24.Методика заучування віршів в різних вікових групах.

У теорії психології пам’яті розрізняють два основні шляхи запам’ятовування:

1) мимовільне запам’ятовування, тобто запам’ятовування, що відбувається без вольових зусиль з боку людини – в процесі діяльності, що має інші цілі;

2) довільне запам’ятовування, що є результатом свідомого наміру запам’ятати.

Так, описані вище заняття з читання художніх творів у різних вікових групах проводяться з метою ознайомити дітей зі змістом даних творів, доставити їм естетичне задоволення, вселити певні моральні поняття, виховати благородні почуття. На цих заняттях діти слухають, обговорюють, переказують художні твори і мимоволі запам’ятовують їх цілком або частково, хоча мети запам’ятати перед ними не ставиться. Це – мимовільне запам’ятовування. Пропоновані методичні прийоми читання художніх творів у дитячому саду мають забезпечити дітям мимовільне запам’ятовування.

Але дітей необхідно і вчити запам’ятовування, саме навчати, оскільки дитина раннього і молодшого дошкільного віку не вміє сам докладати вольових зусиль для довільного, навмисного запам’ятовування.

Довільне запам’ятовування – це внутрішня, інтелектуальна робота, корисна дитині в трьох відношеннях: вона допомагає більш швидкому, ніж при мимовільному запам’ятовуванні, збагаченню мовлення дитини; інтенсивніше розвиває естетичні почуття – почуття поезії, почуття прекрасного в мові; зміцнює пам’ять – образну пам’ять, пов’язану з уявою, і вербальну (словесну) пам’ять, пов’язану з мисленням, яка, на думку психологів, є найбільш досконалим видом пам’яті.

Діти дошкільного віку можуть спеціально заучувати художні твори нескладних жанрів, починаючи з потешек в 1-й і 2-й молодших групах і кінчаючи більш важкими в тематичному плані віршами про Батьківщину. Як же вчать дітей запам’ятовування? Перш за все, їм пояснюють саме значення (лексичне значення) слова пам’ятати, запам’ятовувати. Спочатку це слово виступає як синонім слова повторити.

Отже, прийоми довільного запам’ятовування:

1) повторення тексту,

2) пригадування тексту.

Але дитина може не хотіти повторювати і тим більше пригадувати.

Для активізації дітей в повторенні і пригадування вихователь має у своєму розпорядженні наступними засобами:

1) саме художнє поетичний твір має подобатися дітям (своєї музикальністю, барвистістю образів, етичним змістом); воно повинно приносити дітям естетичне задоволення, приносити моральну задоволеність (діти повинні полюбити героїв, чекати з ними нової зустрічі, їм повинно бути приємно пережити знову і знову ті почуття, які викликало у них вірш);

2) діти можуть виконувати прохання вихователя з любові до самого вихователя – з прагнення порадувати його, заслужити його похвалу.

Додатковим стимулом до запам’ятовування дітьми художніх текстів може бути відчуття змагання з товаришами (хто краще?).

Організація занять з заучування художніх текстів. У кожній віковій групі вихователь завчає з дітьми 1-2 твори на місяць.

При заучуванні великого за обсягом твору допускається пригадування його по частинах.

Заняття зазвичай будується за планом:

1. вступна репліка (або невелика бесіда) вихователя;

2. читання вихователем всього тексту,

3. повторення всього тексту дитиною з хорошою пам’яттю,

4. повторення всього тексту дитиною з поганою пам’яттю.

Дітям з поганою пам’яттю вихователь допомагає: підбадьорює поглядом, жестом, підказує слова, підказує (на перших порах просто змушує імітувати) інтонацію.

Щоб дітям не нудно було багато разів повторювати один і той же текст, вихователь включає в роботу елементи гри:

У середній і старших групах вихователь, повторюючи, як звичайно, читання тексту 2-3 рази, може заздалегідь попередити дітей, щоб вони постаралися запам’ятати. Час від часу він звертається то до одного, то до іншого дитині: «Саша, ти намагаєшся запам’ятати? Намагайся, Сашенька! Зараз я спитаю тебе ». Потім починаються вправи в заучуванні (як описано вище): читання разом з вихователем «шматків» різної величини.

Для кращого запам’ятовування усього вірша старшими дошкільниками вихователь задає їм запитання по тексту, і діти відповідають цитатами з цього вірша. У всіх вікових групах спочатку потрібно викликати дитини з гарною пам’яттю, а потім дітей, менш розвинених. Великі труднощі викликає у дошкільнят розуміння алегоричного сенсу байки. Діти люблять слухати байки, але сприймають їх як казку про тварин. Алегорія байки не доходить до малюків без допомоги вихователя. Щоб допомогти їм зрозуміти алегорія, вихователь нагадує який-небудь відомий їм факт і проводить аналогію зі змістом байки.