2. Етіопатогенез ботулізму у сільськогосподарських тварин.

У сільськогосподарських тварин захворювання найчастіше спостерігається після згодовування контамінованого спорами ботулінусу недоброякісного силосу, затхлих, промоклих концентрованих кормів, ураженого пліснявою сіна, зіпсованих овочів, коренеплодів.Хутрові звірі захворюють після поїдання недоброякісного м'яса, консервів, гнилих овочів і коренеплодів. Характерною особливістю токсину ботулінусу є нерівномірний, осередковий розподіл у кормах, чим і пояснюються випадки отруєння не всіх тварин, які поїдали заданий корм..Патогенез. Клостридії ботулізму та ботулінічний токсин надходять у кишечник тварин з токсичним кормом. Всисання токсину в кров відбувається крізь стінку тонкого відділу кишок дуже швидко і вже через 20 хв токсин у значній кількості виявляється в легенях, печінці, серці, мозку, жовчі, сечі. Постійне і сильне подразнення токсином ботулінусу периферичних рецепторів і рухових гангліїв спричинює руйнування центрів довгастого мозку, що призводить до паралічу м'язів глотки, язика та нижньої щелепи. Порушення токсином нейром'язових зв'язків спричинює розслаблення м'язів, падіння м'язового тонусу, параліч серцевого м'яза, асфіксію та загибель тварини.

ВАРІАНТ 20

1.Опишіть правила і способи відбору проб крові у тварин для проведення серологічних досліджень.

У коней, великої рогатої худоби, верблюдів, оленів, овець і кіз кров відбирають в кількості 5—7 мл в стерильні пробірки з яремної вени в верхній третині шиї.Голки перед відбором крові стерилізують кип'ятінням. Шерсть на місці введення голки ретельно вистригають, шкіру дезінфікують спиртом або 3%—вим розчином фенолу.У свиней кров беруть з вушної вени після її проколу голкою або з кінчика хвоста в кількості 4—5 мл. Місце проколу або розрізу попередньо обмивають водою з милом і дезінфікують 70%—вим спиртом або 3%—ним розчином фенолу. Після відбору крові кінчик хвоста обробляють розчином йоду, перев'язують або припалюють.У птахів кров беруть з вени крила, у лисиць, песців—з гомілкової вени в кількості 2—3 мл.Відбір крові проводять зранку, до годівлі тварин. При відборі крові треба слідкувати, щоб вона стікала по стінці пробірки (при відборі невеликої кількості проб з метою отримання більш «чистої» сироватки стінки пробірок попередньо ополіскують фізрозчином). Не можна допускати, щоб кров потрапила на підлогу, землю. Пробірки з кров'ю нумерують.Відібрану кров витримують приблизно годину при 20—37 °С для того, щоб пройшла ретракція згустку. Потім згусток крові відділяють від стінок пробірки скляною паличкою або дротом, які дезінфікують розчином фенолу або обпалюють на полум'ї після кожної проби. Надалі пробірки витримують при 4—10 °С. Через 18—24 години сироватку, що «відстоялась», зливають в сухі стерильні пробірки (краще пробірки Флорінського), які маркують так, як і пробірки з кров'ю, закривають стерильними гумовими пробками і надсилають в лабораторію в свіжому або консервованому вигляді в вертикальному положенні. Консервування сироваток проводять такими методами;1 крапля 5%—вого розчину фенолу на кожний мл сироватки при постійному перемішуванні;сухою борною кислотою (4% до об'єму сироватки) до отримання насиченого розчину і утворення на дні пробірки невеликого осаду у вигляді кришталиків;шляхом одноразового заморожування (для дослідження на вірусні інфекції — до мінус 20 °С).Неконсервована сироватка придатна для дослідження на протязі 6 днів і більше з дня відбору крові, якщо її зберігають при 4—8 °С. Від норок кров відбирають в скляні капіляри. Для цього норку фіксують і зрізають ножицями кіготь або подушечку м’якуша одного з пальців задньої кінцівки. До краплі крові, яка виступила, підставляють скляний капіляр, держачи його горизонтально. Після заповнення кров'ю капіляр з одного кінця закривають пластиліном і ставлять в спеціальний штатив з пронумерованими гніздами.Після відбору крові штатив з капілярами поміщають в тепле місце (краще термостат) при температурі 37С на 40—50 хвилин для звертання крові, а потім центрифугують при 1500-— 3000 об/хв. протягом 5—10 хвилин і досліджують в той же день