10.Драматизація та інсценування літературних творів дітьми дошкільного віку.

Молодший дошкільний вік. ДРАМАТИЗАЦІЯ: залучають дітей до ігор-драматизацій за змістом знайомих казок як у музичному супроводі, так і без нього. Стежать, щоб діти влучно передавали інтонацію мови героїв казки в ігрових діалогах, доречно імітували жести, рухи , міміку з елементами творчої імпровізації. Дітей вчать розігрувати зміст окремих віршиків, забавлянок, пісень написаних у діалоговій формі; залучають до сюжетно-рольових ігор за уривками казки; театралізують окремі епізоди казок, влаштовуючи імпровізовані «Театри». ІНСЦЕНУВАННЯ: залучають до інсценування знайомих казок, дослівного відтворення тексту, відповідної інтонації, рухів, жестів і міміки героїв казки. Залучають дітей до посильної допомоги у підготовці декорацій, костюмів, атрибутів майбутньої інсценівки. Середня група. ДРАМАТИЗАЦІЯ: драматизують більш складні казки і в музичному супроводі. Стимулюють до самостійних ігор драматизацій за вже відомими казками. спонукають до вдалої заміни авторських слів своїми словами. вчать дітей розігрувати зміст віршів, укр..нар..пісень,оповідань, творчо імпровізувати їх зміст у сюжетно-рольових іграх. ІНСЦЕНУВАННЯ: залучають до інсценування віршованих творів(жартівливих, морально-етичного змісту) написаних у діалоговій формі, дотримуючись дослівного відтворення тексту. До свят і ранків інсценувати зміст знайомих казок у супроводі декорацій, костюмів,музики. Вчать інтонаційно передавати мову героїв. Старша група. ДРАМАТИЗАЦІЯ: спонукають до до самостійних ігор драматизацій та ігор за змістом знайомих художніх творів, улаштовуючи ігри в театр. Продовжують вивчати нові казки в супроводі музики. Відповідно до інтересів дітей слід залучати їх до роботи в драматичних гуртках. ІНСЦЕНУВАННЯ: інсценують нові твори,готують інсценівки до тематичних занять, свят, розваг. Доручають дітям промовляти авторський текст. Виготовляють декорації і костюми.

11.Розмови вихователя з дітьми, як метод розвитку діалогічного мовлення. Тематика, методика проведення.

Базовий компонент дошкільної освіти так визначає зміст діалогічної компетенції: «Дитина вільно, невимушене вступає в розмову з дітьми, дорослими (як знайомими, так і незнайомими), підтримує запропонова¬ний діалог відповідно до теми, не втручається в розмову інших. Будує запропонований діалог відповідно до ситуації, відповідає на запитання, звернені до дитини, за змістом картини, художніх творів. Виконує сло¬весні доручення, звітує про їх виконання». Отже, завданнями розвитку діалогічного мовлення в програмі А.М.Богуш «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку» передбачається;

а) учити дітей відповідати на запитання та звертатися до інших із

запитаннями;

б) підтримувати розмову; продовжувати її відповідно до ситуації

спілкування;

в) виявляти ініціативу в розмові з дорослими та дітьми;

г) будувати діалог на запропоновану тему.

Розвиток діалогічного мовлення в дошкільному віці відбувається за умов створення активного мовленнєвого середовища, у процесі взаємо¬дії з оточуючими, паралельно в кількох системах: «дитина—дитина», «дитина—дорослий», «дитина—однолітки». Дослідники відзначають, що зміст і форма діалогічного мовлення у спілкуванні дитини з ровес¬никами та дорослими істотно відрізняються (Л.М.Галігузова, Т.О.Піро-женко, Є.О.Смирнова, Т.М.Юртайкіна). Так, діалоги в системі «дити¬на—дитина» відрізняються більш повним та активним застосуванням різноманітних мовленнєвих засобів, характеризуються зрозумілістю, зв'язністю, правильністю порівняно до діалогів у системі «дитина—до¬рослий». У розмові з дорослим дитина не прагне бути зрозумілою — дорослий розуміє дитину в будь-якій ситуації. Одноліток—інша справа. Він не буде намагатися правильно зрозуміти незрозуміле, він вимагає, щоб усе було чітко, ясно висловлено. Потреба у спілкуванні з іншими дітьми спонукає малюка до мовленнєвої активності.

До основних форм діалогічного мовлення, яких навчають дошкіль¬ників, належать розмова, бесіда та полілог.

Ключовим методом формування діалогічного мовлення в повсякденному спілкуванні й водночас універсальною формою мовленнєвого спілкування срозмова вшхмателя з дітьми (непідготовлений, імпровізований діалог). Розмова відрізняється від говоріння, промовляння певної інформації, адже передбачає активну участь дітей у ній на правах співрозмовників.

Вихователь упродовж дня постійно спілкується, організує розмову з дітьми з будь-якого приводу.У роботі з дошкільниками бесіда може використовуватися як спеці¬альний словесний метод навчання, який визначає зміст заняття з дітьми, специфічний вид заняття та як прийом, важлива частина будь-якого заняття, наприклад, вступна, пояснювальна, узагальнювальна бесіда, бесіда-супровід будь-якої діяльності тощо. Бесіда як метод навчання — складний вид заняття, адже вимагає зосередження на певній темі роз¬мови, передбачає достатній рівень знань про те, що обговорюватимуть. Отже, бесіда використовується в сукупності з іншими методами (розгляд картини, художнє читання, розповідь) І вимагає ретельної підготовки як від дітей, так і від вихователя.

На величезному значенні бесіди для інтелектуального, морального, духовного розвитку дітей наголошували корифеї вітчизняної педагогі ки К.Д.Ушинський, Є.І.Тихеєва, С.Ф.Русова. Методику проведення бесід із дітьми вдосконалювали пізніше О.І.Радіна, Є.О.Фльоріна, А.М.Богуш, Е.П.Короткова, звертаючи увагу на актуалізацію не лише мовленнєвого аспекту, а й на потребу створення особливої духовно-естетичної атмос¬фери, яка забезпечує виховний вплив бесіди. У процесі керівництва бесідою вихователю потрібно враховува¬ти індивідуальні особливості дітей, намагатися об'єднати бесідою всіх дітей, визначивши для кожного посильне завдання. Не можна насильно вимагати від дитини відповіді, краще дати їй можливість послухати інших, приєднатися до чиєїсь позиції, погодитися чи навпаки заперечити. Бездумне промовляння, яким дехто з вихова¬телів підміняє поняття «мовленнєва активність», краще замінити на уважне слухання. Його легко помітити по очах, зацікавленому погляду дитини.

Як стверджують науковці і переконує практичний досвід, розвиток діалогічного мовлення відбувається в процесі активної мовленнєвої практики.