Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_po_polit (1).docx
Скачиваний:
101
Добавлен:
27.03.2016
Размер:
900.48 Кб
Скачать

67) Світове господарство, його структура і об’єктивні умови формування.

Світове господарство – це сукупність національних господарств країн світу, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних відносин.

Передумови виникнення і формування світового господарства:

1) розвиток світового ринку;

2) розвиток капіталізму в національному масштабі.

Формування світового господарства розпочалося у 16 ст., а завершення відбулося на межі 19 – 20 ст. Про завершення формування свідчать такі риси:

- завершення територіального поділу світу;

- абсолютно всі країни втягнуті у світовий товарообмін;

- епоха конкуренції змінилась пануванням монополій у світовому масштабі;

- відбулося злиття промислового і банківського капіталу і на цій основі виник новий вид – фінансовий капітал, який починає панувати у всесвітньому масштабі.

Матеріальною основою формування і розвитку світового господарства являється концентрація виробництва і капіталу в окремих країнах, яка згодом приводить до інтернаціоналізації виробництва.

Інтернаціоналізація виробництва означає, що продуктивні сили окремих країн переростають вузькі національні рамки, а виробничий процес стає складовою частиною виробничого процесу, який протікає в інтернаціональному масштабі. Інтернаціоналізація виробництва є формою прояву міжнародного поділу праці. Формами міжнародного поділу праці є міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва.

68) Форми міжнародних економічних відносин.

Основними формами міжнародних економічних відносин є:

- зовнішня торгівля;

- вивіз капіталу;

- міжнародна міграція робочої сили;

- міжнародні валютно – фінансові відносини;

- розвиток науково – технічного співробітництва.

Зовнішня торгівля – торгівля однієї країни з іншими країнами, що складається з експорту і імпорту товарів.

Вивіз капіталу – це форма руху монополістичного ”надлишку” капіталу за кордон з метою отримання монопольно високих прибутків.

Міжнародна міграція робочої сили являє собою стихійний рух робочої сили з одних країн в інші.

Міжнародні валютно-фінансові відносини пов’язані з обслуговуванням експорту і імпорту товарів і капіталу, оплатою так званих послуг і некомерційними платежами.

Науково-технічне співробітництво – це співробітництво країн у галузі розвитку науки і техніки і запровадження їх досягнень у виробництво.

69. Міжнародна торгівля і протекціонізм

Зовнішня торгівля – торгівля однієї країни з іншими країнами, що складається з експорту і імпорту товарів. Розвиток зовнішньої торгівлі обумовлений нерівномірністю розвитку різних галузей виробництва, швидким зростанням деяких з них у порівнянні з іншими, суттєвим збільшенням обсягів виробництва, які значно

перевищують межі внутрішнього ринку окремої країни. Реалізація товарів відбувається на світовому ринку за світовими цінами, які визначаються на підставі інтернаціональної вартості товарів. Інтернаціональна вартість товарів – суспільно необхідний робочий час, який в середньому потрібен для їх виробництва усвітовому господарстві. Результати торгівлі кожної країни відбиває її торговельний баланс.

Торговельний баланс – це співвідношення між сумою цін експортованих товарів і сумою цін імпортованих товарів за певний період часу. Він може бути активний і пасивний. У тому випадку, коли експорт товарів перевищує їх імпорт, торговельний баланс активний. Коли імпорт товарів більший за їх експорт, торговельний баланс пасивний. Кожна країна зацікавлена в активному торговельному балансі. Системи зовнішньоторговельної політики – протекціонізм і вільна торгівля.

Протекціонізм – це економічна політика держави, спрямована

на захист національного виробництва від іноземної конкуренції.

Заходи протекціоністської політики:

1) встановлення високого мита на товари, що завозяться;

2) встановлення квот на ввіз тих чи інших товарів;

3) підтримка внутрішніх високих цін на вітчизняну та імпортовану продукцію;

4) надання експортних пільг, кредитів, субсидій вітчизняним виробникам;

5) контингентування товарів;

6) лімітування товарів тощо.

Система вільної торгівлі передбачає вільний, безмитний або знезначним митом ввіз товарів з-за кордону.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]