Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы менеджмент.docx
Скачиваний:
154
Добавлен:
21.12.2017
Размер:
454.74 Кб
Скачать

54. Різновиди комунікацій

В загальному випадку процес комунікації стосується взаємодії між людьми взагалі. Для характеристики процесів комунікації між двома та більше особами застосовують термін “міжособові комунікації”.

У організації працівники грають певні ролі, діють в умовах ієрархії влади. Це вносить суттєві зміни в характер комунікації, ускладнює їх. Тому для позначення процесів комунікації у межах організації використовують поняття “організаційні комунікації”.

Вирізняють 3 основні методи міжособових комунікацій:

1) усна комунікація;

2) письмова комунікація;

3) невербальна комунікація.

В залежності від статусу (санкціоновані чи несанкціоновані вищим керівництвом) розрізняють формальні та неформальні комунікації.

В межах міжрівневих комунікацій розрізняють: низхідні й висхідні

Комунікації керівник-підлеглий є різновидом обміну інформацією по вертикалі.

Горизонтальні комунікації мають місце між членами однієї групи або працівниками одного рівня.

Діагональні комунікації відбуваються між особами, котрі перебувають на різних рівнях ієрархії.

55. Неформальні комунікації

Практика свідчить, що значна частина комунікацій здійснюється неформально, за допомогою незапланованих керівництвом способів. У теорії та практиці менеджменту зарубіжних країн часто використовується термін "grape-vine" — система поширення чуток, неофіційних даних. Варто зазначити, що неформальними каналами комунікацій передається значна частина достовірної інформації. Неформальна інформація буває досить корисною для доповнення інформації, отриманої через формальні канали комунікації; вона є цінною для керівника, однак не можна допускати, щоб система поширення чуток була замінником формальних каналів комунікації. Кожен працівник апарату управління має пам'ятати, що він теж частково бере участь у поширенні чуток (наприклад, мовчання у відповідь на запитання підлеглого — теж реакція, що відповідно інтерпретується підлеглими).

Неформальні канали, як і формальні, передають інформацію в чотирьох напрямах: вгору, вниз, горизонтально, по діагоналі. Особливістю цього каналу є швидкість виникнення та зникнення. Крім того, неформальний канал комунікації відрізняється змінюваністю суб'єктів, на відміну від формальних каналів.

Чутка — це звістка про кого- чи що-небудь, це повідомлення про які-небудь події, ще нічим не підтверджені; передається в масі людей від однієї людини до іншої.

56. Управління комунікаційними процесами

Управління комунікаційними процесами в організації включає:

-визначення перешкод на шляху до ефективної комунікації;

-розробку й реалізацію засобів усунення таких перешкод і підвищення ефективності комунікаційних процесів

Існує чимало пережкод на шляху до ефективної комунікації. Їх можна розподілити на дві великі групи: перешкоди на шляху міжособистісних комунікацій та перешкоди в організаційних комунікаціях.

Розглянемо перешкоди на шляху міжособистісних комунікацій.

1. Перешкоди, зумовлені сприйняттям. Дуже часто люди реагують на одні й ті самі речі по-різному.

2. Семантичні бар'єри. Семантика вивчає зміст слів та їх значення..

3. Невербальні перешкоди. в багатьох випадках те, як ми говоримо , важливіше за слова, які ми виголошуємо

4. Поганий зворотний зв'язок або його відсутність можуть обмежувати ефективність міжособового обміну інформацією.

5. Невміння слухати. Ефективна комунікація можлива лише за умови, якщо людина є однаково точною при відправленні та прийманні повідомлення

Охарактеризуємо перешкоди в організаційних комунікаціях

1. Перекручування повідомлень.

2. Інформаційні перевантаження.

3. Незадовільна структура організації.

Засоби подолання комунікаційних перешкод та удосконалення комунікацій в організаціях.

1. Регулювання інформаційних потоків.

2. Управлінські дії з боку керівника повинні сприяти ефективним комунікаціям в організації.

3. Системи зворотного зв'язку складають частину контрольно-інформаційної системи організації. 4. Система збирання пропозицій розроблена з метою полегшити надходження інформації наверх. 5. Інформаційні бюлетені. До них належать публікації, відеозаписи тощо.

6. Сучасні інформаційні технології.