- •1 Варіант
- •1. Поняття імунітету та його види.
- •2 Варіант
- •2. Дайте повну характеристику збудника правця (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •3 Варіант
- •1.Методи дослідження в епізоотології.
- •2. Дайте повну характеристику збудника ботулізму (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •2. Дайте повну характеристику збудника лептоспірозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •2. Дайте повну характеристику збудника лістеріозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •1.Поняття про епізоотичний процес (рушійні сили епізоотичного процесу).
- •2. Дайте повну характеристику збудника ящура (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •1.Закономірності розвитку та інтенсивність прояву епізоотичного процесу.
- •2. Дайте повну характеристику збудника туберкульозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •2. Дайте повну характеристику збудника пастерельозу (культурально-морфологічні властивості, стійкість).
- •1.Контроль якості проведення дезінфекції(порядок відбору проб для бактеріологічного контролю).
- •2.Опишіть лабораторну діагностику дерматомікозів с/г тварин.
- •1.Організація лікування тварин, хворих на інфекційні хвороби.
- •2. Клініко-епізоотологічні особливості ящуру у сільськогосподарських тварин.
- •1.Опишіть правила і способи відбору патологічного матеріалу для лабораторної діагностики інфекційних хвороб тварин (бактеріологічні та вірусологічні дослідження).
- •2. Етіопатогенез ботулізму у сільськогосподарських тварин.
- •1.Опишіть правила і способи відбору проб крові у тварин для проведення серологічних досліджень.
- •2. Етіологія та патогенез правцю у сільськогосподарських тварин.
- •21 Варіант
- •2. Клінічні ознаки бруцельозу у сільськогосподарських тварин.
- •23 Варіант
- •24 Варіант
- •2. Етіологія та клініко-епізоотологічні особливості лістеріозу.
- •25. Вимоги до плану протиепізоотичних і оздоровчих заходів.
- •26. Опишіть техніку проведення внутрішньошкірної туберкулінізації та облік алергічної реакції у врх.
- •25. Етіологія та клініко-епізоотологічні особливості туляремії.
- •26. Етіологія та патогенез віспи тварин.
- •27.Етіологія та клініко-епізоотологічні особливості лептоспірозу.
23 Варіант
правила зберігання та транспортування біопрепаратів на прикладі вакцин.
Зберігати та транспортувати біопрепарати потрібно в умовах, що не впливають на їх макроскопічний вигляд і специфічні властивості протягом терміну придатності, встановленого для препарату.
На якість біопрепарату негативно впливають перемерзання, висока температура, надмірна вологість, прямі сонячні промені. Сховища для біопрепаратів повинні бути сухими, темними й прохолодними. Температуру у них слід підтримувати у межах від +2°С до +12°С, для нестійких препаратів – від +2°С до +8°С і навіть мінус 196°С. В аптеках ветеринарної медицини біопрепарати зберігають у підвалах, льохах, холодильниках і посудинах Дюара.
Кожний вид біопрепарату (вакцини, сироватки, алергени, антигени) необхідно зберігати окремо. Забороняється зберігати разом із біопрепаратами живі культури мікроорганізмів та вибракувані біопрепарати. Біопрепарати слід зберігати під замком в опечатаному вигляді. Ключ і печатка знаходяться у посадової особи, яка відповідає за зберігання препаратів.
Перед транспортуванням препаратів необхідно вивчити режимні умови їх перевезення та пакування. Біопрепарати, які відпускають із складів, ретельно упаковують у щільні ящики. Кожний флакон або ампулу обгортають папером чи ватою. Ампули вкладають у спеціальні коробки. В ящики або коробки обов'язково повинна бути вкладена відповідна інструкція щодо використання препарату. На ящиках роблять попереджувальні написи «Обережно, скло!», «Біопрепарати». При упаковуванні рідких біопрепаратів роблять напис «Оберігати від перегрівання й заморожування!», а сухих (ліофілізованих) – «Оберігати від перегрівання!». Інколи пишуть: «Терміново! Для боротьби з епізоотіями!». Великі партії біопрепаратів перевозять у вагонах-рефрижераторах. При транспортуванні невеликих партій використовують закриті автомобілі, взимку препарати утеплюють. Про заходи безпеки при перевезенні інструктують водія і супроводжуючого.
У період використання рідкі і розбавлені біопрепарати утримують у захищеному від сонячних променів, прохолодному місці та не переохолоджують у холодну пору року. Взимку флакони з вакциною необхідно підігрівати на водяній бані (відро із соломою до половини об'єму наповнене теплою водою) до температури не вище 37°С. Більшість сухих вірус-вакцин придатні до використання протягом 4 год. після розведення, а деякі – 1 год. (проти хвороби Марека).
Опишіть клінічні ознаки пастерельозу.
. Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 - 14 діб. Перебіг хвороби - надгострий, гострий, підгострий і хронічний. У великої рогатої худоби і буйволів розрізняють септичну, набрякову, грудну і кишкову форми хвороби. При надгострому перебігу проявляється с е п т и ч н а форма, при якій спостерігається підвищення температури тіла до 41 - 42 °С, тяжкі розлади серцевої діяльності, гострий гастроентерит, інколи кров'яний пронос. Через 6 - 12 год від початку хвороби настає загибель тварини. Іноді спостерігається раптова смерть тварини без прояву клінічних ознак. При г о с т р о м у перебігу проявляється кишкова, грудна і набрякова форми хвороби. Спостерігається гарячка (41,2 - 42,0 °С), сильне пригнічення, відмова від корму. При кишко в ій формі спостерігається пронос з домішками слизу та фібрину, іноді крові, спрага, слабкість, анемічність слизових оболонок, швидко прогресує загальне виснаження. При грудній формі виявляються ознаки гострої плевропневмонії - гарячка, прискорення дихання й пульсу, сильний кашель, серозно-гнійні виділення з носа. У разі розвитку плевриту відмічається болісність під час пальпації в міжреберних ділянках, задишка. Н а б р я к о в у форму визначають за появою та швидким поширенням болючих запальних набряків у підшкірній клітковині і м'язовій сполучній тканині в ділянці голови, шиї, міжщелепового простору, підгруддя, інколи на кінцівках та статевих органах. Дихання й ковтання значно утруднені. У корів припиняється молоковиділення. Упродовж 1 - 2 діб настає смерть. Підгострий перебіг триває від 5 до 14 діб і характеризується симптомами крупозної пневмонії (грудна форма хвороби). У тварин крім пропасниці виявляється сухий болючий кашель, серозно- пінисті, а потім слизисто-гнійні виділення з носа, кон'юнктивіт, болючість у ділянці грудної клітки. Інколи в молодняку розвивається ентерит з кривавим проносом. Хронічний перебіг хвороби супроводжується виснаженням, пневмонією, діареєю, опуханням суглобів. Хвороба триває декілька тижнів і навіть місяців, часто закінчується загибеллю тварин. У телят пастерельоз реєструється в перші дні життя, характеризується швидкоплинністю хвороби. Інкубаційний період триває 1 - 2 доби. Спостерігається раптова гарячка, сильна пригніченість, частий напружений пульс, прискорене дихання, іноді кривавий пронос. Упродовж перших 2 діб настає смерть. Ураження органів дихання буває дуже рідко, переважно у телят старшого віку або в стаціонарно неблагополучних щодо пастерельозу господарствах.Для птиці при н а д г о с т р о м у перебігу пастерельозу характерна раптова загибель. При го стро му перебігу спостерігається підвищення температури до 42 - 43 °С, пригнічення, утруднене та прискорене дихання, посиніння гребеня й сережок, втрата апетиту, спрага, домішки крові в розріджених фекаліях. Хвора птиця гине впродовж 1 - 3 діб. При хроніч ному перебігу пастерельозу розвиваються риніт, синусит, опухання суглобів, сережок, з'являється кульгавість.