Yarisheva

40Завдання оанайомлення дошкільників з природою

вприроді все збалансовано, що неприпустимо перебудовувати її на

власний розсуд. Природу треба всіляко оберігати, примножувати її багатства.

Дослідниками були конкретизовані завдання екологічного виховання школярів. Враховуючи, що в дошкільному віці починають закладатися основи для вирішення їх і дитячий садок є першою ланкою в системі освіти, ці завдання слід сприймати і як завдання дитячого садка, а реалізація їх повинна здійснюватися з урахуванням віку і можливостей дітей. Розглянемо їх.

1. Засвоєння провідних ідей, основних понять і наукових фактів, на базі яких визначається оптимальний вплив людини на природу відповідно до її законів.

Стосовно дошкільного віку — це засвоєння системних знань, які відображують основну залежність у природі — залежність організмів від умов існування. Рослина може рости і розвиватися тільки тоді, коли є потрібні для цього умови: світло, тепло, волога, поживний грунт. Слід піклуватися про створенню саме таких умов для рослин.

2. Розуміння багатосторонньої цінностГЧцшроди як джерела матеріальних і духовних сил суспільства.

Під час проведення практичної роботи з дошкільниками це засвоєння знань про значення рослин і тварин в житті людини і природи, завдяки чому формуються ціннісні орієнтації. В сучасній педагогічній науці поняття ціннісні орієнтації співвідносяться з мотиваційними орієнтаціями особистості. Цінність, зазначав С. Л. Рубінштейн, це значимість для людини чогось у світі. Тільки

3. Оволодіння прикладними знаннями, практичними вміннями і навичками раціонального природокористування, розвиток здатності оцінювати стан навколишнього середовища, приймати правильні рішення щодо його поліпшення, передбачати можливі наслідки своїх дій і не допускати негативних дій на природу в усіх видах громадсько-трудової діяльності.

Уже в дошкільному віці діти оволодівають деякими правилами природокористування: слід охороняти корисні види рослин, тварин; не можна брати живих істот з місць їхнього існування; слід дбайливо ставитися до землі, води, повітря, оскільки це середовище, де мешкають живі істоти. Дошкільники оцінюють стан своєї ділянки і роблять висновок: на забрудненій ділянці гратися не можна, її треба спочатку прибрати.

4. Розвиток потреби у спілкуванні з природою, прагнення до

нання навколишньої природи у єдності з морально-естетичними еживаннями.

Прагнення до пізнання природи і спілкування з нею розвиває- ~я у дошкільників під впливом нової інформації, яка повинна денно надходити від дорослих.

5. Активізація діяльності, спрямованої на покращення природго і перетворювального середовища, непримиренність до дій лю- й, що шкодять йому, пропаганда природоохоронних ідей.

? Здавалося б, що можливості дітей у дитячому садку для реалі- ~ії цього завдання вкрай обмежені, однак діти всіх вікових груп, йнаючи з молодшої, самостійно висаджують квіти на ділянці ;тячого садка, доглядають за ними, підгодовують узимку птахів, дгортають сніг під дерева, кущі, захищаючи їх від пошкоджень,

час цільових прогулянок висаджують укорінені живці верб березі річки, ставка, садять насіння жолудів у лісі. За умови оведення з дітьми змістовної роботи по ознайомленню з приро- ю вони можуть впливати на поведінку своїх батьків щодо став- "ня їх до природи.

У проведених В. Г. Грецовою та 3. П. Плохій дослідженнях пробується спільна точка зору на те, що екологічне виховання доільників здійснюється під впливом знань та організації пракчної діяльності, в якій застосовуються ці знання.

1. Дослідження доводять, що у формуванні ставлення дітей до нроди важливе значення мають їхні знання про естетичні влавості об'єктів природи, що зумовлює емоційно-позитивний від-

*у дітей.

2.Важливе значення мають знання, які розкривають зв'язки і ежності в природі, оскільки саме вони становлять ту основу,

визначає оптимальний вплив людини на природу.

3. Дослідження показали, що для формування позитивного влення дошкільників до природи потрібно засвоїти знання про чення неживої природи, рослин, тварин у житті природи і лю-

и.Саме ці знання забезпечують формування ціннісних орієнта-

-які визначають поведінку дітей по відношенню до природних

Ііро моральну норму. Другий — це поєднання знань про те, що ебує моральна норма, із знаннями того, чому її треба викону-

. Забезпечити виконання моральної норми може лише третій засвоєння, коли знання моральної норми перетворюється у конання. Саме цей етап найбільше пов'язаний з діяльністю, кування дошкільників з різноманітними об'єктами природи під

42 Завдання оанайомлення дошкільників з природою

час прогулянок, екскурсій створює реальні можливості для засвоєння знань про правила природокористування і одночасно виконання їх. Особлива роль при цьому належить самостійному вирощуванню рослин і тварин і догляду за ними, оскільки ця діяльність формує потребу у спілкуванні з природою, мотиви, почуття, інтереси дітей.

Основними критеріями сформованості дбайливого ставлення дошкільників до природи можна вважати: стійкий прояв піклування про мешканців кутка природи, ділянки дитячого садка, позитивне ставлення до праці в природі, оволодіння правилами природокористування.

Основними умовами екологічного виховання дошкільників можна вважати такі:

1. Забезпечення міждисциплінарного підходу у формуванні знань про природу і природокористування.

2.Врахування вікових, пізнавальних можливостей дітей у процесі екологічного виховання.

3.Організація діяльності, що сприяє поліпшенню навколишнього середовища.

4. Вибір оптимальних форм і методів роботи з дітьми.

б.Приклад вихователя.

6.Спільна робота дитячого садка і сім'ї.

Важлива роль у здійсненні завдань морального виховання в процесі ознайомлення дітей з природою належить вихованню любові до праці в природі, формуванню перших трудових навичок вирощування рослин, догляду за тваринами. Видатний педагог Й. Г. Песталоцці зазначав, що справжню людину творить те, що вона працює, а не те, що вона бачить і чує. Саме в процесі праці в природі найбільш комплексно здійснюються завдання ознайомлення з природою, а на цій основі — і гармонійний розвиток особистості.

Природа є могутнім засобом естетичного виховання дошкільників. Саме в процесі спілкування з природою створюються сприятливі можливості для здійснення ряду завдань естетичного виховання, а саме: формування естетичних вражень у дітей; навчання розумінню творів мистецтва (пейзажу і натюрморту); перших спроб творити красу у навколишньому середовищі.

Можна без перебільшення твердити, що базовим завданням є

у мистецтві, побуті. Без нагромадження естетичних вражень неможливе ні відтворення краси природи в образотворчій діяльності дітей, ні розуміння образотворчого мистецтва.

На своєрідність формування у дітей естетичних вражень вкавав у свій час К. Д. Ушинський, вважаючи, що краса природи редусім сприймається дорослими і вже через них — дітьми. Можзростати серед чудової природи, але не помічати її. І подібно того як молоді птахи навчаються співати з голосу дорослих пта- в, естетична оцінка у дітей формується через посередника, тобто хователя. У дослідженні, проведеному Є. О. Фльориною, ця дум- р була підтверджена експериментально. Вона наполягала на то- у, щоб в естетичному вихованні прагнути до єдності емоційного і Ізнавального. В процесі сприйняття потрібно розширювати і поиблювати асоціативні зв'язки дітей, процеси аналізу і синтезу, /тивізуючи розумовий процес і емоційне ставлення до сприйнят- Ч Велику роль у цьому має емоційна чутливість педагога, його іння не лише побачити красу природи, але й доступно донести до дітей з тим, щоб сформувати естетичні цінності, важливі не шле для естетичного розвитку особистості, але й для доброго, гу-

нного ставлення до навколишньої природи.

Основний шлях формування естетичних вражень — це спостеження природи, доповнені розповіддю вихователя про естетичні астивості об'єктів природи, красу навколишнього світу. Дослікення Е. М. Нікітіної довели, що дошкільники здатні сприйняти расу пейзажу. Користуючись іншими засобами — поетичним сло- м, ілюстративним матеріалом, технічними засобами навчання,

хователь може закріпити, поновити естетичні враження, набуті процесі спілкування з природою.

Естетичні враження, що формуються у дітей у процесі ознайомння з природою, є важливою умовою розуміння мистецтва пейжу і натюрморту. Дослідження Н. М. Зубарєвої, Л. В. Компанвої довели, що сприймання пейзажу є процесом накладання врань від навколишньої природи на твір мистецтва — пейзаж. Чим правіші будуть особисті враження, тим більший інтерес, більші оціації викличе художній твір, що й забезпечить його сприйнят-

ірозуміння.

;Величезне значення в естетичному вихованні має формування іння відтворювати красу навколишньої природи в образотворчій "льності, побуті. Це витоки розуміння того, що навколишня при-

да є джерелом збагачення життя прекрасним. У ніжному плані відтворюється витончена краса конвалії, купини, у барвистій

Велике значення для естетичного виховання має трудова діяльність, спрямована на поліпшення навколишнього природного середовища. В. О. Сухомлинський підкреслював, що радість праці неможлива без відчуття краси і тут краса не тільки та, яку отримує дитина, а насамперед та, яку вона створює. Вирішуючи це завдання, вихователі обов'язково повинні прагнути до того, щоб кожна дитина виростила квіти, наголошуючи, як прекрасно виглядають квітучі рослини, яким гарним стало те місце, де попрацювали діти.

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ #

Здавна було помічено, що перебування серед природи зміцнює організм, підвищує працездатність, і лише експериментальним шляхом було встановлено надзвичайно велике значення в цьому фітонцидів — летючих речовин, що їх виділяють рослини. Український ботанік академік М. Г. Холодний називав їх вітамінами повітря. Фітонциди згубно діють на патогенні бактерії, у тому числі й дихальних шляхів, тому діти значно менше хворіють і швидше поновлюють здоров'я, перебуваючи у природі, а не у приміщеннях. Дослідженнями виявлено, що фітонциди сприятливо діють на нервову систему, забезпечуючи її активний функціональний стан ї запобігаючи перевантаженню. Це особливо повинно враховуватися вихователями дитячих садків.

Перебування серед природи і дія природних факторів — сонця, повітря, води — стимулюють обмін речовин у дітей, сприяють їхньому загартуванню. Під впливом ультрафіолетового проміння в організмі дитини утворюється кальциферол (вітамін О), що сприяє зміцненню кісток скелета.

Активні рухи дітей під час перебування на природі сприяють їхньому вдосконаленню, координації.

•г Важливе значення для нормального функціювання нервової системи дитини мають ті сенсорні враження, що вона їх одержує під час спілкування з природою. Лікування красою природи зараз міцно увійшло у систему оздоровлення людей у санаторіях, пансіонатах тощо.

ЗМІСТ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ В ДИТЯЧОМУ САДКУ

Зміст ознайомлення дошкільників з природою визначається проамою дитячого садка, яка є державним документом і обов'язкодля виконання. Зміст знань визначає характер і рівень розвитку дивіда, його інтелектуальної діяльності та світосприймання. Можговорити про те, що зміст навчання забезпечує управління роз-

тком особистості.

) Дід час визначення змісту ознайомлення з природою керуються ~дой принципів.

1. Принцип виховуючого і розвиваючого характеру знань, відвідно до якого в програму включаються знання, які виконують ри функції у формуванні особистості: інформативну, орієнтовну

оціночну.

І н ф о р м а т и в н а ф у н к ц і я є основою для формування у ошкільників уявлень про навколишню природу, зв'язки між придними об'єктами, ставлення людей до них. Отже, оволодіння

апрямку діяльності відповідно до знань. Наприклад, є їстівні і руйні рослини. Останні не можна їсти, брати у руки.

О ц і н о ч н а ф у н к ц і я полягає в тому, що знання є базою рмування ставлення до природи. Без знань про об'єкти природи е може бути і ставлення до них. Отже, навчальні і виховні завання в процесі ознайомлення з природою вирішуються комплекс- а оволодіння обсягом знань, умінь, навичок, визначених проамою, повинно забезпечити виконання завдань ознайомлення

шкільників з природою.

Відбір обсягу знань про природу зумовлюється метою вихоння, яка коригується суспільством на кожному етапі його роз-

* ї діяльності дошкільників вимагають урахування вікових особ-

ступнішими будуть ті явища природи, які мають яскраві зовніш-

46 Зміст ознайомлення з природою в дитячому садку 46

ні прояви. В сучасних дослідженнях доведено, що дошкільники в процесі предметно-чуттєвої діяльності здатні виділяти деякі суттєві зв'язки і відображати їх в образній формі — у формі узагальнених уявлень. Засвоєння таких знань важливо для досягнення розвиваючого ефекту у розумовому розвитку дітей, з яким тісно пов'язані інші сторони всебічного розвитку дошкільників.

Доступність знань не означає легкість. Психічний розвиток дитини зумовлений навчанням і вихованням^ які відіграють визначальну роль у темпах, якісних особливостях розвитку. Взаємозв'я- зок навчання і розвитку розглядається як процес протиріч. Навчання, будуючись не тільки на завершених циклах розвитку психіки, а насамперед на тих психічних функціях, які ще не визріли, рухає вперед їх формування.

3. З принципом доступності тісно пов'язаний принцип науковості у відборі знань. Вже у дошкільному віці діти повинні засвоїти системні знання, які об'єднуються навколо провідної залежності в природі, що має яскраво виражені зовнішні прояви. Як вважають дослідники, такою глобальною залежністю у природі € єдність організму і навколишнього середовища. У рослинному світі ці зв'язки виявляються у відповідності стану рослини основним факторам зовнішнього середовища. У тваринному світі це захисні пристосування — маскуюче забарвлення, відповідність будови тварини способу життя.

Системні знання найбільш повно забезпечують реалізацію принципу науковості, оскільки в їх основу покладено формування елементарних понять, що відображають найбільш суттєві зв'язки. Програма передбачає ознайомлення з живою природою у трьох напрямках: різноманітність рослинного і тваринного світу, ріст і розвиток рослин і тварин, залежність життя істот від факторів зовнішнього середовища.

4. Специфічним принципом відбору знань про природу для дитячого садка є принцип енциклопедичності. Вперше він був застосований Я. А. Коменським, а в російській педагогіці — К. Д. Ушинським, які вважали за необхідне формувати у дошкільників досить широке коло знань про неживу природу, рослини, тварин, працю людей у природі. І сьогодні у програму дитячого садка включається досить широке коло знань про природні матеріали (елементи геологічних знань), метеорологічні явища (елементи метеорології), сезонні зміни в природі (елементи фенології), різноманітність рослин, їхню будову (елементи ботанічних знань), різноманітність тварин (елементи зоологічних знань) тощо. Це потрібно для того, щоб навчити дитину орієнтуватися у природному

овинно починатися не з курйозів і диковин, а з того, що безпоередньо оточує дитину. Відомо, що Україна розташована у межах трьох географічних зон: Полісся, Лісостепу і Степу. Вони іають суттєві відмінності у рослинному і тваринному світі, які умовлені кліматичними і ґрунтовими факторами.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІСТУ ЗНАНЬ ДІТЕЙ ПРО ПРИРОДУ, УМІНЬ І НАВИЧОК ВИРОЩУВАННЯ РОСЛИН,

ДОГЛЯДУ ЗА ТВАРИНАМИ

У наш час створено кілька програм для дитячих садків («Дитина», «Дитина у дошкільні роки», «Малятко», «Українське доШкілля»), в яких визначається рівень знань, умінь, навичок, які йовинні сформуватися у дітей в процесі ознайомлення їх з природою. Слід відмітити відсутність принципових відмінностей у місті програм по ознайомленню з природою, спрямованістю кож-

ої з них на вирішення завдань екологічного виховання дошкільиків.

Програми передбачають ознайомлення дошкільників з явищами 5ЖИВОЇ природи, рослинним і тваринним світом.

Які ж знання про явища неживої природи повинні отримати іти? Формування знань про явища неживої природи включає

ментами (температурними змінами, різними формами опадів, хаактером вітрів), а також з метеорологічними явищами (зливами, Дозами, туманами, завірюхами), світловими явищами (веселкою, рею), вміти використовувати деякі місцеві ознаки передбачення

годи.

Програми передбачають формування знань про поступові сеонні зміни, їхній зв'язок із зменшенням чи збільшенням дня ночі, положенням Сонця на небосхилі, його активністю. У дітей ає бути сформоване узагальнене уявлення про те, що зміни в

неживій природі призводять до змін рослин, тварин, діяльності людей.

Зміст програм по ознайомленню дітей з рослинним світом включає формування у дітей протягом перебування їх у дитячому садку знань про будову рослин (коріння, стебло, листок, квітка, плід), їх різноманітність і окремі функції (коріння вбирає воду і поживні речовини з грунту, утримує рослину у землі, через стебло проходять поживні речовини, насінням рослини розмножуються).

Програми передбачають формування у дітей знань про дикорослі і культурні рослини. За дошкільний період діти повинні ознайомитися з найбільш поширеними городніми, польовими, садовими рослинами, рослинами квітників, кімнатними декоративними рослинами, знати їхні зовнішні ознаки, основні вимоги до умов життя, вирощування, використання їх людиною. Дошкільники мають навчатися вирощувати рослини на ділянці дитячого садка і в кутку природи, доглядати за ними, ознайомитися з основними фазами в їхньому розвитку.

Усі програми передбачають ознайомлення дітей з дикорослими рослинами природних і штучних рослинних угруповань (дикорослі дерева, кущі, трав'янисті рослини лісів, лук, степів; бур'яни, придорожні, пустирні рослини). Враховуючи різноманітність природних умов, в яких працюють дитячі садки, програми обмежуються лише приблизним кількісним визначенням дикорослих рослин, з якими знайомляться діти, а також завданням формування у дітей уявлень про значення рослин у природі, житті людини, виховання дбайливого ставлення до них.

Ставиться завдання сформувати у дошкільників узагальнене уявлення про те, що для розвитку рослин потрібні тепло, світло, волога, поживні речовини. Якщо таких факторів зовнішнього середовища немає,— рослини не ростуть, не розвиваються. Всі рослини потребують уваги і дбайливого ставлення.

Програми визначають коло знань дошкільників про тваринний світ. Протягом перебування дітей у дитячому садку у них повинні бути сформовані знання про зовнішні ознаки, деякі пристосування до способу життя, значення для природи і людини таких систематичних груп тварин, як кільчасті черви (дощовий черв'як); членистоногі (павуки, комахи, що є у найближчому оточенні); риби місцевих водойм і акваріумні; земноводні (жаба); плазуни (ящірка, черепаха); птахи; ссавці дикі і свійські, що є у навколишньому середовищі і характерні для природи України.

У дітей потрібно сформувати узагальнене уявлення про те, що тварини — живі істоти, що для життя їм потрібні певні умови:

вітря, їжа, вода. Немає корисних і шкідливих тварин. Життя ожної тварини важливе для життя природи в цілому. До тварин реба ставитися дбайливо.

Програми передбачають формування навичок догляду за тваринами, що живуть у кутку природи і на ділянці: готувати і даати корм, чистити поїлки, годівниці.

Дошкільники за час перебування в дитячому садку повинні ^Знайомитися з доступною їх розумінню працею людини в принді. На цій основі треба сформувати інтерес і позитивне став-

юбові до Землі, всього живого, народних традицій, виховання лю- йни-добротворця. Програма досить детально подає зміст знань ^ро пори року.

У програмі «Дитина у дошкільні роки» детально розробляються обсяг знань для різних вікових груп за порами року, формування умінь, навичок, пов'язаних з доглядом за рослинами, тваринами. Цю програму добре використовувати вихователям-почат-

івцям.

Програма «Малятко» відрізняється від інших меншою деталізацією програмних вимог, відсутністю розподілу змісту за кварталами. У програму включено формування у дошкільників початкових гігієнічних знань. Більш чітко визначені завдання з формування у дошкільників узагальнених уявлень. Використання цієї ррограми розраховане на вихователів, які добре володіють знаннями про природу рідного краю.

У програмі «Дитина» зміст побудований за сезонами, більше уваги приділено пізнавальним діям (практичним, сенсорним, дослідницьким), якими повинні оволодівати діти в процесі ознайом-

Структура більшості програм підпорядкована сезонному принципу подання знань, врахована концентричність у розподілі обсягу нань для дітей різних вікових груп. Поряд з цим є важливою казівка на потребу уникати жорсткого розмежування вимог про-