63. Управлінська ришітка Блейка і Мутона

Концепція підходу до ефективності керівництва за двома критеріями, розроблена в університеті штату Огайо, була модернізована Блейком і Мутоном, які побудували решітку (схему), що включала п'ять основних стилів керівництва

Вчені характеризують позиції ришітки наступним чином:

1.1. Збіднене управління. Цьому стилю керування властивий низький рівень турботи про виробництво і людей. З боку керівника вимагається лише мінімальне зусилля, щоб досягти такої якості роботи, яка дозволить уникнути звільнення.

1.9. «Будинок відпочинку». Характеризує його високий рівень турботи про людей і низький – про виробництво, прагнення до встановлення дружніх стосунків, зручного режиму роботи тощо. Досягнення конкретних результатів керівника цікавить значно менше.

9.1. Підпорядкування. Керівник турбується про ефективність виконуваної роботи, але звертає мало уваги на моральний настрій підлеглих.

5.5. Організаційне управління. Керівник досягає nрийнятної якості виконання завдань, знаходячи баланс ефективності та гарного морального настрою.

9.9. Групове управління. Завдяки посиленій увазі до підлеглих і до виробництва, керівник досягає того, що підлеглі свідомо залучаються до реалізації цілей організації. Це забезпечує високі моральний настрій і ефективність.

Блейк та Моутон вважали, що найефективнішим стилем є поведінка керівника у позиції 9.9 (групове управління)

Дев’ятибалова шкала у теорії Блейка та Моутон пов’язана з розумінням, що існує декілька проміжних варіантів стилів керування.

64. Інші поведінкові концепції лідерства

Альтернативою до уnравлінської решітки Блейка і Мутона є трьохмірна матриця Реддіна, яка розширює зміст теорії лідерства за рахунок додання третього фактора- ефективності . Центральним елементом у трьохосній таблиці є типології восьми стилів менеджменту, що виникають як вісім можливих комбінацій трьох факторів: турботи про людей, турботи про виробництво, фактора ефективності.

Російський професор Л. Кудряшов, поклавши в основу характерологічні особливості трудової діяльності керівників, виділив вісім стилів лідерства: "регламентатор", "колегіал", "спринтер", "об'єктивіст", "волокнтник", "максималіст", "організатор", "клопотун".

Регламентатор прагне до повної регламентації управлінських функцій . Колегіал-відводить важливе місце у своїй роботі різним комісіям, нарадам, зборам. Спринтер -дуже швидко реагує на зміни в організації. Об'єктивіст- постійно посилається на об ' єктивні фактори , особливо, коли мають місце відставання в роботі. Волокитник - схильний до бюрократичних прийомів . Діє за принципом "кожне рішення nовинно дозріти". Максималіст- працює лише з великими проблемами і не визнає дрібних. Організатор - основну увагу приділяє організаційним питанням (добір і розстановка кадрів, розробка планів і стандартів тощо), випускаючи з поля зору інші важливі функції управління . Клопотун - лідер , діяльність якого характеризується великим діапазоном. Він намагається брати участь у всіх справах. Такий керівник не вміє відрізняти головне в роботі від другорядного, а тому "тоне" у поточних справах.

Американський вчений Р. Уотермен пише про три типи лідерів: "сторож", "маніпулятор коштами" і "будівельник-перетворювач". Сторожі – це майстри бездіяльності, які хочуть бути впевненими в тому, що при них нічого не трапиться. Маніпулятор коштами зайнятий фінансовими угодами організації. Будівельники- працюють з вірою у те, що вони зможуть щось покращити.