
- •1 Варіант
- •1. Поняття імунітету та його види.
- •2 Варіант
- •2. Дайте повну характеристику збудника правця (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •3 Варіант
- •1.Методи дослідження в епізоотології.
- •2. Дайте повну характеристику збудника ботулізму (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •2. Дайте повну характеристику збудника лептоспірозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •2. Дайте повну характеристику збудника лістеріозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •1.Поняття про епізоотичний процес (рушійні сили епізоотичного процесу).
- •2. Дайте повну характеристику збудника ящура (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •1.Закономірності розвитку та інтенсивність прояву епізоотичного процесу.
- •2. Дайте повну характеристику збудника туберкульозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •2. Дайте повну характеристику збудника пастерельозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •1.Контроль якості проведення дезінфекції(порядок відбору проб для бактеріологічного контролю).
- •2.Опишіть лабораторну діагностику дерматомікозів с/г тварин.
- •1.Організація лікування тварин, хворих на інфекційні хвороби.
- •2. Клініко-епізоотологічні особливості ящуру у сільськогосподарських тварин.
- •1.Опишіть правила і способи відбору патологічного матеріалу для лабораторної діагностики інфекційних хвороб тварин (бактеріологічні та вірусологічні дослідження).
- •2. Етіопатогенез ботулізму у сільськогосподарських тварин.
- •1.Опишіть правила і способи відбору проб крові у тварин для проведення серологічних досліджень.
- •2. Етіологія та патогенез правцю у сільськогосподарських тварин.
- •21 Варіант
- •2. Клінічні ознаки бруцельозу у сільськогосподарських тварин.
- •23 Варіант
- •24 Варіант
- •2. Етіологія та клініко-епізоотологічні особливості лістеріозу.
- •25. Вимоги до плану протиепізоотичних і оздоровчих заходів.
- •26. Опишіть техніку проведення внутрішньошкірної туберкулінізації та облік алергічної реакції у врх.
- •25. Етіологія та клініко-епізоотологічні особливості туляремії.
- •26. Етіологія та патогенез віспи тварин.
- •27.Етіологія та клініко-епізоотологічні особливості лептоспірозу.
25. Вимоги до плану протиепізоотичних і оздоровчих заходів.
Планування вет. заходів покладена на керівників служб державної вет. мед.Розробляють із урахуванням епізоотичного й ветеринарно-санітарного стану господарства, особливостей хвороб, біології їх збудників, умов зовнішнього середовища та іншие. Обов'язково планується проведення протиепізоотичних заходів у стаціонарно неблагополучних пунктах по сибірці, емфізематозному карбункулі у великої рогатої худоби, бешисі свиней, лептоспірозу, бабезіозах та інших хворобах. При деяких інфекційних та інвазійних хворобах профіл.лише при наявності хв. або при загрозі заносу хв.
План протиепізоотичних заходів складається з двох частин: текстової і власне плану.У текстовій частині передбачається проведення загальних протиепізоотичних заходів:-огородження господарства;будівництво санпропускника, дезбар'єру, шлагбаума, ізолятора та біотермічної ями;профілактичне карантинування протягом 30 днів завезених у господарство тварин;контроль за годівлею, доглядом та утриманням тварин;проведення інших санітарних заходів (санітарного дня, кип'ятіння молочних відвійок, які надходять із молокозаводів, профілактичної дезінфекції тощо).Власне план складається за спеціальною формою, в якій передбачаються такі графи:види заходів;обсяг робіт на рік, у тому числі поквартально;кількість обробок;вартість обробки однієї голови;загальна вартість обробок.План має три основні розділи:а) діагностичні дослідження;б) профілактичні щеплення (вакцинації);в) лікувально-профілактичні обробки.
Згідно з діючими інструкціями щодо проф. та боротьби хв. профілактичних діагностичних досліджень на туберкульоз і бруцельоз тварин; сап і парувальну неміч коней; лейкоз, трихомоноз і кампілобактеріоз великої рогатої худоби, туберкульоз і пулороз-тиф птиці, гельмінтози тварин, хвороби бджіл та деякі інші хвороби.
Профілактичні щеплення плануються лише в неблагополучних та загрозливих щодо заразних хвороб пунктах. Профілактичні щеплення плануються лише в неблагополучних та загрозливих щодо заразних хвороб пунктах.Неблагополучними пунктами щодо заразних хвороб вважають по сибірці, емкару, бешисі свиней (ґрунтові інфекції) незалежно від терміну давності реєстрації хвороби;по чумі свиней;-по ящуру й сальмонельозу,по брадзоту овець, лептоспірозу тварин, хворобі Ауєскі і гельмінтозах ,по бабезіозах. До загрозливих сибірки, емфізематозного, лептоспірозу великої рогатої худоби й свиней , — сальмонельозу та колібактеріозу телят і поросят, — диплококозів телят, ягнят і порося, бешихи свиней,чума свиней,Ауэскы,сказ,трихофітія,ящур. Лікувально-профілактичні обробки. Дегельмінтизація проти більшості гельмінтозів планується в основному в І кварталі, коли більшість гельмінтів закінчують цикл розвитку, досягають статевої зрілості, а для яєць або личинок у зовнішньому середовищі відсутні необхідні умови для розвитку до інвазійної стадії.
26. Опишіть техніку проведення внутрішньошкірної туберкулінізації та облік алергічної реакції у врх.
Туберк. підлягають тварини з 2м. віку. Для алерг. діагностики застосовують бичачий туберкулін .Вводять: в середній третині шиї (у цій ділянці не дозволяється вводити тваринам інші біологічні препарати та речовини); Перед введенням туберкуліну шерсть на місці ін’єкції вистригають, обробляють 70°-м етиловим спиртом Потім у товщу шкіри вводять туберкулін, використовуючи 1-2 мл шприц і тонку коротку голку. Облік і оцінку реакції на внутрішньошкірне введення туберкуліну проводять через 72 години.
Реакція в місці введення у вигляді розлитого набрякання тістуватої або м’якої консистенції, яка не має, чітких.При виявленні змін на місці введення кутиметром вимірюють товщину складки шкіри в міліметрах і визначають величину її потовщення в порівнянні. Вважають реагуючимипри потовщенні шкіряної складки на 3 мм;
27. Опишіть техніку проведення малеїнової офтальмопроби у коней.
Дослід. коней на сап проводять у плановому порядку, в кінці 2 кварталу. Тех пров.:огляд. Ока.За допомогою стери. піпетки на кон’юнктиву нижньої повіки наносять 3-4 краплі малеїну і через кожні 3 год. протягом дня врах. реакцію. Останнє врах. через 24 години після введення малеїну, тобто вранці наступного дня. У хворих уже через 2-3 год. І триває 10-24 год. За ступенем інтенсивності позитивну й сумнівну. Позитивна-гнійним кон'юнктивітом різної сили — почервонінням і набряканням кон'юнктиви, набряканням повік, око часто закривається. З внутрішнього куточка ока витікає гнійна .Сумнівна- почервоніння кон'юнктиви, сльозотечу, незначне набряк повік, у внутрішньому куточку ока є невелика (крапля) гною. Негативній відхилень від норми з боку кон'юнктиви не спостеріг. 10. Усіх коней, які при першій очній малеїнізації не реагували на малеїн або дали сумнівну реакцію, через 5—6 днів досліджують повторно
СПЕЦІАЛЬНА ЕПІЗООТОЛОГІЯ