4.Завдання і методика виховання звукової культури мовлення.

Завдання і зміст роботи з виховання звукової культури мовлення викладено у програмі виховання та навчання в дошкільному закладі. У вихованні звукової культури мовлення використовують різноманітні прийоми та методи навчання. Методами виховання звукової культури мовлення є дидактичні ігри, вправи, рухливі ігри, розповіді зі звуконаслідуванням, оповідання, вірші, чистомовки, скоромовки, лічилки, розглядання картинок, настільно-друковані ігри. Щоб навчити дітей правильно й чітко вимовляти звуки, пропонують такі ігри: «Вимов так як я», «Оркестр», «Назви і відгадай», «Крамниця», «Комар», «Покатаймося на конику», «Жуки», «Літаки», «Що сказав(взяв)Петрушка?», «Виправ Незнайку», «Допоможемо Буратіно», «Чого не вистачає?», «Ось так вимовляються звуки». Розвитку фонематичного слуху сприятимуть ігри: «Тиша», «Телефон», «Тиха і голосна музика», «Упізнай хто це?», «Зозуля». Для розвитку мовленнєвого дихання пропонують ігри: «Сніжинка», «Листочки», «Вітерець», «Вітряк», «У лісі». Для підготовки правильної вимови шиплячих звуків ш,ж,ч виконують відповідні вправи наприклад підняти язик до верхньої губи,потім опустити на нижню губу і повернути його у вихідне положення. Для розвитку мовленнєвого дихання доцільно провести дидактичні вправи на здування з долоні пелюсток, шматочків паперу, кульок, вати. Дмухай на метелика,На гойдалці, Гарячий чай, Рубання дров, Мильні бульбашки. З метою закріплення звукової вимови використовують чистомовки З дітьми середньої та старшої груп можна вивчити тексти скоромовок. На кожний звук відповідна скоромовка. Для ознайомлення дітей з артикуляційним апаратом вихователь складає казочку про веселого Язичка в різних варіаціях. Доцільно послуговуватися також художніми оповіданнями які містять матеріал для звуконаслідування(Як птахи співають). Рухливі ігри із звуконаслідуванням, словами, піснями вихователь використовує тоді коли діти вже вміють вимовляти важкі звуки але звуковимова ще нестійка. Розповідь на звуконаслідування відрізняється від інших видів роботи з розвитку мовлення. Це спільна робота дітей і вихователя, якому належить провідна роль у передаванні змісту.(молодша,середня група) Методика проведення занять із молодшими дошкільниками така: вихователь переповідає твір, по кілька разів промовляє звуки та звукосполучення, імітуючи голос птахів, тварин, звуки природи, сигнали машин. Діти мовчки слухають. Якщо деякі з них починають промовляти звуки, звукосполучення самостійно, вихователь ставиться до цього схвально і поглядом, посмішкою чи жестом заохочує до участі в розповіді. При повторному розповіданні вихователь пропонує усім дітям або комусь одному допомогти під час розповіді, промовляючи разом з нею, як шумлять дерева, співає півень, мукає корова. Для бесіди зі старшими дошкільниками можна використати розповідь складену самим вихователем. Широко використовують ігрові вправи на вправляння дітей у виразному мовленні на заняттях з розвитку мовлення та художньої літератури. Треба вчити дітей голосом передавати настрій, для цього читають вірш радісно,весело або сумно. Можна використовувати різні творчі завдання які сприяли б пошуку дітьми індивідуальних засобів виразності у передачі образів, персонажів, інтонації. Підійди до свого товариша і попроси у нього іграшку так щоб усі за інтонацією могли зрозуміти як саме ти попросив:лагідно чи сердито, ввічливо чи грубо. Запитання типу: Який голос у Маші, З якими почуттями вона сказала ці слова? сприяють виразності мовлення. Особливе місце у вихованні звук культ мови дошкільників посідають малі жанри фольклору.

5.Мовленнєва підготовка дітей до школи .

Проблема мовленнєвої підготовки дітей до навчання у школі включає поняття мовленнєвої компетенції що є однією з провідних характеристик особистості яка формується. Важливу роль відіграє проблема наступності й перспективності дошкільної та початкової освіти. Калмикова зазначає що поняття мовленнєва підготовка використовується у двох значеннях:

1)загально мовленнєва підготовка (розвиток навичок усного мовлення,навичок використання одиниць мови для мислення,спілкування);

2)спеціальна мовна (мовленнєва) підготовка (пропедевтика вивчення мови, початкове усвідомлення її знакової системи, формування основи спеціальних умінь у галузі читання, письма ,аналізу мовних явищ). Мовленнєва підготовка дітей до школи передбачає оволодіння практичними мовленнєвими навичками,вдосконалення комунікативних форм і функцій мовлення,формування його усвідомлення.

Вона охоплює весь період перебування дітей у дошкільному навчальному закладі і визначається програмами з розвитку мовлення та навчання дітей рідної мови. В авторській тематичній програмі Богуш навчання мови вперше розглядається як мовленнєва і художньо-мовленнєва діяльність що ґрунтується на принципах наступності й перспективності щодо змістового аспекту мовленнєвої підготовки дітей до школи. Під мовленнєвою підготовкою автор розуміє наявність навичок усного мовлення і використання одиниць мови у мисленні, спілкуванні усвідомлення знакової системи мови спеціальні вміння у галузі читання письма вміння аналізувати мовні явища.

Мовленнєва готовність дітей до школи включає такі компоненти як:знання про навколишню дійсність, змістова сторона мовлення,рівень розвитку мовленнєвих навичок,висока мовленнєва активність дітей, якість мовленнєвих відповідей, оволодіння елементарними оцінно-контрольними діями у сфері мовленнєвої діяльності. Мовленнєва підготовка дітей до школи у практиці сучасних ДНЗ регламентована нормативними документами а також програмами дошкільного закладу та початкової школи.