|
Лекція 8 |
|
|
Нетарифне регулювання ЗЕД |
|
|
Теми лекції |
|
І. Нетарифне регулювання ЗЕД — засіб захисту національних інтересів |
....................................1 |
|
ІІ. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій.......................................................................... |
3 |
|
ІІІ. Фітосанітарний контроль............................................................................................................. |
6 |
|
іV. Ветеринарний контроль................................................................................................................ |
9 |
|
V. Медичний контроль..................................................................................................................... |
12 |
|
1. |
Санітарно-епідеміологічний контроль................................................................................... |
12 |
1. |
Контроль за ввезенням лікарських засобів............................................................................ |
13 |
VІ. Сертифікація товарів.................................................................................................................. |
14 |
|
1. |
Сертифікація на відповідність Стандартам........................................................................... |
16 |
2. |
Сертифікація на відповідність Технічним регламентам...................................................... |
17 |
І. Нетарифне регулювання ЗЕД — засіб захисту національних інтересів
В українському законодавстві визначення поняття нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності наведено у п. 13 Статті 4 МКУ:
“заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - не пов'язані із застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені відповідно до закону заборони та/або обмеження, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров'я та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщини...”
Отже, з точки зору теорії, нетарифне регулювання ЗЕД - встановлені законодавцем обмежувальні-заборонні заходи, спрямовані на здійснення впливу на суспільні відносини в зовнішньоекономічній сфері.
Нетарифні засоби застосовуються як до імпорту так і до експорту.
На практиці, комплекс заборон та обмежень які застосовуються до товарів, при їх переміщенні через митний кордон України, крім мита, становлять нетарифне регулювання ЗЕД.
Зверніть увагу, що ПДВ з імпортних товарів та акцизний збір це теж нетарифні заходи регулювання ЗЕД!
Перед Вами знімок вікна програми митного брокера на якому виведена інформація стосовно заходів нетарифного регулювання, яких необхідно додержуватись під час імпорту в Україну легкових автомобілів.
З наведеного видно, що в Україні заходи нетарифного регулювання застосовуються дуже широко. З них левову частку займають адміністративні нетарифні обмеження.
ІІ. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій
Література
1. Глава 40 Розділу VІІІ Митного Кодексу
України
2.Закон України від 16.04.1991 № 959-XІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”
3.ПКМУ від 30.12.2015 № 1176 ”Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2016 рік”
4.ПКМУ від 18.05.2005 № 362 "Про встановлення розміру збору за видачу експортних (імпортних) ліцензій";
5.наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 01.04.2004
№122 "Про затвердження Порядку розгляду заявок на видачу ліцензії у сфері нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності";
6.наказ Мінекономіки від 14.09.2007 N 302 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо ліцензування імпорту товарів та внесення змін до Порядку розгляду заявок на видачу ліцензій у сфері нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві економіки України";
7.наказ Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 "Про порядок ліцензування експорту товарів";
8.наказ Мінеконорозвитку від 11.06.2013 № 621 “Про затвердження інформаційних карток деяких адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що надаються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Ліцензування зовнішньоекономічних операцій (Стаття 16 ЗУ “Про ЗЕД”) - комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.
Форми ліцензування експорту (імпорту) товарів:
1. Автоматичне ліцензування - комплекс адміністративних дій органу
Лекція 8 |
Митні-посередницькі послуги |
2 |
виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження).
2. Неавтоматичне ліцензування - комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження).
Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається щорічно Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі з визначенням переліку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, періоду дії ліцензування та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару.
Наприклад, ПКМУ від 30.12.2015 № 1176, встановлено переліки та квоти, для товарів, які підлягають неавтоматичному ліцензуванню при експорті (імпорті) у 2016.
Квота експортна (імпортна) - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.
Стосовно кожного виду товару може встановлюватися лише один вид ліцензії.
За видачу експортної (імпортної) ліцензії справляється збір, розмір якого встановлений ПКМУ від 18.05.2005 № 362:
врежимі неавтоматичного ліцензування - 780 гривень;
врежимі автоматичного ліцензування - 220 гривень.
Збір має бути сплачений до моменту подачі заявки та документів на отримання відповідної ліцензій.
Куди, які документи та в якому порядку подаються для отримання ліцензії на експорт (імпорт) товарів визначено у наказах Мінекономіки від 14.09.2007 № 302 та від 09.09.2009 № 991.
На практиці має сенс скористатись відповідною інформаційною карткою адміністративної послуги, які затверджено наказом Мінекономрозвитку від 11.06.2013 № 621.
Лекція 8 |
Митні-посередницькі послуги |
3 |
Якщо товар при експорті або імпорті підлягає ліцензуванню, то однією з підстав для митного оформлення є ліцензія на експорт або імпорт товарів.
Представлена митному органу ліцензія реєструється і зберігається у справах митниці, а в процесі митного оформлення з ліцензії проводиться списання кількості оформлених товарів (продукції). Рекомендується відзняти кілька ксерокопій ліцензій для подальшої з ними роботи.
При електронному декларуванні відповідальність за наявність оригіналу ліцензії несе декларант
Ліцензія дійсна до закінчення терміну її дії або до вичерпання кількості, зазначеної в ній.
Висновки:
1.Діє на експорт та імпорт залежно від списку щорічного ПКМУ
2.Дозвільні документи:
-На кордоні не вимагаються;
-При оформленні в митний режим (імпорт, експорт) обов'язкова ліцензія.
Зверніть увагу, на те, що згідно з положеннями наказу Мінфіну від 30.05.2012 № 651 у графі 39 МД «Квота» зазначається в одиницях виміру, в яких установлено обсяг квоти, залишок товару за встановленою квотою згідно з одержаною ліцензією. Задекларована партія товару не враховується при визначенні залишку товару за квотою.
Орган контролю за безпекою людини
ПКМУ від 10.09.2014 № 442 Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, Державна інспекція з питань захисту прав споживачів і Державна санітарно-епідеміологічна служба були об’єднані у єдиний державний орган по контролю за безпекою людини та середи, що її оточує - Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (даліДержпродспоживслужба).
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого ПКМУ від 02.09.2015 № 667 до компетенції Держпродспоживслужби серед іншого належить здійснення:
-державного фітосанітарного контролю;
-державного ветеринарно-санітарного контролю;
-державного санітарно-епідеміологічного контролю, в тому числі
Лекція 8 |
Митні-посередницькі послуги |
4 |