3.2. Дії з початком вогневої підготовки атаки

З початком вогневої підготовки атаки або під час нанесення противником ядерних ударів командир батальйону (роти) веде безперервне спостереження, уточнює завдання підрозділам, артилерії та іншим вогневим засобам щодо ураження виявлених засобів високоточної зброї, артилерії, танків, інших броньованих машин і піхоти противника, які висуваються або приготувалися до атаки. Одночасно він оцінює обстановку в районах ядерних ударів, вживає заходів щодо закриття проломів у бойовому порядку, відновлення управління, системи вогню і взаємодії, а також ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження.

Особовий склад механізованої (танкової) роти та приданих підрозділів укривається в щілинах, бліндажах, сховищах, бойових машинах піхоти (танках), на дні окопів і траншей в готовності швидко зайняти свої місця на позиціях для відбиття атаки.

3.3 Дії з переходом противника в атаку

З переходом противника в атаку командир батальйону (роти) зосереджує вогонь всіх засобів по основних силах противника. Штатні вогневі засоби і придана артилерія зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях, рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем завдає ураження засобам високоточної зброї, танкам та іншим броньованим машинам і, порушуючи бойові порядки підрозділів противника, створює вигідні умови для знищення їх вогнем танків, бойових машин піхоти, протитанковими керованими ракетами і гранатометами з граничних дальностей стрільби (пуску), всі засоби протиповітряної оборони ведуть розвідку та знищують повітряного противника.

У період дій своєї авіації по противнику, який атакує, артилерія уражає його засоби протиповітряної оборони, а пости і пункти позначення за командами (сигналами) командирів підрозділів позначають свої війська.

З підходом противника до переднього краю оборони вогонь усіх засобів батальйону (роти) доводиться до найвищої напруги. Підрозділи, які обороняються, всіма вогневими засобами знищують танки та інші броньовані бойові машини, відсікають піхоту від танків і знищують її вогнем, а піхоту, яка увірвалася на передній край опорних пунктів підрозділів, - вогнем впритул, гранатами і в рукопашному бою. Бій за кожну траншею ведеться за принципом «ні кроку назад». Для недопущення просування противника по траншеях і ходах сполучення в них швидко встановлюються заздалегідь підготовлені їжаки, рогатки та інші переносні загородження. За необхідністю танки і бойові машини піхоти (бронетранспортери), які входять до складу бронегрупи, під прикриттям аерозолів (димів) або використовуючи приховані шляхи, можуть висунутися і зайняти позиції в своїх опорних пунктах.

Зенітні підрозділи разом з механізованими (танковими) підрозділами, які не зайняті боєм з наземним противником, відбивають удари літаків і вертольотів противника.

3.4. Дії при вклиненні противника в район оборони(опорний пункт)

У випадку вклинення противника в район оборони (опорний пункт) командир батальйону (роти) повинен вогнем усіх засобів і бронегрупою зупинити його просування по фронту й у глибину, закріпити свої фланги на ділянці вклинення і подавити противника вогнем. Командир батальйону, крім того, може висунути на вогневий рубіж до місця вклинення танки (бойові машини піхоти) другого ешелону (резерву), а протитанковий підрозділ - на рубіж розгортання, підготовлений на цьому напрямку.

Вогневі засади з підходом до них противника, який прорвався, за командою командира батальйону (роти), або самостійно, раптово відкривають вогонь, і в першу чергу знищують танки та інші броньовані машини та змушують танки і піхоту противника наступати в невигідному для нього напрямку або на заздалегідь підготовлені мінно-вибухові загородження.

(Слайд №15 )

Контратака другим ешелоном (резервом) організується особисто командиром батальйону і, як правило, проводиться разом з другим ешелоном бригади (полку), як правило, під час вклинення незначних сил противника. Вона ведеться до повного знищення противника і відновлення оборони. На напрямку наступу переважаючих сил противника батальйон контратаку не проводить, а обороняється за принципом «ні кроку назад».

Після відбиття атаки командир батальйону (роти) вживає заходів для швидкого відновлення системи вогню, поповнення запасу ракет і боєприпасів, відновлення зруйнованих фортифікаційних споруджень і інженерних загороджень, організовує відновлення озброєння та техніки, які вийшли з ладу, підготовку до евакуації поранених і хворих, а також військовослужбовців, які отримали важкі бойові психічні травми. Про результати бою він доповідає старшому командиру.

Противник, який вклинився на стику з сусіднім батальйоном (ротою), знищується у взаємодії з сусідом вогнем усіх засобів, а за сприятливих умов обстановки і рішучою контратакою.

Якщо противник обійшов район оборони (опорний пункт, бойову позицію), батальйон (рота) організовує кругову оборону і продовжує утримувати позиції, які займає. Частина вогневих засобів переміщується на загрозливий напрямок.

Командир батальйону (роти) другого ешелону повинен завжди знати обстановку на фронті оборони бригади, полку (батальйону) і мати постійний зв'язок з командирами батальйонів (рот) першого ешелону і з підтримуючою артилерією.

Батальйон (рота) другого ешелону бригади, полку (батальйону) у випадку прориву противника в глибину оборони вогнем усіх засобів із зайнятої позиції завдає йому рішучого ураження і зупиняє подальше просування противника. Танковий батальйон (рота) і механізований батальйон (рота) на бойових машинах піхоти при необхідності висуваються на підготовлений вогневий рубіж.

Під час одержання наказу на участь у проведенні контратаки, командир батальйону (роти) висилає розвідку, уточнює завдання підрозділам і вогневим засобам. Батальйон (рота) під прикриттям вогню артилерії, дотримуючись заходів щодо захисту від високоточної зброї, швидко висувається у вказаному напрямку, вогнем танків, бойових машин піхоти та інших вогневих засобів завдає ураження противнику, порушує його бойові порядки й у взаємодії з сусідніми підрозділами рішуче контратакує противника переважно у фланг або у тил.

Батальйон (рота) першого ешелону бригади, полку (батальйону) підтримує контратаку вогнем або за наказом командира бригади, полку (батальйону) частиною сил бере участь у контратаці, знищує противника, який вклинився в оборону, і відновлює положення.

Під час вклинення незначних сил противника (до роти) в район оборони батальйону на глибину опорних пунктів взводів рот першого ешелону батальйон може проводити контратаку самостійно з метою знищення противника, який вклинився в оборону, і відновлення положення по передньому краю. При цьому, найближчі резерви противника повинні бути зупинені ударами авіації, вогнем артилерії, засобами дистанційного мінування місцевості старшого начальника на період проведення контратаки, а противник, який вклинився в оборону, повинен бути зупинений і надійно подавлений вогнем усіх засобів батальйону.

Після проведення контратаки командир батальйону негайно приймає заходи щодо відновлення оборони по передньому краю і знову організовує систему вогню. За наявністю великих втрат в ротах першого ешелону оборона на передньому краї організовується підрозділами, які проводили контратаку, а підрозділи першого ешелону виводяться в резерв.