5.3. Трансформаційна економічна система України

На основі світового досвіду переходу до ринкової економіки і на основі розроблених з цього приводу наукових концепцій, проводяться науково-дослідні роботи і в Україну.

Масштаби економічних перетворень в Україні в останнє десятиліття досить широкі. Вважається, що в цей час Україна переживає три масштабних перехідних процесу:

- Перехід від адміністративно-командної економічної системи до ринкової;

- Перехід від положення складової частини народного господарства до самостійної економіці;

- Перехід від глибинного економічної кризи до економічного оздоровлення та зростання.

При цьому саме останній перехід виявляється найбільш складним і відповідальним. Відсутність науково розробленої програми перетворень, непідготовленість до ринкових відносин населення і керівників середньої та вищої ланки призвели до багатьох помилок на цьому шляху. Україні не тільки стала на шлях реформування економічної системи, вона разом з тим і стала на шлях формування власної держави. При відсутності не тільки ринкових механізмів, але і навіть державних структур, що відповідають за їх формування, на початкових етапах процес переходу до ринкової економіки ускладнювався ще й багатьма іншими негативними моментами:

· Економічний спад, пов'язаний з процесами модернізації, економічна криза, невирішене з радянських часів;

· Розрив економічних зв'язків у рамках СРСР і Ради Економічної Взаємодопомоги;

· Деформованість мілітаризованої і монополізованою економіки з переважанням екстенсивних методів господарювання;

· Глобальна екологічна катастрофа на Чорнобильській АЕС. Ці негативні фактори, а так само ті, які проявилися під час самого реформування призвели до кризових явищ небачених масштабів в молодій державі: за кілька років ВВП знизився майже на половину, в середині дев'яностих гіперінфляція сягала 10 250%. 2000 рік став відправною точкою економічного розвитку Україна: до цього часу було завішено становлення змішаної економіки та її інфраструктури, з цього року почав стабільно зростати ВВП, який до 2004 року склав 7920 у.о., при 1900 у.о. в 1995 році.

Процес роздержавлення та становлення нових форм власності проходив в Україну досить неоднозначно: з одного боку формувалася головна основа ринкової економіки - приватна власність, а з іншого боку приватизація державного майна проводилася в деяких випадках недостатньо чесно і прозоро.

У ході реформування економіки Україні було допущено ряд помилок, які призвели до перерахованих вище негативних явищ, але в той же час було досягнуто й багато принципових позитивних результатів. Держава набуває досвід регулюючого впливу на народне господарство в нових умовах, хоча і в деяких випадках ще втручається в ціноутворення. Разом з тим ще не сформовані умови оптимізації ринкової ефективності та соціальної захищеності всіх громадян, що є обов'язковим для соціально-орієнтованих товариств.

Подальша стабілізація економічного зростання в Україні буде досягнута, якщо економічна модель, що вибудовуються в державі стане національною по формі та інноваційної за змістом. Таким чином, Україні, реалізуючи визнані людством закони і правила ринкової економіки, відчуває при цьому вплив на економічні відносини національної історії, культури, звичаїв, політики, забезпеченості економічними ресурсами. І це, безумовно, призводить до створення власної української моделі ринкової економіки. Незважаючи ні на що, світове співтовариство, країни Західної Європи і США, не так давно визнали за Україною статус країни з ринковою економікою. І, хоча це рішення і є досить-таки політизованим і не повністю відповідає дійсності, його можна вважати одним з найважливіших досягнень українського народу.