окремих законів України.

Вільні митні зони можуть створюватися у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, а також в інших місцях, у яких можливо забезпечити режим вільної митної зони відповідно до МКУ.

Утримувач ВМЗ - підприємство-резидент, яке отримало дозвіл на відкриття й експлуатацію ВМЗ та інформація про яке включена до Реєстру утримувачів вільних митних зон комерційного або сервісного типу, що ведеться ДФСУ.

Обов’язки до Утримувача ВМЗ (див. Статтю 432 МКУ та наказ Мінфіну від 30.05.2012 № 633 та):

1)здійснити інженерне облаштування периметру території ВМЗ та належного обладнання пропускних пунктів (крім вільних митних зон сервісного типу);

2)забезпечити встановлення обмежень щодо порядку та засобів доступу на зазначену територію, відповідних годин, протягом яких дозволяється доступ на цю територію;

3)забезпечити охорону території ВМЗ;

4)забезпечити у разі необхідності надання на договірній основі у користування облаштованих згідно з вимогами, встановленими Міністерством фінансів України, приміщень для розміщення на території ВМЗ посадових осіб митного органу та контролюючих органів.

5)дотримуватись встановлених процедурою експлуатації ВМЗ вимог та умов, пов'язаних з функціюванням такої ВМЗ;

6)забезпечити безперешкодний доступ посадових осіб митного органу при виконанні ними своїх службових обов'язків, а також посадових осіб контролюючих органів при здійсненні відповідних видів державного контролю до розташованих на території ВМЗ об’єктів (оглядової рампи, приміщень, резервуарів тощо ), систем відеоспостереження та засобів обліку товарів;

7)забезпечити безперешкодний доступ посадових осіб митного органу до первинних документів та регістрів бухгалтерського та складського обліку товарів при проведенні ними перевірки обліку товарів, що знаходяться на території ВМЗ.

8)вести бухгалтерський та складський облік всіх іноземних та українських товарів, що перебувають у ВМЗ.

Вимоги до облаштування територій або складів, які можуть використовуватись в якості ВМЗ:

1. Територія або склад повинні бути облаштовані:

-огорожею;

-засобами освітлення у темну пору доби;

-пропускним(и) пунктом(ами);

-системою відеоспостереження;

-охоронною сигналізацією;

-приміщенням(и) для розміщення посадових осіб митного органу та контролюючих органів (за потреби);

-засобами, необхідними для проведення митного контролю товарів (з урахуванням специфіки товарів), які будуть переміщуватись через межі ВМЗ (засоби обліку товарів (ваги, лічильники тощо), оглядова рампа (естакада, майданчик), навантажувальна техніка).

2.Пропускний(і) пункт(и) обладнуються системою санкційованого доступу осіб на територію ВМЗ та системою зчитування номерних знаків транспортних засобів, які переміщуються через межі ВМЗ (у разі переміщення засобів автомобільного транспорту), а також засобами примусової зупинки транспортних засобів (ворота, шлагбаум тощо).

3.Система відеоспостереження повинна забезпечувати можливість постійного нагляду за доступом у ВМЗ, її периметром та місцями перебування товарів, що знаходяться під митним контролем та забезпечувати можливість підключення до комп'ютерного обладнання митного органу, для дистанційного перегляду відеозображення у режимі реального часу.

4.Територія ВМЗ повинна знаходитись під постійною охороною підрозділу охорони утримувача ВМЗ або відповідного територіального органу Міністерства внутрішніх справ України.

5.Приміщення, призначені для зберігання товарів, що знаходяться під митним контролем, повинні бути облаштовані відповідним складським обладнанням, протипожежною та охоронною сигналізацією, а також пристроями для накладення двох засобів забезпечення.

Правове регулювання діяльності ВМЗ комерційного або сервісного типу

(Стаття 431 МКУ):

1.Вимоги до облаштування ВМЗ комерційного та сервісного типів установлені наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 633.

2.Взаємовідносини Утримувача ВМЗ комерційного або сервісного типу з особами, які розміщують товари у цих зонах, визначаються відповідним договором.

3.Взаємовідносини Утримувача ВМЗ комерційного або сервісного типу з митним органом визначаються Процедурою експлуатації ВМЗ.

Процедура за погодженням із Утримувачем ВМЗ затверджується наказом начальника митного органу у зоні діяльності якого знаходиться ВМЗ.

Забезпечення митного контролю на територіях ВМЗ (Статті 432-433 МКУ):

1.Контроль за провадженням діяльності з відкриття та експлуатації ВМЗ покладається на митний орган, у зоні діяльності якого знаходиться така ВМЗ.

2.Контроль за провадженням діяльності з відкриття та експлуатації ВМЗ здійснюється шляхом:

-постійного нагляду за межами ВМЗ, а також за доступом у ВМЗ, у тому числі

звикористанням таких систем утримувача ВМЗ: відеоспостереження за територією ВМЗ, санкційованого доступу осіб на територію ВМЗ та зчитування номерних знаків транспортних засобів, які переміщуються через межі ВМЗ;

-проведення митного огляду товарів, що переміщуються через межі ВМЗ;

-проведення огляду території ВМЗ та товарів, що знаходяться на цій території;

-проведення перевірки обліку товарів, що знаходяться на території ВМЗ;

-усного опитування посадових осіб утримувача ВМЗ та посадових осіб інших підприємств, які володіють інформацією, що має значення для здійснення митного контролю у ВМЗ;

-проведення документальної перевірки дотримання у ВМЗ вимог законодавства України з питань митної справи.

3.Будівництво (ремонт) господарських об'єктів на території вільної митної зони здійснюється на підставі дозволу митного органу.

Особливості допуску товарів на територію ВМЗ (Стаття 434 МКУ):

1.На територію вільної митної зони можуть ввозитися будь-які товари, крім товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

2.Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам, або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, допускаються на територію вільної митної зони тільки за наявності на ній відповідних умов для зберігання таких товарів.

3.Товари можуть бути розміщені у вільних митних зонах комерційного типу без вивантаження їх з транспортних засобів.

4.Реалізація та/або споживання іноземних товарів на території вільної митної зони забороняється.

ІІ.Митний режим вільної митної зони Глава 21 МКУ

1.Визначення

Вільна митна зона - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання.

З товарами, поміщеними у митний режим вільної митної зони здійснюються:

1)в митних зонах комерційного типу - лише прості складські операції;

2)в митних зонах сервісного типу - операції, пов'язані із ремонтом, модернізацією, будівництвом повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин, а також прості складські операцій;

3)в митних зонах промислового типу - операції визначені окремими законами для кожної такої зони.

Митний режим вільної митної зони завершується:

-шляхом реекспорту товарів, поміщених у цей митний режим;

-шляхом розміщення їх у інший митний режим;

-з конфіскацією товарів;

-з повною втратою товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження такого факту у встановленому порядку.

2. Митний статус

Іноземні товари, поміщені у митний режим вільної митної зони, зберігають статус іноземних товарів.

Товари, виготовлені (вироблені, одержані) у вільній митній зоні, мають статус іноземних товарів та вважаються такими, що поміщені у митний режим вільної митної зони.

Українські товари, поміщені у митний режим вільної митної зони, отримують статус іноземних товарів.

3. Строк дії режиму

Товари можуть перебувати в митному режимі вільної митної зони на території вільної митної зони протягом усього часу функціювання відповідної вільної митної зони.

4. Умови розміщення товарів у митний режим

Розміщення товарів у митний режим вільної митної зони, а також зміна цього митного режиму здійснюються митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться така зона.

Розміщення українських товарів у митний режим вільної митної зони для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів та здійснюється на підставі поданої декларантом митної декларації у митному режимі вільна митна зона та набору документів, що відповідає митному режиму експорту.

Для розміщення іноземних товарів у митний режим вільної митної зони та розміщення їх на територіях вільних митних зон комерційного типу, що розташовані в морських, річкових портах чи аеропортах, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, використовуються транспортні або комерційні

документи, які містять опис таких товарів та супроводжують їх при ввезенні.

Іноземні товари, що ввозяться на територію вільної митної зони, допускаються на зазначену територію з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

5. Особливості застосування

Товари, поміщені в митний режим вільної митної зони, протягом усього строку перебування у цьому режимі перебувають під митним контролем.

ІІІ. Облік товарів на ВМЗ (Стаття 435 МКУ)

Утримувач ВМЗ або особи, які здійснюють операції з товарами на території ВМЗ, ведуть облік всіх товарів, що перебувають у зазначеній зоні, з використанням звичайних правил складського обліку з групуванням товарів за такими ознаками:

-іноземні;

-українські, що не використовуються у виробничих та інших господарських операціях і необхідні для забезпечення функціювання ВМЗ;

-українські, що використовуються у виробничих та інших господарських операціях і не витрачаються при цьому;

-відходи (залишки), що утворилися в результаті здійснення операцій з іноземними товарами у ВМЗ і мають господарську цінність та/або можуть бути знищені;

-інші відходи, які підлягають видаленню відповідно до законодавства України.

Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах території ВМЗ, повинні фіксуватись в облікових документах.

Щомісячно митному органу відповідними особами подається звіт про рух товарів у ВМЗ за попередній місяць за формою, що встановлюється Мінфіном.

Митний орган має право вимагати подання позачергового звіту не частіше, ніж один раз на рік.

IV. Порядок надання дозволу на провадження діяльності з відкриття та експлуатації ВМЗ

Цей порядок встановлено наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 633...

Надання території або складському об'єкту статусу "вільної митної зони" комерційного або сервісного типу здійснюється шляхом внесення інформації про суб'єкта господарювання до Реєстру ВМЗ.

Позбавлення такого статусу здійснюється шляхом виключення відповідного об'єкту з Реєстру ВМЗ.

Процедура внесення об’єкту в реєстр ВМЗ:

1. Заявник для отримання дозволу на провадження діяльності з відкриття та експлуатації ВМЗ подає до митниці, у зоні діяльності якої розташовані територія або склад, заяву за формою згідно з додатком до наказу Мінфіну від 30.05.2012 № 633.

До заяви додаються:

1)виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

2)засвідчені в нотаріальному порядку копії документів, що підтверджують право власності на територію чи склад або право користування ними.

3)засвідчені заявником копії:

-докладного загального плану території або складу, що планується для використання як ВМЗ та їх облаштування;

-переліку операцій з товарами, які перебувають під митним контролем, у розрізі місць їх здійснення;

-планів будівель, споруд, резервуарів, які розташовані в межах території або складу;

-плану приміщення(ь) для посадових осіб митного органу та контролюючих органів;

-плану (схеми) охоронної сигналізації (крім резервуарів, критих чи відкритих майданчиків), погодженого відповідним територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України;

-висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об'єктів, у тому числі військового та оборонного призначення, який затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем (для складу або території, яка облаштована складськими об'єктами);

-дозволу органу державного пожежного нагляду на початок роботи

новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об'єктів та об'єктів іншого призначення (для нових і реконструйованих приміщень);

-наказу заявника про створення власного підрозділу охорони та положення про такий підрозділ (або копія договору із відповідним підрозділом МВС);

-акта інвентаризації товарів, які знаходяться на території або складі на дату, що передує даті подання заяви до митниці;

-технологічної схеми із зазначенням засобів контролю та обліку (у разі здійснення операцій з наливними та насипними товарами, що перебувають під митним контролем);

-технічних паспортів систем відеоспостереження, санкціонованого доступу осіб на територію ВМЗ та системи зчитування номерних знаків транспортних засобів.

2. Заява приймається та реєструється митницею. Рішення за такою заявою приймається начальником митниці або уповноваженою ним особою протягом 20 робочих днів з дня її надходження та оформляється шляхом проставлення ним на заяві резолюції щодо надання дозволу та внесення заявника до Реєстру ВМЗ або відмови у наданні дозволу.

Під час розгляду заяви митницею:

-перевіряються відомості, зазначені в поданих документах, завірених копіях документів;

-проводиться огляд території або складу, де передбачається створення ВМЗ, із складанням акта (за формою, передбаченою Статтею 343 МКУ).

3.У разі прийняття рішення про надання дозволу інформація вноситься до реєстру ВМЗ не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття такого рішення.

4.Про внесення цієї інформації до Реєстру ВМЗ митниця того самого дня повідомляє ДФСУ засобами службовою електронної пошти.

5.Не пізніше одного робочого дня, що настає за днем отримання повідомлення митниці, уповноважена посадова особа ДФСУ присвоює ВМЗ реєстраційний номер

уРеєстрі ВМЗ.

6.Витяг з Реєстру ВМЗ, який містить перелік внесених до Реєстру ВМЗ

відомостей, оформлюється на бланку митниці та не пізніше третього робочого дня з дня прийняття рішення про надання дозволу видається заявнику (уповноваженій заявником особі) або надсилається йому рекомендованим листом.

7. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу заявнику (уповноваженій заявником особі) видається або надсилається йому рекомендованим листом для розгляду та погодження процедура експлуатації такої ВМЗ. За результатами розгляду до митниці заявником надається або надсилається рекомендованим листом погоджена процедура експлуатації ВМЗ або заява щодо обґрунтованих зауважень до такої процедури (протягом 3 днів).

Уразі незгоди заявника з рішенням митниці або ДФСУ дстосовно Процедури дозвіл анулюється митницею на підставі заяви утримувача ВМЗ.

Уразі прийняття рішення про відмову у наданні дозволу митниця протягом 20 робочих днів з дня надходження заяви рекомендованим листом надсилає заявнику інформацію про причини відмови.

Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржено заявником у загальному порядку, встановленому МКУ для оскарження дій (бездіяльності) митних органів.

Підстави для відмови у наданні дозволу:

-ненадання заявником відомостей, передбачених формою заяви;

-надання заявником недостовірних відомостей у заяві та доданих до неї документах, засвідчених копіях документів;

-неподання заявником необхідних документів або їх засвідчених копій;

-ненадання фізичною особою - підприємцем відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" згоди на обробку та поширення митницею його персональних даних;

-невідповідності території або складу вимогам, встановленим цим Порядком.

Зупинення та анулювання дії Дозволу здійснюється митницею у випадках та у порядку, що встановлені Статтею 412 МКУ.

Докладно ці питання розглянуті у першій лекції курсу.