19. Сутність основної суперечності товарного виробництва.

Приватна власність протиставляє, роз'єднує виробників. Праця кожного з них виступає як його особиста справа. Кожен виробниктрудиться окремо на свій страх і ризик, виготовляє, що вважає за потрібнеабо вміє, в тій кількості, в якому бажає чи може, використовуючи при цьомудоступні йому власні засоби виробництва. Тому в умовах приватноївласності праця кожного виробника є безпосередньо приватним,тобто носить приватний характер. У той же час суспільний поділ праці,як відомо ставить всіх виробників у залежність один від одного. Коженз них виробляє не для себе, а для інших, для обміну ринку. Всівиробники працюють один на одного, і праця кожного в кінцевому рахункупотенційно виступає як частка суспільної праці. У цьому виявляєтьсягромадська природа чи характер їхньої праці. Між приватним і суспільною працею товаровласників існуєглибоке протиріччя, основна суперечність товарного виробництва. Йогосуть в тому, що приватний в процесі виробництва характер праці можепроявити свою громадську природу лише на ринку, в обміні, коливиробник на продукт своєї праці (товар) отримає інший товар. Колиокремий виробник працює відокремлено від інших, він не знаєсуспільних потреб, не знає, скільки таких же споживчихцінностей винесуть на ринок інші виробники, які при цьому витратипраці будуть визнані нормальними, суспільно допустимими. У випадку, якщоспоживчих цінностей виявилося на ринку більше, ніж потрібнопокупцям, або на їх виробництво витрачено праці більше норми, топриватний праця повністю або частково не виявить свого суспільногохарактеру. Не отримавши суспільного визнання, така праця виявитьсямарним, тобто витраченим даремно. Частина виробників не отримаютьналежної матеріальної компенсації в обмін на свій товар. У результаті вони незможуть задовольнити свої потреби і нормально продовжити процесвиробництва. У даному випадку суперечність між приватним і громадськимпрацею проявляється в руйнівній формі, що тягне за собою людськітрагедії. Основне протиріччя простого товарного виробництва проявляється врізних формах, найважливішими з яких є: протиріччя міжспоживчою цінністю і цінністю; конкретним і абстрактним працею;продавцями та покупцями і ін Протиріччя між суспільним характером праці і його відособленістює основним протиріччям товарного виробництва. Стосовнокожному товару це протиріччя дозволяється на ринку, але разом з тим вонопостійно відтворюється як протиріччя товарної організаціїгромадського господарства в цілому. Включення до складу сукупного суспільного праці - найскладніша іжиттєво важлива для кожного товаровиробника проблема, бо в разіневдачі він не продасть свій продукт і понесе втрати, а іноді може ірозоритися. Проблема ускладнюється тим, що структура соціальнихпотреб не є постійною, незмінною, раз і назавжди даної. Час від часу вона обов'язково перебудовується, а отже, повиннаперебудовуватися і структура виробництва, структура сукупногосуспільної праці. Загроза, що його товар не буде реалізований, змушуєтоваровиробника чуйно реагувати па кон'юнктуру ринку, постійнопристосовуватися до неї. У цьому виявляються і сильні сторони товарно-грошових відносин,змушують виробника напружено працювати, шукати, ризикувати,та їх суперечливий, обмежений, в кінцевому рахунку історичнотимчасовий характер.

Внутрішні суперечності товарного виробництва та обміну певнимвідбиваються у свідомості людей, що позначається як на їх оцінціекономічних явищ, так і на поведінці, вчинках. Якщо припевному, часто непередбаченому збігу обставин долявиробника повністю залежить від того, чи буде проданий його товар, одержитьЧи він належну компенсацію життєвої енергії, витраченої привиготовленні товару, то цілком зрозумілим стає прагненнятоваровиробника оцінювати явища, що випливають з взаємозв'язків людей упроцесі виробництва, як зумовлені взаімоположеніем речей (товарів). У результаті в очах людей речі (товари) набувають властивості,які їм насправді не можуть бути притаманні і які служать лишевідображенням певних економічних відносин. Зокрема, створюєтьсявраження, що цінність або здатність до обміну властива речі (товару) відприроди. Відому містифікацію явищ і процесів товарного виробництвата обміну Маркс визначив як товарний фетишизм.