55, Фактори, що визначають умови праці на підприємстві.

Умови праці (УП) - це сукупність взаємопов”яз. виробнич., саніт-гігієн, психофізіолог, естетичн. і соц. факторів конкретної праці ,обумовлених рівнем розвитку продуктивн. сил сусп-ва,які визначають стан виробнич. Середовища та впливають на здоров”я і працездатність людини.

Згідно рекомендацій МОП визначають такі фактори виробнич. середовища,що впливають на працездатність людини в процесі вироб-ва:

-фізичне зусилля (переміщ. вантажів певної ваги в роб зоні тощо )

-нервове напруження (складність розрахунків, складність управл-ня механізмом, апаратом, приладдям )Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене-робоче положення (полож. тіла людини і його органів відносно засобів вироб-ва)

- роб. положення: обмежене, незручне, незручно-стиснене і незручне.

- монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітн. , короткочасних операцій, короткочасн. операцій, дій, циклів). Монотонність може бути: незначна ,середня, підвищена

-температура,вологість,теплове випрм-ня в роб зоні (градуси за Цельсієм,% вологості,калоріі на 1см за хв) Стадії впливу зазнач. Факторів поділ на:незначні,підвищені або знижені,середні, високі,дуже високі

-забруднення повітря. Ступінь забруднення повітря-незначний,середній,підвищ-ий,сильний,дуже сильний

-виробничий шум( частота шуму в герцах,сила шуму в децебелах). Розрізн помірний ,підвищений і сильний шум

-вібрація,обертання,поштовхи(амплітуда на хвилину,градуси і к-ість обертів або поштовхів за хвилину).

Є такі рівні значень указаних факторів: підвищені,сильні,дуже сильні

-освітленість у роб зоні :нормальна,недостатня або осліплююча

На працездатність також впливають особистісні фактори: настрій,ставлення до праці,стан здоров”я. Фактори вир середрвища мають фізіологічні та психологічні межі. Психологічна межа характ-ся певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискрмфорту. Фізіологічна межа характ-ся такими нормативами, перевищ-ня яких потребує припинення роботи

56. Методологічні засади проектування раціональних режимів праці та відпочинку й організаційні заходи щодо їх раціоналізації.

Режим праці й відпочинку - це встановлювані для кожного виду робіт порядок чергування періодів роботи й відпочинку і їх тривалість. Раціональний режим - таке співвідношення й зміст періодів роботи й відпочинку, при яких висока продуктивність праці сполучається з високою й стійкою працездатністю людини без ознак надмірного втома протягом тривалого часу.

Важливим завданням у поліпшенні організації праці є встановлення найдоцільніших режимів праці та відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий та місячний режими праці та відпочинку. Вони формуються з урахуванням працездатності людини, яка змінюється протягом доби , що береться до уваги передусім у змінному та добовому режимах.

Змінний режим визначає загальну тривалість робочої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці та частоту регламентованих перерв на відпочинок.

Добовий режим праці та відпочинку включає кількість змін за добу, час відновлення працездатності між змінами.

Тижневий режим праці та відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні та святкові дні. Графіки роботи передбачають порядок чергування змін.

Місячний режим праці та відпочинку визначає кількість робочих та неробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які йдуть у відпустку, тривалість основних та додаткових відпусток. Встановлення суспільно необхідної тривалості робочого часу й розподіл його на календарні періоди на підприємстві досягаються при розробці правил, у яких передбачається порядок чергування й тривалість періоду роботи й відпочинку. Цей порядок прийнято називати режимом праці й відпочинку.

Одне з основних питань установлення раціональних режимів праці й відпочинку - це виявлення принципів їх розробки. Таких принципів три ;

• задоволення потреби виробництва ;

• забезпечення найбільшої працездатності людини ;

• комбінція суспільних і особистих інтересів.

Проектування раціональних режимів праці і відпочинку здійснюється за такими методичними принципами:

● раціональне чергування роботи з відпочинком для запобігання перевтомі, підвищення працездатності і продуктивності праці є обов’язковим для всіх видів праці;

● розробка режимів праці і відпочинку для працівників фізичної, розумової, нервово-напруженої праці базується на єдиній методологічній основі;

● обгрунтування кількості і тривалості перерв на відпочинок в умовах різної тривалості робочої зміни базується на однакових принципах і методології;

● перерви на відпочинок, крім обідньої, надаються за рахунок робочого часу;

● перерви на відпочинок повинні бути регламентованими.