4. Завантаження судна та визначення меж концентрації технологічних ліній при його обробці

Кількість вантажу на судні (Qс ) визначається наступним чином:

де

		Qc =	Dч , якщо ω³		u;	(3)
			WC / u,	якщо ω <u
де	ω	- питома вантажомісткість судна, м3/т;
	u	- питомий навантажувальний об’єм , м3/т.
			ω = WC / DЧ			(4)
WC	- об’єм вантажних приміщень судна, м3;
DЧ - чиста вантажопідйомність судна, т.
	Питомий навантажувальний об’єм розраховується по формулі:
			u = u'	KТУ ,		(5)

де u^' - питомий об'єм вантажу, розраховується виходячи з ваги і розмірів вантажного місця;

K_ТУ - коефіцієнт трюмного укладання (Додаток).

Для вантажів, що мають форму паралелепіпеда u^' розраховується за формулою:

u	'	= l * b * h / q		,
			М

14

(6)

де l * b * h - линейные размеры грузового места, м;

q - вага вантажного місця, т.

М

Якщо ω u , то повністю використовується вантажопідйомність судна, але

не використовується вантажомісткість. У цьому випадку говорять, що вантаж «важкий» для даного судна. А висота займана вантажем в і-му вантажному приміщенні ( h_i) визначається за формулою:

		h	i	= Н	* u / ω.
				i
Якщо	ω < u	, то вантажопідйомність судна повністю

але використовується повністю вантажомісткість. У цьому вантаж «легкий» для даного судна:

	h	= Н		i
	i
Q	= Q	W	/ W .
i	C	i		C

Якщо вантажні місця не можуть укладатися одне на інше, перевозиться в один ярус, тоді:

Q	= q	М	* ( L	/ (l * К	ТУ	) * В	/ (b * К
i			i			i

(7)

не використовується,

випадків говорять, що

(8)

(9)

то вантаж

ТУ ) )

(10)

де qМ - ваго одного вантажного місця, т;

Li , Вi - довжина та ширина і-го вантажного приміщення, м.

[В] - найбільше ціле число не більше В, наприклад, [3,6] =3, [5] = 5.

Межею концентрації технологічних ліній (ТЛ) називається найменше число ТЛ, яке можна одночасно зосередити на обробці одного вантажного люка або відсіку (сукупності суміжних відсіків).

Межа концентрації ТЛ на люку ri залежить від розмірів люка і розмірів підйому вантажу. Кількість підйомів вантажу, одночасно вивантажуються (занурюються) з люка (межа концентрації на люку), визначається таким чином, щоб відстань між підйомами було не менше 2 м, а між підйомом і комінгсом люка не менше 1 м. На рис. 1 показано розташування підйомів при визначення величини ri. Крім того необхідно врахувати, що за умовами техніки безпеки: для роботи на два ходи люк повинен мати довжину не менше 9 м, а ширину 8 м.

15

Межа концентрації ТЛ на відсіку або сукупності суміжних відсіків (R) залежить від розмірів підйому вантажу, типу крана і його характеристик, довжини причалу, варіанти вантажних робіт, способів роботи кранів. Величини R можна розраховувати графічним способом. Під час вивантаження (навантаження) судна за варіантом судно-склад розрахунки здійснюються в такій послідовності:

1. Викреслюється в масштабі на міліметрівці судно в плані (рис. 2).

2. З центру кожного люка проводиться по 2 променя, що з'єднують центр з кутами комінгса люка, до перетину з віссю підкранової колії. Точка перетину приблизно визначає крайнє положення осі крана, при якому вантажні пристрої судна (суднові крани, щогли) ще дозволяють працювати крану через даний люк.

Якщо виявиться, що довжина відрізку ОА більше Rmax, то в цьому випадку крайнє положення крана можна визначити, відклавши від центру люка дугу радіусом Rmax до перетину з віссю підкранових колій.

Таким чином, в процесі обробки даного люка кран може переміщатися в межах певної зони, визначеної двома крайніми положеннями осі крана. На рис. 2 показані зони роботи кранів при обробці окремих відсіків: першого - l11; другого - 122; третього - 133; четвертого - l44, За допомогою лінійки вимірюється довжина цих зон.

Рисунок 1- Розташування «підйомів» вантажу при проходженні через люк трюму

16

Рисунок 2- Зони роботи кранів при обробці трюмів судна

3. Аналогічно визначаються зона роботи кранів для сукупності суміжних відсіків: першого і другого - l12, другого і третього - l23, третього і четвертого - l34;

першого, другого, третього - l13; другого, третього, четвертого - l24; і, нарешті, всієї сукупності суміжних відсіків - l14.

1. Розраховується межа концентрації ТЛ на відсіку:
Rii = [Lii/Lк] + 1,	(11)
Lii – відстань між кранами;
Lк – найменша припустима відстань між кранами.
На сукупності всіх відсіків
Rii+4 = [Lii+4 / Lк] + 1	(12)
Lк = Lкт + ∆	(13)
де Lкт – найменша відстань між кранами;
∆ = Lmax – D,	(14)
де Lmax – найбільший розмір підйому вантажу в плані, м;

D - приймає значення: 4 м для штучних і навальвальних вантажів; 6,5 м для лісових, металів, автомобілів, великогабаритного устаткування.

Найбільше число кранів, що може бути використане при обробці судна

17

розраховується по формулі:

Найбільше число кранів, яке монет бути використано при обробці судна розраховується за формулою:

			m
N	max	= min(	r , R		,m)
			i	1
			i=1

(15)

• процесі завантаження (вивантаження) судна можуть використовуватися різні способи роботи кранів. Конкретний спосіб роботи остаточно визначається графічним методом і показується на схемі розстановки найбільшого числа кранів

(рис. 3).

При визначення величини Nmax при роботі за спрощеним варіантом «вагон-судно» і назад необхідно також знати кількість вагонів в подачі, можливості їх обробки кранами, а також технологію перевантажувальних робіт.

Рисунок 3 - Розміщення кранів при обробці проектного судна за спрощеним варіантом «судно-склад» і назад

5. Вибір типу вагона та його завантаження

При виборі типу вагона слід враховувати такі основні фактори:

1. спеціалізація вагонів;

2. зручність вантажно-розвантажувальних робіт;

3. використання вантажопідйомності і кубатури вагона.

На підставі довідкових даних підбираємо два кандидати, характеристики

18

яких наводимо у таблиці 1.

Таблиця 1 - Характеристики піввагонів

	Характеристики	Вагон 1	Вагон 2
1.	Вантажопідйомність, т
2.	Обсяг кузова, м3
3.	Довжина по осях автозчеплень, мм
4.	Внутрішні розміри кузова, мм
- довжина
- ширина
- висота
5.	Розміри дверних прорізів (при наявності), мм
- довжина
- висота

На основі аналізу характеристик вагонів-кандидатів, вибирається конкретний вагон та обсновується його вибір.

Розрахунок питомої вантажомісткість піввагону:

ω =	V	(16)
	D
	чв

Висота завантаженого вантажу в піввагоні

hгр = Hв *	u	,
	w

де Hв – висота піввагона;

– питома вантажомісткість піввагона

По аналогії із вибором вагону у курсовому проекті вибираються (згідно із завданням) транспортні засоби.

(17)

уся інші

19

6. Розрахунок ємності складу

Одним з основних показників роботи складу є ємність складу, що показує, яку кількість вантажу може одночасно розміститися на складі за умови безперебійної обробки складу.

Необхідна ємність складу для одного причалу визначається по формулі:

E = K	скл	×Q + l		,
		c	з

де Е - ємність складу;

Кскл – коефіцієнт складності вихідного вантажопотоку (Кскл = 1,1); Qc – кількість вантажу на судні;

lз– запас ємності, lз не повинен перевищувати 1,5 * Qc.

(18)

l	з	=	Qр Кмн
			Тн 15

τ

,

(19)

де Qр – річний вантажопотік;
Кмн – коефіцієнт місячної нерівномірності;
Тн – період навігації, місяці;
– нормативний запас роботи складу, доба ( = 2).
Необхідна площа складу визначається по формулі:
	E	,	(20)
F = q Kf
де q - розрахункове навантаження на підлогу складу;
Kf – коефіцієнт використання площі складу (Kf = 0,7),
q = min (qт; qг; qм; qтб),			(21)

qт – граничне навантаження, на яку розрахований причал, 10 т/м²;

qг – граничне навантаження, що монети витримати даний вантаж, визначається властивостями вантажу, міцністю тари й упакування. Визначається можливістю перевантажувальної техніки (qм)_,:

qм – навантаження на причал, що може бути створена при максимальній висоті штабелювання вантажу, визначається можливостями застосовуваних складських машин.

20

qтб – навантаження на причал штабеля даного вантажу, сформованого відповідно до вимог по техніці безпеки й протипожежних вимог. Визначається можливістю перевантажувальної техніки (qм).

Довжина складу (L) звичайно береться рівній довжині судна з округленням для складу критого зберігання до величини кратної відстані між поздовжніми колонами (12 м).

Bскл = Fскл/Lсуд.

(22)

7. Розрахунок продуктивності технологічної лінії

Технічна продуктивність технологічної лінії характеризує її максимальні виробничі можливості, служить для оцінки ефективності використання в конкретних реальних умовах і є найвищою продуктивністю ТЛ за 1 годину безперервної роботи.

Технологічна ж продуктивність враховує перерви в роботі (перезмінка, обідня перерва і ін.), Тому вона завжди менше технічної продуктивності.