- •2. Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
- •3.Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.
- •4.Системна класифікація праці: ознаки, види та їх особливості.
- •5. Опис роботи згідно міжнародної практики: зміст та сфера застосування.
- •6. Зміст та практичне значення аналізу роботи в управлінні трудовими показниками.
- •7. Мета, завдання, об’єкт, суб’єкти управління працею на підприємстві (в організації). Сутність сучасного типу управління працею
- •8. Сутність, зміст соціально-трудових відносин.
- •9. Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин.
- •10. Рівні соціально-трудових відносин.
- •11.Характеристики предмета соціально-трудових відносин.
- •12. Методи регулювання соціально-трудових відносин.
- •13. Критерії оцінювання рівня розвитку соціально-трудових відносин.
- •15. Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин.
- •16. Роботодавці і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин
- •17. Профспілки і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.
- •18. Сутність, форми соціального партнерства.
- •19. Генеральна угода: її призначення, структура, зміст, у регулюванні соціально-трудових відносин, процедура укладання.
- •20. Галузева угода: призначення, структура, зміст.
- •21. Регіональна угода: призначення, структура, зміст.
- •23. Сучасний механізм функціонування ринку праці
- •24. . Гнучкість та жорсткість ринку праці.
- •25. Зайнятість та категорії зайнятих осіб за вітчизняним законодавством
- •26. Фактори диференціації допомоги по безробіттю
- •27. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •28. Класифікація населення: ознаки, практичне значення
- •29. Трудовий потенціал
- •30. Механізм управління трудовим потенціалом
- •31. Людський капітал.
- •32. Індекс людського розвитку.
- •33. Конкурентоспроможність працівника: сутність, складові, методика оцінювання.
- •34. Важкість праці: сутність, показники, методичні засади оцінювання.
- •35. Сутність, чинники та методичні аспекти визначення напруженості праці.
- •36. Сутність та ознаки складності праці. Групи складності праці.
- •37. Сумарні та аналітичні методи визначення складності праці.
- •38. Сутність та методичні засади визначення інтенсивності праці.
- •39. Методи визначення інтенсивності праці.
- •40. Якість праці: сутність та підходи у визначенні. Структура якості праці.
- •41. Статистичні індикатори якості праці, що використовуються для забезпечення міжнародних зіставлень.
- •42,Концептуальні підходи до визначення поняття та рівня ефективності праці.
- •43.Продуктивність праці: сутність, практичне значення, рівні та показники оцінювання
- •45. Методи оцінювання продуктивності праці: характеристика, переваги та недоліки.
- •Програми управління продуктивністю праці: сутність, етапи розробки.
- •Гранична продуктивність праці: сутність, показники та практичне значення.
- •48. Сутність і зміст організації праці. Основні складові процесу організації праці на підприємстві.
- •Сутність та форми поділу і кооперації праці.
- •50. Багатоверстатне обслуговування: сутність та організаційні передумови введення.
- •51, Робоче місце. Організація та обслуговування робочого місця..
- •53. Форми та системи обслуговування робочих місць та їх зміст.
- •54, Цілі та завдання атестації робочих місць.
- •55, Фактори, що визначають умови праці на підприємстві.
- •56. Методологічні засади проектування раціональних режимів праці та відпочинку й організаційні заходи щодо їх раціоналізації.
- •57. Алгоритм проведення комплексного аналізу організації праці на підприємстві.
- •58. Показники економічної ефективності заходів щодо вдосконалення організації праці та методичні засади їх розрахунку.
- •59.Сутність раціоналізації трудових процесів, що базується на процесному підході.
- •60 Алгоритм раціоналізації трудових процесів на підприємстві.
- •62.Опис трудового процесу: сутність та методи.
- •63.Сутність нормування праці.
- •64.Поняття та структура норми часу. Визначення тривалості окремих елементів норми часу.
- •65.Сутність та еволюція винагороди за працю.
- •68.Структура ставки заробітної плати як ціни робочої сили на ринку праці.
- •66.Заробітна плата як економічне явище. Економічні основи заробітної плати як форми винагороди за працю найманого працівника.
- •67.Вартість та ціна робочої сили: соціально-економічна сутність та параметри формування. Види реального існування ціни робочої сили.
- •69.Витрати на робочу силу: сутність та склад елементів за міжнародними класифікаціями та вітчизняними нормами.
- •70.Сутність та структура сукупного доходу працівника.
- •71.Соціально-економічна природа заробітної плати. Сучасне визначення сутності заробітної плати.
- •72.Структура заробітної плати. Основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати: сутність та склад.
- •73.Функції заробітної плати та механізм їх реалізації.
- •74.Чинники диференціації заробітної плати.
- •75.Організація заробітної плати.
- •76.Ринкова кон’юнктура як регулятор заробітної плати.
- •77.Система державного регулювання заробітної плати.
- •78.Мінімальна заробітна плата як державна соціальна гарантія. Процедури та порядок встановлення мінімальної заробітної плати.
- •79.Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст.
- •80.Основні елементи тарифних умов оплати праці та підходи до їх визначення
- •82. Схеми посадових окладів. Міжкваліфікац.Співвідношення. Проектування схем посад. Окладів.
- •83. Єдина тарифна сітка.
- •84. Грейдування як інноваційний підхід в оплаті праці.
- •85. Системи оплати праці.
- •86. Загальні вимоги до організації преміювання працівників. Критерії ефективності та елементи системи преміювання.
- •87. Доплати та надбавки. Види, умови призначення та розміри.
- •88. Система трудових показників у бізнес-плані. Чинники впливу на систему трудових показників.
- •89. Сутність і сфера застос методів планув.Прод.Праці.
- •90. Алгоритм планування та аналізу трудомісткості виробн. Програми.
- •91. Методичні аспекти планування та аналізу використання робочого часу.
- •92. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника.
- •93. Сутність, переваги та недоліки методів планування фонду зар.Плати.
- •94. Алгоритм аналізу використання фзп.
- •95. Алгоритм аналізу середньої заробітної плати.
- •96. Моніторинг соц.-трудової сфери: сутність, призначення,завдання, інформаційна база.
- •97. Значення та складові звітності з питань праці. Держ.Статист звітність та оперативна звітність під-в з питань праці.
- •98. Сутність, значення, пріоритетні сфери консалтингу у сфері праці.
- •99. Напрями, етапи і методи проведення аудиту у сфері праці.
- •100. Основні функції, зміст, цілі та завдання контролінгу як інструменту вдосконалення соц.-труд відносин.
- •101. Види, умови призначення та розміри набавок.
- •102. Види, умови призначення та розміри доплат.
- •Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
28. Класифікація населення: ознаки, практичне значення
Економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих і безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати. До економічно активного населення належать особи у віці 15—70 років. Вони виконують роботу за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально або в окремих громадян-роботодавців, на власному підприємстві. До зазначеної категорії населення належать також безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. За цією методикою зайнятими вважаються особи, які працювали протягом тижня хоча 64 год. незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.
Економічно неактивне населення — це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать: учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах; особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах; особи, які одержують пенсію у зв"язку з інвалідністю; особи, зайняті веденням домашнього господарства, догляді за дітьми, хворими родичами; особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, черпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати; інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.
29. Трудовий потенціал
Трудовий потенціал — це сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей і можливостей трудоактив-ного населення, які реалізуються в межах і під впливом існуючої системи відносин. Природною основою цих характеристик трудового потенціалу є населення, яке оцінюється залежно від демографічного відтворення, життєвого потенціалу, здоров'я різних категорій і вікових груп, міграційних переміщень. У загальному вигляді трудовий потенціал характеризує певні можливості, які можуть бути використані для досягнення конкретної цілі.У процесі формування ринку праці та існування безробіття зростає величина нереалізованого трудового потенціалу суспільства. Трудовий потенціал працівника — це його можлива трудова дієздатність, його ресурсні можливості у сфері праці. Якісна характеристика передбачає оцінювання:
* фізичного і психологічного потенціалу працівників (здатність і схильність працівника до праці, стан здоров'я, фізичного розвитку тощо);
* обсягу загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлюють здатність до праці певної якості (освітній, кваліфікаційний рівні тощо);
-
якість членів колективу як суб'єктів господарської діяльності (відповідальність, співпричетність до економічної діяльності підприємства тощо).
тр. потенц. на рівні держави, підприємства та індивідуму.
30. Механізм управління трудовим потенціалом
У наш час вирішальною умовою конкурентоспроможності трудового
потенціалу є його якість. Грішнова О.А. виділяє два шляхи її забезпечення: 1) заміна персоналу на працівників, що мають вищий рівень освіти та професійної підготовки; і 2) постійне підвищення кваліфікації працівників через систему безперервного навчання.
На сьогоднішній день стан підготовки кадрів у системі вищої та
професійно-технічної освіти недостатньо відповідає як потребам особистості, так і потребам держави в цілому. За останні майже десять років чисельність осіб, що отримали вищу освіту, зросла більш як удвічі, кількість вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації збільшилася. Зміни відбулися й у кількісному складі прийнятих на навчання та випущених студентів. Чверть працездатного
населення України – люди з вищою освітою. Однак, щоб максимально
наблизитися до європейських стандартів, чисельність людей з вищою
освітою необхідно подвоїти.
У всьому світі знання, інформація стрімко поновлюються, способи
виробництва змінюються з неймовірною швидкістю. Тому, базова формальна освіта, що здобувається на початку трудового життя, на сьогоднішній день уже не може забезпечити людину на все життя теоретичними знаннями, практичними вміннями, навичками та якостями, що будуть необхідні їй для ефективного виконання безпосередніх функціональних обов'язків.
Крім загальної та професійної освіти, для формування трудового
потенціалу важливе значення має перепідготовка та підвищення кваліфікації.
Слід підкреслити, що здатність та готовність постійно навчатися,
підвищувати кваліфікацію є важливою якісною характеристикою трудового потенціалу.