Yarisheva

240 Керівництво методичною роботою по ознайомленню дітей з природою

*ну, спрямованість при розгляданні об'єктів (які об'єкти найбільше можуть зацікавити дітей, яка доступна інформація про них може бути подана дошкільникам).

Наради організуються епізодично, в зв'язку з потребою оперативно інструктувати дошкільних працівників в зв'язку з зміною умов роботи. Наприклад, у зв'язку з різким погіршанням навколишнього середовища під час Чорнобильської катастрофи проводилися наради з інструктажем щодо можливостей спілкування дітей з природою за умов радіоактивного забруднення.

Конференції, а також виставки, які організуються найчастіше одночасно, проводяться напередодні початку навчального року. На них організуються пленарні і секційні засідання. На пленарних засіданнях аналізується робота педагогічних колективів, намічаються завдання на наступний рік. На секціях з різних розділів роботи дитячих садків, у т. ч. ознайомлення з природою, організується обмін кращим досвідом роботи, відбуваються дискусії.

На виставках представляються фотографії обладнання і озеленення ділянок, кутків природи, різних форм роботи з дітьми, поробки з природних матеріалів, дидактичні настільні ігри тощо.

Усі форми роботи щодо підвищення кваліфікації повинні спрямовуватися на розкриття творчих можливостей вихователів дитячих садків.

Важливим завданням методичного кабінету є допомога дитячим садкам у реалізації завдань програми по ознайомленню з природою. Умови роботи дитячих садків, особливо у великих промислових містах, різні, тому не можна однаково організувати роботу по ознайомленню з природою. Вивчаючи роботу дитячих садків, методист повинен дати кваліфіковані поради.

Основною формою організації допомоги працівникам дитячих садків в їх роботі є консультації. Вони можуть проводитися на місці, коли методист відвідує і вивчає роботу дитячих садків, і в методичному кабінеті.

Для надання консультацій визначають певні дні, години. Проведення консультацій вимагає використання певних матеріалів:

1. Довідкової літератури по кімнатному, декоративному квітництву, акваріумному риборозведенню, визначників рослин, птахів тощо.

2. Методичної літератури з питань ознайомлення з природою. 3. Зразки планів, розробки конспектів проведення занять з використанням різних методів, розробки цільових прогулянок, свят,

розваг на природничому матеріалі.

4. Доповіді з кращого досвіду роботи вихователів.

Наявність таких матеріалів допоможе дати кваліфіковані, корисні поради вихователям.

Збирання і розповсюдження кращого досвіду роботи завжди розглядалося як одне з найважливіших завдань роботи методичних кабінетів. К. Д. Ушинський вважав, що теорія стає порожньою, коли не грунтується на узагальненні фактів досвіду. Український педагог В. О. Сухомлинський підкреслював, що досвід спроможний просунути теорію вперед.

Добре поставлена робота методичного кабінету по збиранню і розповсюдженню кращого досвіду роботи сприяє розвитку творчої активності вихователів, заохоченню роботи найкращих колективів дитячих садків через популяризацію їх роботи, висвітлення кращого досвіду на конференціях, публікації на сторінках журналу «Дошкільне виховання» тощо.

До кращого досвіду роботи ставляться такі основні вимоги: він повинен характеризуватися раціональністю шляхів досягнення результату, високою ефективністю. Іншими словами, меншою затратою сил і за коротший час має бути досягнутий результат.

Збирання кращого досвіду починається з вивчення роботи вихователів дитячих садків, вичленення новацій, шляхів досягнень більш високих результатів. Наступний етап — допомога вихователю у розвитку ідей, оформленні досвіду. Третій етап — поширення кращого досвіду. Дитячому садку, де створюється кращий досвід, надається статус опорного. Впровадження досвіду — це глибоке осмислення ідей і творче впровадження в особисту лабораторію кожного. Починається впровадження з педагогічного колективу дитячого садка, де кращий досвід заслуховується на педагогічній раді. Наступний етап — це ознайомлення з кращим досвідом роботи на методичному об'єднанні. Подальше поширення кращого досвіду роботи — це висвітлення його на конференціях дошкільних працівників, на сторінках журналу «Дошкільне виховання», видання методичного посібника.

ІНСПЕКТУВАННЯ РОБОТИ ДИТЯЧИХ САДКІВ З РОЗДІЛУ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

Ознайомлення з природою є важливим розділом роботи дитячого садка і потребує постійного керівництва та перевірки з боку

бота з розділу ознайомлення з природою вивчається поруч з іншими розділами. Тематична перевірка дає змогу глибше проаналізу-

242 Керівництво методичною роботою по ознайомленню дітей з природою

вати роботу вихователів. Кваліфікований аналіз роботи залишає глибоке враження в педагогічному колективі, дає стимул для здійснення більш вдумливого підходу до здійснення педагогічного процесу, підвищує авторитет інспектора.

Інспектування роботи з розділу ознайомлення з природою вимагає від інспектора глибокого знання програми, методики роботи з дітьми, природи рідного краю.

Організуючи перевірку дитячого закладу, інспектор повинен відповідно підготуватися: ознайомитися з матеріалами попередніх перевірок з тим, щоб під час обстеження можна було визначити тенденцію росту педагогічного колективу за тими чи іншими питаннями— що з'явилося нового в роботі, в чому виявився творчий підхід, як долаються недоліки у навчально-виховній роботі, відзначені під час попередньої перевірки. Щоб провести обстеження на рівні сучасних вимог, дістати уявлення про те, як педагогічний колектив дитячого садка озброюється новими методичними рекомендаціями, впроваджує їх у життя, інспектор повинен переглянути нову методичну літературу, останні статті з періодичних видань.

У процесі обстеження дитячого закладу інспектор одночасно вивчає роботу за такими основними напрямками:

1.Створення матеріальної бази по ознайомленню дошкільників з природою в дитячому садку.

2.Стан навчально-виховної роботи з дітьми.

3.Керівництво роботою з розділу ознайомлення дітей з природою з боку завідуючої та методиста дитячого садка.

Під час оцінки матеріальної бази по ознайомленню дітей з природою в дитячому садку інспектор вивчає:

1.Планування і озеленення ділянки згідно з педагогічними і гігієнічними вимогами.

2.Обладнання кутків природи згідно з вимогами, наявність там постійних і тимчасових мешканців.

3.Наявність інвентаря для організації праці дітей на городі, квітнику, ягіднику, предметів догляду за мешканцями кутка природи.

4.Наявність посібників для здійснення роботи по ознайомленню з природою: картин, діафільмів, діапозитивів, настільно-друко- ваних ігор тощо.

5.Наявність у методичному кабінеті методичної літератури з питань ознайомлення з природою, а також розробок планів, конспектів занять, цільових прогулянок, спостережень на повсякденних прогулянках, сценаріїв свят, розваг тощо.

Вивчення матеріальної бази по ознайомленню дітей з природою

дає значний матеріал для інспектора, але свої попередні висновки він повинен підкріпити глибоким вивченням стану навчально-ви- ховної роботи з дітьми, засвоєння ними програми дитячого садка.

Перевірка стану навчально-виховної роботи по ознайомленню

зприродою починається з перших хвилин перебування інспектора

вдитячому садку, оскільки кожного дня відбуваються чергування

вкутку природи, виконання дітьми доручень, спостереження на прогулянках, ігри тощо.

Для вивчення стану навчально-виховної роботи інспектор використовує такі методи:

1.Спостереження і аналіз діяльності вихователя і дітей.

2.Бесіда з дітьми і працівниками дитячого садка.

3.Перевірка педагогічної документації.

За час перевірки інспектор повинен відвідати найбільшу кількість занять з даного розділу, а також різноманітні форми повсякденної роботи з дітьми.

Аналіз діяльності вихователя і дітей дає підстави зробити висновки про якість підготовки вихователя до роботи, своєчасність проходження матеріалу програми, добір методів, методику проведення, якість засвоєння дітьми знань, стан сформованості у дітей пізнавальних інтересів, спостережливості, ставлення дітей до природи.

Остаточні висновки про рівень засвоєння дітьми знань про природу інспектор повинен зробити під час проведення індивідуальних бесід з дітьми. З цією метою розробляються запитання, відповіді дітей фіксуються і аналізуються.

Під час перевірки педагогічної документації основна увага приділяється аналізу плану роботи вихователя за квартал. З календарного плану інспектор довідується про те, в якій послідовності виконується програма по ознайомленню з природою, чи є у вихователя система у роботі, якими методами він користується для виконання завдань програми.

Про рівень керівництва роботою педагогічного колективу дитячого садка з боку завідуючого та методиста можна зробити попередній висновок з загальної постановки роботи по ознайомленню дітей з природою. Наявність у дитячому закладі хорошої матеріальної бази для роботи по ознайомленню дітей з природою, відповідний стан навчально-виховної роботи є свідченням того, що діяльність керівника має належний рівень. Глибше вивчити роботу завідуючого дитячим садком і методиста допоможе бесіда з ними та вивчення документації — річного і місячного планів роботи, протоколів педагогічних рад, аналізу роботи вихователів.

Під час бесіди з завідуючим та методистом інспектор уточнює

244 Керівництво методичною роботою по ознайомленню дітей з природою

ті питання, що лишилися недостатньо вивченими під час перевірки роботи. Наприклад, як вихователі підвищують свій фаховий рівень, які методичні об'єднання відвідують, з якими матеріалами виступали, з'ясовує шляхи, якими йшов педагогічний колектив до досягнень у навчально-виховній роботі з даного розділу, які труднощі і проблеми ще не подолані. Такі бесіди не тільки сприяють більш обгрунтованим висновкам по перевірці, але й дають змогу інспектору дізнатися про цінний досвід роботи.

Вивчення педагогічної документації дозволяє зробити висновки про рівень обговорення питань, прийняття колективом рішень і їх виконання, про компетентність завідуючого, методиста під час аналізу і оцінки роботи вихователів.

На основі вивчення роботи дитячого садка складаються висновки про перевірку. В них повинні відбиватися найголовніші досягнення в роботі і конкретно вказуватися ті недоліки, які слід подолати педагогічному колективу.

Приблизна схема висновків може бути такою:

1.Загальні дані про дитячий садок.

2.Оцінка матеріальної бази по ознайомленню дітей з природою:

а) планування і озеленення ділянки відповідно до педагогічних і гігієнічних вимог;

б) наявність і стан у дитячому садку городу, квітників, саду, ягідника, майданчика для утримання дрібних свійських тварин;

в) стан обладнання кутка природи; г) наявність сільськогосподарського інвентаря, для роботи на

городі, квітнику та предметів догляду за об'єктами кутка природи; д) наявність наочних посібників по ознайомленню дітей з природою (картин, діафільмів, діапозитивів, грамзаписів, настільно-

друкованих ігор, дитячої природознавчої літератури); ж) наявність методичної літератури з питань ознайомлення з

природою. Оцінка зібраних у методичному кабінеті матеріалів на допомогу вихователям у плануванні і проведенні роботи по ознайомленню дошкільників з природою.

3. Стан навчально-виховної роботи з розділу ознайомлення дітей з природою:

а) оцінка підготовки вихователя до проведення різних форм роботи по ознайомленню з природою;

б) оцінка правильності визначення програмних завдань та методів реалізації цих завдань;

в) оцінка засвоєння дітьми програми по ознайомленню з природою (знань, умінь, навичок, вихованості інтересу до природи і дбайливого ставлення до неї).

а) оцінка повсякденного контролю за роботою вихователів з боку завідуючого, методиста;

б) здійснення заходів по забезпеченню росту майстерності педагогічного колективу, підвищення кваліфікації вихователів.

Висновки щодо перевірки доводяться до відома вихователів на педагогічній раді дитячого садка.

КУРС «МЕТОДИКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ

ЗПРИРОДОЮ І ПРАКТИКУМ З ПРИРОДОЗНАВСТВА»

ВПЕДАГОГІЧНОМУ УЧИЛИЩІ

Завдання курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» в педагогічному училищі — підготувати майбутніх вихователів до роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Виконання цього завдання включає:

1.Уточнення і розширення кола конкретних знань про природу, здобутих учнями в школі.

2.Оволодіння знаннями про завдання, зміст, методи і форми роботи по ознайомленню дошкільників з природою, навчання май-

практикум з природознавства» у підготовці вихователів дошкільних закладів випливає з ролі природи як важливого фактора гармонійного розвитку людини.

Важливо, щоб у процесі вивчення курсу майбутні вихователі усвідомили, що природа є могутнім засобом розумового виховання, навчилися використовувати навколишню природу для розвитку мови, мислення, сенсорних процесів. Слід переконати їх у тому, що природа створює найсприятливіші умови для розвитку у дітей спостережливості, довільної уваги, допитливості, і сформувати вміння використовувати могутній потенціал природи для розвитку

удітей цих процесів.

Упроцесі вивчення учнями природи місцевого краю важливо сформувати у них бажання спілкуватися з природою, розвивати спостережливість і допитливість, що є важливими якостями майбутнього вихователя. Вивчення курсу повинно озброїти майбутніх вихователів знаннями проблем охорони природи місцевого краю, сформувати знання про те, якими шляхами слід здійснювати роботу по екологічному вихованню дітей дошкільного віку.

246 Курс «Методика ознайомлення дітей з природою...»

Важливо, щоб у процесі вивчення природи місцевого краю в учнів педагогічного училища формувалися естетичний смак, уміння бачити красиве в природі. Це важливо для їх наступної роботи по розвитку естетичного сприймання природи дітьми. Майбутні вихователі повинні усвідомлювати, що без впливу вихователя діти не здатні самі оцінити красу природи, інколи навіть не помічають її. Лише систематична робота по прищепленню дітям уміння бачити красу у казкових нагромадженнях хмар, золотистій пухнастій бджілці тощо допомагають виховати у дітей почуття краси.

Треба, щоб учні добре розуміли роль природи у фізичному розвитку дітей: благотворний вплив фітонцидів, рухів на свіжому повітрі, загартовуючих факторів.

Майбутній вихователь повинен знати і любити природу свого

з природознавства» тісно пов'язаний з іншими дисциплінами психолого-педагогічного циклу в педагогічному училищі: психологією, дошкільною педагогікою і методиками.

Використовуючи психологічні закономірності процесу пізнання, викладач методики ознайомлення з природою обґрунтовує потребу використання в роботі з дошкільниками в першу чергу методів, що забезпечують безпосередній контакт дитини з природою, розкриває можливості розвитку всіх психічних процесів у процесі пізнання дитиною природи.

Зв'язок з дошкільною педагогікою виявляється у застосуванні під час розгляду питань методики основних теоретичних положень про роль навчання і виховання у розвитку особистості, специфіки різних видів діяльності дітей дошкільного віку тощо.

Важливе значення під час вивчення методики ознайомлення з природою має інтегрування з іншими методиками. Слід показати учням єдність підходів у класифікації методів, їх використанні і одночасно специфіку цього використання в зв'язку із змістом навчального матеріалу. Слід навчити учнів інтегрувати роботу з ознайомлення з природою з навчанням малюванню, аплікації, музичним вихованням, оволодінням рідною мовою тощо.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПРОГРАМИ КУРСУ

Програма курсу е документом, що визначає зміст навчальної роботи в педагогічному училищі. Вона дозволяє організувати планомірне здійснення навчального процесу, створює перспективу в роботі викладача, дозволяє контролювати якість викладання курсу, рівень знань, умінь, які набувають учні.

Програма курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» складається з пояснювальної записки, яка містить визначення мети, завдань курсу та основних шляхів їх вирішення та власне програми, що містить приблизний тематичний розподіл годин, зміст основних розділів курсу та список рекомендованої літератури.

Своєрідністю програми курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» є паралельне вивчення методики ознайомлення з природою і практикуму з природознавства.

Мета вивчення методики — озброєння майбутніх вихователів знаннями завдань, змісту, методів і форм роботи по ознайомленню дітей з природою.

Основна мета практикуму — познайомити майбутніх вихователів з природою рідного краю, виховати любов і дбайливе ставлення до неї, сформувати в учнів практичні уміння по вирощуванню, догляду за рослинами і тваринами, обладнанню кутків природи, городу, квітника, саду в дитячому садку.

Програма містить вивчення таких тем:

1.Значення ознайомлення дітей з природою в дитячому садку.

2.Природа місцевого краю.

3.Програма дитячого садка по ознайомленню дітей з природою.

4.Методи і форми ознайомлення дітей з природою.

5.Куток природи і ділянка дитячого садка як основні бази ознайомлення дітей з природою.

6.Ознайомлення дітей із свійськими і дикими тваринами.

7.Ознайомлення дітей з природою в різні пори року.

Всі розділи програми тісно взаємозв'язані. Так, вивчення тем «Ознайомлення із свійськими і дикими тваринами» та «Ознайомлення дітей з природою в різні пори року» будується на вивченні всіх попередніх тем.

мета — засвоєння учнями нових знань — це урок засвоєння нових знань, існує урок систематизації і оцінки знань, урок формування навичок і умінь, комбінований. На комбінованому уроці розв'язується кілька, а найчастіше два незалежних завдання, наприклад перевірка знання з однієї теми і засвоєння знань з нової теми.

Завдання навчально-виховної роботи на уроці вирішується за допомогою м е т о д і в — способів спільної роботи викладача і учнів, спрямованих на виконання навчально-виховних завдань.

Методи, що застосовуються для викладання курсу, найчастіше класифікують за джерелом знань, виділяючи словесні методи (лекція, розповідь, бесіда, робота з навчальною книгою), практичні (педагогічні ігри, розв'язання педагогічних завдань, вправи), наочні (демонстрування натуральних об'єктів, ілюстративного матеріалу, технічних засобів навчання).

Вибір методу зумовлюється дидактичною метою уроку. На уроках засвоєння нових знань найчастіше використовуються лекція, розповідь, бесіда. Часом організовується урок-екскурсія.

На уроках формування умінь і навичок використовуються вправи, педагогічні ігри, аналіз педагогічних ситуацій, розв'язання педагогічних завдань.

лу. Своєрідність лекції в педагогічному училищі полягає в тому, що вона охоплює менше коло питань, ніж вузівська лекція, будується з урахуванням підготовленості учнів. Матеріал викладається

мованість, врахування внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків, логічність побудови, послідовність викладу.

Починаючи розгляд будь-якої теми, слід пов'язати її з попередньою (внутрішньопредметний зв'язок). Наприклад: «Ми про-

довжуємо розглядати тему «Методи ознайомлення дітей з приро-

наступній роботі цей метод буде використовуватися щодня, тому важливо добре оволодіти методикою проведення спостережень.

До кожної лекції слід сформулювати основні питання плану,, відповідно до яких чітко будувати виклад матеріалу. Логічність,, послідовність викладу матеріалу сприятиме утриманню уваги учнів. Виклад матеріалу повинен бути науковим, орієнтованим на наукові дослідження, передовий досвід. В ході викладу важливо» забезпечити професійну спрямованість вивчення питань, встановлювати міжпредметні і внутрішньопредметні зв'язки.

Відповідні вимоги ставляться і до методики проведення лекції: мови викладача, уміння триматися перед учнями, використовуючи прийоми активізації.

Викладання навчального матеріалу повинно вестися доступною літературною мовою, бути яскравим, переконливим, емоційним. Головні ідеї, поняття треба конкретизувати прикладами.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів треба забезпечити поєднання слова з наочністю. Це досягається демонструванням об'єктів живої природи (кімнатних рослин, акваріумних риб„ пташок), а також таблиць, гербаріїв, колекцій. Значний вплив на активізацію учнів має демонстрування діапозитивів, діафільмів («Куток природи в дитячому садку», «Ігри на літньому майданчику» тощо).

Важливим засобом активізації учнів є постановка риторичних і проблемних запитань. Наприклад, «Чому спостереження є основним методом ознайомлення дошкільників з природою?».

Пожвавлює лекцію використання прикладів, що відомі учням із спостережень у природі, в дитячому садку, а також фактів а періодичної преси, радіо, телебачення. Під час розкриття деяких питань, наприклад «Куток природи в дитячому садку», доцільно для поглиблення інтересу застосувати історичний підхід — коли вперше було поставлено питання про створення кутків природи,/ яка була мета їх створення тощо. Потрібно, щоб учні вели короткі записи лекції, виділяли основні думки. Це привчає уважніше слу-

від лекції за змістом і формою. В розповіді більше життєвих фактів. описів, менше теоретичних положень. її характеризують об-