронюване державою правило поведінки, що визначає праваі й обов'язки осіб у регульованих суспільних відносинах.
- •53. Способи тлумачення - це відносно відособлені сукупності прийомів аналізу втримування норм права. Розрізняють способи тлумачення норм права:
- •8. Правовий статус громадянина - це правове положення в суспільстві людини, що володіє громадянством даної держави.
- •1. Передпроектна стадія, що включає:
- •2. Проектна стадія, яка охоплює:
- •38 Галузь права— це система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання..
- •45 Правова система — сукупний зв'язок права (тобто системи права), правосвідомості (або правової культури як загальнішого поняття) і правореалізації.
- •54 Застосування правових норм - це здійснювана компетентними державними
- •64 Аналогія закону і аналогія права як засоби усунення прогалин в
- •76 Результатом законності визнають певний її стан - правопорядок. Це реалізовані правові норми в системі суспільних відносин, у яких діяльність суб'єктів права є правомірною.
80. Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.
Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в законах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя — у суспільні відносини, поведінку громадян — волю законодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на встановлення правопорядку. Без такої реалізації право втрачає Є дві форми такої реалізації:
• активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не робити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;
• пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта віддій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, не порушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідальність.
Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовідносинах
— це втілення в реальні відносини конкретних норм права (див. главу «Правовідносини. Юридичні факти»).
Форми реалізації права за суб'єктами такі:
— індивідуальна;
— колективна.
81. Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему. Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для: - усунення суперечностей між нормативними актами; — підвищення якості та ефективності законодавства; - забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями. Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів'. — кодификацію; — інкорпорацію; — консолідацію.
49. Кодифікація[3] — спосіб (форма) систематизації законодавчих актів, який полягає в їх удосконаленні через зміну змісту (переробку і узгодження) юридичних норм, пов'язаних загальним предметом правового регулювання, і об'єднання у новий єдиний нормативно-правовий акт. Іншими словами, кодификація виражається в підготовці та прийнятті нових актів, у які заносяться узгоджені між собою як норми старих актів, що виправдали себе, так і нові нормативні розпорядження. Результати кодифікації:Конституція,Кодекс,Основи законодавства,Статут,Положення,Правила. Кодекс — єдиний, зведений, юридичне і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативний акт. Він має складну структуру і великий обсяг, поділяється на частині: загальну і особливу, розділи та глави (Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс, Адміністративний кодекс та ін.). Основи законодавства — кодифікований акт, що містить концептуальні поняття, цілі і завдання правового регулювання, принципи, які встановлюють основні напрямки регулювання певної сфери суспільних відносин. Статут — кодифікаційний акт, що регулює діяльність певних відомств, міністерств, організацій, ту чи іншу сферу управління (Статут автомобільного транспорту, Статут залізниць, Статут підприємства). Положення — кодифікаційний акт, що визначає правовий статус, завдання і компетенцію державних органів і установ (Положення про службу в органах внутрішніх справ). Правила — кодифікаційний акт, що визначає не правовий статус, а правовий порядок якогось виду діяльності (Правила дорожнього руху). За обсягом розрізняють кодификації: загальну; галузеву; міжгалузеву (комплексну); спеціальну (внутрішньогалузеву) Робота з кодификації законодавства є складною й відповідальною. Кодификації найчастіше піддаються норми, розраховані на тривалий проміжок часу.