Osnovi_teoriyi_movnoyi_komunikatsiyi

ніж інших: зазвичай занадто багатослівну людину менше осуджують, ніж людину, яка говорить неправду. І дійсно, можна думати, що важливість першого постулату Якості так велика, що цей постулат не повинен включатися до загальної схеми: решта постулатів набувають сили лише за умови, що постулат Якості виконаний. Можливо, так воно і є насправді" /2, ст. 223/.

Є.В.Клюєв дещо спростовує це твердження. Він відзначає, згадана максима не завжди діє на контакт негативно, і це пояснюється тим, що комунікатор не повідомляє, що він почне говорити неправду, тобто партнер по спілкуванню не здогадується, що інформація є неістинною. Він усвідомлює, що його обдурили пізніше, уже за межами комунікативного акту. Твердження Г.П.Грайса є безсумнівним лише в тому разі, коли партнер по спілкуванню здогадується, що його обдурюють. У зв’язку з цим важливим є питання про розкодування сигналів нещирості співбесідника. На думку Є.В.Клюєва, сигналами нещирості є такі:

-логічне протиріччя (факти не співвідносяться один з одним);

-багаторазове акцентування другорядних, побічних мотивів (феномен звикання до неістинної інформації як до правдивої: чим частіше повторюється неістинне твердження, тип більша ймовірність його сприйняття);

-нагромадження подробиць (я забув гроші дома на роялі); інтимізація мовленнєвого простору (модель: Ви ж знаєте, як я

до Вас ставлюся) /9, ст. 127/.

Комунікативна стратегія адресата після виявлення неістинності інформації, поданої комунікатором, має бути спрямована на виявлення причин, які спонукали співбесідника до брехні, тому слід уважно спостерігати за його комунікативною тактикою. Якщо його тактика не суперечить принципам "мовленнєвого співробітництва" (тобто він виявляє гнучку поведінку, йде на компроміси), то неістинність інформації можна не розглядати як агресію з боку комунікатора. Якщо ж він жорстко реалізує власну комунікативну стратегію, не виявляє готовності врахувати інтереси адресата, то комунікацію краще припинити.

Другий постулат, який вимагає належного обґрунтування інформації, тісно пов’язаний з першим, оскільки недостатньо обґрунтована інформація може сприйматися як неістинна /2; 3/.

Максима релевантності базується на одному постулаті, який формулюється так: Не відхиляйся від теми! Цю вимогу не слід розуміти як пораду надокучливо повторювати ту саму інформацію. У процесі спілкування комунікатор може звертатися до інших тем, але

лише за умови, якщо вони є підпорядковані основній, "працюють" на неї, обґрунтовують її, пов’язані з нею. Висловлюючись образно, інформаційне повідомлення не може і не повинно нагадувати один довгий стовп. Воно має нагадувати дерево, у якого є стовбур (це основна тема), але є і коріння, і гілки.

Вимога ясності інформації (максима манери) репрезентується в одному головному постулаті і декількох складових, які його уточнюють. Головний постулат: Висловлюйся ясно!. Складові постулати, які його уточнюють:

1)Уникай незрозумілих висловлень

2)Уникай неоднозначності

3)Будь лаконічним

4)Будь організованим.

Перші три постулати не потребують коментарів. Четвертий пов’язаний із законами організації інформаційного повідомлення. Звернемося до аналізу цього питання.

4.Закони організації інформації в дискурсах різних типів

Утеорії комунікації виділяється чотири основних закони

організації інформації: закон краю, закон структурної чіткості, закон асоціацій і закон сенсорності.

Закон (принцип) краю: краще запам’ятовується початок і кінець інформації. Висновок: слід особливу увагу звернути на вступ і

фінал бесіди. Максимальне інформаційне навантаження мають нести перші три абзаци письмового повідомлення або перші три фрази усного. Центральна частина інформації має попередити можливі питання, заперечення з боку реципієнта, допомогти йому сформувати потрібне для комунікатора судження.

Закон асоціацій: краще запам’ятовується і сприймається те, що партнер може зв’язати з відомою йому інформацією.

Асоціантами є такі такі ланцюжки:

-ціле - частина;

-загальне - спеціальне;

-рід - вид;

-поняття - типова ознака;

-діяч - дія - результат - наслідок.

Закон сенсорності: сенсорна інформація (яка пов’язана з роботою органів чуття) запам’ятовується краще, ніж абстрактна.

То ж, повідомляючи щось, намагайтеся спиратися не тільки на інтелект, а й на органи чуття реципієнта.

Закон структурної чіткості: в будь-якому повідомленні

мають виділятися основні елементи, їхні зв’язки, встановлюватися порядок у викладенні фактів. Закон структурної чіткості дозволяє виділяти об’єкт за рахунок контрасту інформації і фону, повтору головного елементу, пояснень до основного елементу. Він же вимагає встановлювати чіткі переходи від однієї структурної частини до іншої.

5. Інформаційні бар’єри та засоби їх запобігання

При подачі інформації найчастіше зустрічаються бар’єри такого типу:

-використання недостовірних джерел інформації;

-відсутність конкретності інформації та її неповнота;

-невдала організація інформації;

-неактуальність інформації;

-невдалість добору термінів;

-повторення однієї й тієї самої інформації.

Джерела інформації мають бути перевіреними, авторитетними, добре відомими комунікатору. Про конкретність викладення інформації комунікатор має подбати сам. Наведемо приклад неконкретної інформації.

На початку першої світової війни британський офіцер, який служив у Африці, отримав таку депешу від командування: "Об’явлена війна. Заарештуйте всіх ворогів у вашому регіоні".

Через кілька днів офіцер відрапортував: "Заарештував сімох німців, трьох американців, чотирьох іспанців, п’ятьох французів одного аргентинця та одного росіянина. Терміново повідомте, з ким ми перебуваємо у стані війни".

Невдала організація інформації пов’язана з такими ознаками:

-інформація є малою за обсягом (вона не привертає уваги реципієнта);

-інформація є занадто великою за обсягом (реципієнт перевантажується інформацією, не має змоги виділити головне в ній);

-інформація подається водночас із декількох джерел;

-інформація є контрастною за стилістикою, тональністю тощо;

-інформація подається занадто напористо, емоційно, з тиском.

Дуже серйозний бар’єр спілкування – неактуальна інформація. Недаремно в народі говорять, що повідомлення, яке спізнилося, є менш цінним, ніж календар минулого року.

Соціокультурний портрет партнера по спілкуванню зобов’язує звернути увагу на такий бар’єр, як значущість інформації для партнера по спілкуванню. Ініціатор контакту, який готується щось повідомити, має добре знати ієрархію цінностей свого партнера. Готуючись до спілкування, слід якомога більше узнати про іншого учасника спілкування і поставити собі такі запитання: Чи потрібно це мені? Чи потрібно це співбесіднику? Які позитивні моменти я можу відобразити у спілкуванні? Яку користь отримає співбесідник? У якій формі краще звернутися до співбесідника? Обов’язковим є врахування мети комунікації. Навіть збираючись набрати телефонний номер, слід подумати, яка мета майбутнього спілкування.

Помітним бар’єром комунікації можуть бути такі мовні і немовні чинники, які зумовлюють блокування інформації. Блокується інформація, яка:

-містить несправедливу критику, посягає на переконання особистості;

-нав’язує дії, оцінки, тисне на особистість;

-викликає емоційний дискомфорт, провокує агресію, негативні стани;

-виглядає одноманітною, монотонною;

-не враховує мотивації адресата (він налаштований несерйозно, робить установку на конфлікт, агресивний тощо);

-контрастує із психічним станом адресата;

-не відповідає темпераменту адресата, його

інтелектуальному рівню.

Будуючи мовленнєву поведінку, слід запобігати бар’єрам комунікації, а в разі створення негайно вжити заходів для їх нейтралізації.

ВПРАВИ

1. Прочитайте текст і поясніть мовленнєву поведінку відомого персонажа.

Дверь открылась. Остап прошел в комнату, которая могла быть обставлена только существом с воображением дятла. На стенах

висели кинооткрыточки, куколки и тамбовские гобелены. На этом пестром фоне, от которого рябила в глазах, трудно было заметить маленькую хозяйку комнаты. «…»

Остап сразу понял, как вести себя в светском обществе. Он

закрыл глаза и сделал шаг назад.

–Прекрасный мех! – воскликнул он.

–Шутите! – сказала Эллочка нежно. – Это мексиканский тушкан.

–Быть этого не может. Вас обманули. Вам дали

гораздо лучший мех. Это шанхайские барсы. Ну да! Барсы! Я знаю их по оттенку. Видите, как мех играет на солнце!.. Изумруд!

Эллочка сама красила мексиканского тушкана зеленой акварелью, и потому похвала утреннего посетителя была ей особенно приятна.

Не давая хозяйке опомниться, великий комбинатор вывалил все, что слышал когда-либо о мехах. После этого заговорили о шелке, и Остап обещал подарить очаровательной хозяйке несколько сот шелковых коконов, якобы привезенных ему председателем ЦИК Узбекистана.

–Вы – парниша что надо, – заметила Эллочка после первых минут знакомства.

– Вас, конечно, удивил ранний визит неизвестного

мужчины?

–Хо-хо!

–Но я к вам по одному деликатному делу.

–Шутите!

–Вы вчера были на аукционе и произвели на меня чрезвычайное впечатление.

–Хамите!

–Помилуйте! Хамить такой очаровательной женщине бесчеловечно.

–Жуть!

Беседа продолжалась дальше в таком же направлении, дающем, однако, в некоторых случаях чудесные плоды. Но комплементы Остапа раз от разу становились все водянистее и короче. Он заметил, что второго стула в комнате не было. Пришлось нащупывать след. Перемежая свои расспросы цветистой восточной лестью, Остап узнал о событиях, происшедших вчера в Эллочкиной жизни.

«Новое дело – подумал он, – стулья расползаются, как тараканы».

–Милая девушка, – неожиданно сказал Остап, – продайте мне этот стул. Он мне очень нравится. Только вы с вашим женским чутьем могли выбрать такую художественную вещь. Продайте, девочка, я вам дам семь рублей.

(И.Ильф, Е.Петров)

2.Схарактеризуйте помилки комунікації за поданим текстом.

Умолоді роки німецький художник В.Лейбль був пастухом. Якось в товаристві художників хтось запитав його:

- У Вас, здається, пане художнику, було тяжке селянське життя в молоді роки? Ви пасли овець?

- Так, це правда.

- Але ж це, як відомо, не дуже приємне для людей заняття?

- продовжував колега.

-Дивлячись для кого, - відповів Лейбль. - У моїй роботі було й дещо позитивне. С тих пір, наприклад, я навчився розпізнавати баранячі голови з першого погляду.

3. Доберіть тему розмови та інформацію з урахуванням особливостей адресата, змоделюйте діалог:

-однокласник, якого ви давно не бачили;

-мама однокласника, з яким ви приятелювали;

-бабуся вашого друга;

-офіційна особа, старша вас за віком;

-група ваших підлеглих;

-батьки курсантів, перед якими ви виступаєте від імені командування.

4.З наведених уривків складіть зв’язний текст. Доберіть назву до тексту. Передайте зміст тексту українською мовою з урахуванням умов дискурсу:

-розмова з приятелем;

-виступ перед групою.

* И еще. У него была абсолютная безбоязненность нового, пусть самого невероятного и фантастического на первый взгляд. Гейзенбергу он сказал свою знаменитую фразу:

– Это, конечно, сумасшедшая теория. Однако мне она кажется недостаточно сумасшедшей, чтобы быть правильной новой теорией.

*Начиная с 1931 года, я несколько раз был в его институте теоретической физики и потом часто думал, почему, собственно, мы, молодые, тянулись к нему. А тянулись все: Гейзенберг, Дирак, Паули, Клейн, Блох, Пайерлс, Гамов, совсем молодые тогда…

* Смелость человека выражается по-разному, и я думаю, что Бор был очень смелым человеком, потому что смелый человек может совершить такой грандиозный переворот в мире физических представлений, какой совершил он.

*Нас, молодых теоретиков, он учил не только находить правильные ответы, он учил сомнениям, сомнениям, без которых нет поиска. А наука – это поиск. Интеллектуальной дуэли Эйнштейна и Бора, которая длилась почти двадцать лет, физика во многом обязана своим прогрессом. Эйнштейн ставил вопросы – Бор находил объяснения. Делать это было необходимо. «Ведь если бы Эйнштейн оказался прав, – говорил Бор, – все бы рухнуло». А Эйнштейн писал: «Я вижу, что был довольно резок, но ведь… ссорятся по-настоящему только братья или близкие друзья».

*Один из отцов атомного века, определившего лицо эпохи, основатель квантовой теории, очевидно, самой революционной и самой спорной тогда теории естествознания, Бор вместе с Эйнштейном смело могут быть названы величайшими физиками ХХ века.

*Я знал его более тридцати лет и считаю себя его учеником. Я хочу рассказать о нем, ибо думаю, что жизнь Нильса Бора может быть

прекрасным примером для молодых людей, вне зависимости от того, испытывают они симпатию к теоретической физике.

*Бору исполнился 21 год, когда Датское королевское общество (что соответствует нашей Академии наук) присудило ему золотую медаль за первую работу о колебании поверхности струн жидкости. За такую работу можно было бы получить степень доктора. Потом он учился у Дж. Томсона в Кембридже, затем у Резерфорда в Манчестере. В 1913 году Бор стал Бором: вышли в свет три статьи, в которых, опираясь на выдвинутые им постулаты, Бор создает квантовую теорию водородоподобного атома. Бору было только 37 лет, когда ему была присуждена Нобелевская премия.

*В ноябре 1962 года Нильс Бор умер. Он умер, но он долго еще будет живым на земле, потому что он щедро дарил людям Добро и Знания.

* В чем прелесть общения с Бором? Нельзя ее объяснить единственно обаянием личности, хотя Бор был удивительно обаятельный человек, крупный, несколько медлительный, круглолицый, с улыбкой во весь рот… Но не в одном обаянии дело. Он был гениально прост с людьми. Я не знаю Бора в роли мэтра, наставника. Беседа или спор шли на равных. Это равенство не принижало Бора, оно поднимало нас. Его не интересовали наш возраст, положение, костюм или характер. Его интересовали наши идеи.

*Часто мысленно я сопоставлял Альберта Эйнштейна и Нильса Бора. Я считаю Эйнштейна величайшим физиком всех времен. И тем не менее сегодня трудно говорить о школе Эйнштейна, а школа Бора – это, по существу, почти все ныне здравствующие крупные теоретики. Почему так? Бор сказал однажды:

– Эйнштейн был не только гений, он был еще и прекрасный, очень добрый человек…Но он привык делать все сам, и делать прекрасно…

Привык делать все сам. Может быть, в этом суть их различий.

*В 1944 году в беседе с Рузвельтом Бор, уже посвященный в «атомные секреты», ратует за запрещение атомного оружия после окончания войны и ликвидацию атомной монополии США. В 1948 году он передает государственному секретарю США меморандум по этому вопросу, в 1950 году пишет письмо в ООН, говоря о необходимости мирного сотрудничества всех стран.

* Тревоги Нильса Бора не всегда ограничивались рамками теоретической физики. Он думал не только о строении мира, в котором живут его современники. Я помню, в 1934 году Бор приехал ко мне в Харьков. В Германии хозяйничал Гитлер, и уже тогда он понимал, к чему это может привести. Он ненавидел фашизм. Когда немцы пришли в Данию, Бор резко отклонил все попытки привлечь его к сотрудничеству с оккупантами. В 1943 году датские патриоты помогли ему вместе с сыном бежать на лодке в Швецию. Оттуда Бора должны были переправить в бомбовом отсеке бомбардировщика в Англию.

*Мы мало и редко говорили о политике. Бор был далек от коммунистических идей. Но он знал, что представляет собой сила, скрытая в ядре атома, и он видел войну у самого своего лица. Поэтому он говорил о мире. И еще потому, что любил свой труд, а война противна всякому труду.

5. Прочитайте тексти. Схарактеризуйте інформаційні бар’єри.

1)Прапорщик проводить заняття з курсантами:

-На танку установлена рація. Як будете її ремонтувати, пани курсанти?

-Рація на лампах чи на транзисторах? - намагається уточнити слухач.

-Для тих, хто ловить мух замість того, щоб слухати, повторюю: "На танку установлена рація..."

2)Трирічний син їде з батьком в авто. Батько зумисне не посадив його поряд - син у тому віці, коли питання ставляться одне за одним, а це дуже відволікає. Малюк деякий час сидить тихо і їсть яблуко. Нарешті не витримує:

-Татку, чому моє яблуко стало в середині коричневим?

-Пояснюю. Коли ти його надкусив, м’якоть вступила в контакт з повітрям, яке піддало її окисленню. Змінилась

запитав:

-Тату, а ти з ким розмовляв?

6.Підготуйте невелике повідомлення за текстом. Подайте цю інформацію в таких ситуаціях: перед аудиторією; у розмові з другом;

у розмові з молодшим братом або сестричкою. Назвіть змістові бар’єри, які виникли у сприйнятті повідомлень.

Метеорити

Сьогодні вже остаточно встановлено, що метеорити являють собою осколки малих планет – астероїдів. Крім тих великих астероїдів, які можна бачити з допомогою телескопа, в космосі існує безліч дрібних. Їхній поперечник не перевищує кілометра, а зустрічаються астероїди й меншого розміру. Це вже не планети, а скелі або камені, які просто носяться в міжпланетному просторі . Зіштовхуючись між собою, вони і зараз продовжують дробитися на все більше число ще більш дрібних осколків. Ці осколки, зустрічаючись із Землею, попадають на її поверхню у вигляді метеоритів. Для науки метеорити велика цінність: вони дозволяють визначити склад небесних тіл, допомагають розв’язати проблему походження сонячної системи й окремих планет. Дослідження метеоритів показали, що вони складаються з тих же хімічних елементів, що наявні й на Землі, з який складаються і Земля, і Сонце, і окремі зірки. Ніяких інших елементів у них не виявлено. Переважно в них містяться 8 елементів: залізо, нікель, сірка, магній, кремній, алюміній, кальцій і кисень, всі інші хімічні елементи зустрічаються в метеоритах у незначних кількостях. З'єднуючись між собою, елементи утворюють у метеоритах різні мінерали, більшість яких дуже поширені в земних гірських породах. Але зустрічаються в метеоритах, щоправда, в дуже незначних кількостях, і такі мінерали, які не були виявлені на Землі, очевидно, вони не можуть існувати в умовах земної атмосфери.

7.Уявіть собі, що подаєте цю ж інформацію у спілкуванні з англомовною людиною. Залучіть до роботи перекладача. Проаналізуйте, які трансформації відбулися з інформацією в умовах опосередкованої комунікації.

8.Спираючись на закони подачі інформації та максими інформації, підготуйте короткі повідомлення для телебачення чи радіо на одну з поданих нижче тем або вашу власну:

1) Навчання у вищому військовому навчальному закладі. 2) Відпочинок курсантів та студентів у нашому навчальному закладі. 3) Спортивні успіхи курсантів нашого навчального закладу.