45. Конкуренція, її форми і методи.

Як економічна категорія, конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за найбільш сприятливіші умови виробництва та збуту товарів, за привласнення найбільшого прибутку.

Форми конкуренції:

1) вільна конкуренція ( досконала ), яка характеризується:

а) великою кількістю конкурентів-виробників та конкурентів-споживачів;

б) вільним доступом товаровиробників до будь-якої виробничої діяльності;

в) стихійною взаємодією попиту та пропозиції;

г) правилом – споживач завжди правий;

д) жодна фірма не може вплинути на ринкову ціну.

2) монополістична конкуренція;

3) олігополістична конкуренція.

Методи конкуренції:

а) цінова конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом зниження затрат в процесі виробництва, зниження цін на товари;

б) нецінова конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом своєчасного впровадження в процес виробництва НТР.

46)Монополізм в ринковій економіці, і його негативні наслідки

У реальному господарському житті досконала конкуренція може існувати лише як епізод, окремий момент, тому що розвиток конкурентних відносин об'єктивно веде до появи монополій. По-перше- конкуренція виходить із прагнення одержати максимальний прибуток, а це може бути досягнуто лише створенням переваг для себе проти інших. Не треба забувати, що конкуренція — це "жорстока війна проти всіх". У цій "війні" використовуються такі методи боротьби як підкуп, шантаж, шпигунство, різні заходи, що прискорюють банкрутство конкурентів. По-друге, конкуренція за своєю природою передбачає монополію, тому що вона споконвічно спирається на приватну власність, а власність — це монополія володіння, користування, розпоряджання певними благами. Монополія означає виключне право на щось — виробництво, торгівлю — яке належить одній фізичній чи юридичній особі. Утворення монополій призводить до порушення механізму ринкового ціноутворення і деформованого розподілу ресурсів. У реальному житті монополія досягається різними методами і виступає в різних типах . Виділяють такі типи монополізму: 1. Економічний монополізм. Він виростає з конкуренції. Суть його в утворенні великих підприємств, об'єднань, які концентрують у своїх руках виробництво і збут основної частини продукції однієї або кількох галузей. Це дає їм можливість впливати на рівень цін з метою забезпечення собі високих прибутків. Такий тип монополізму є найбільшою загрозою ринковій економіці і тому повинен постійно контролюватися державою. 2. Технологічний монополізм. Проявляється в тому, що окремі фірми захоплюють і монополізують певні технології. Це має місце в першу чергу в таких галузях, як металургійна, електротехнічна, хімічна промисловість, транспорт. У таких галузях сама технологія робить ефективним лише велике виробництво. 3. Рекламний монополізм. Полягає в заманюванні покупців різними видами реклами: торговою маркою, незвичним упакуванням, зниженням цін для постійних клієнтів, використанням популярних каналів телебачення тощо.

4. Інноваційний монополізм. Характеризується тим, що окремі фірми, використовуючи передові технології, нові форми організації праці та виробництва, виявляються в кращих умовах, бо виробляють нову продукцію, яка має кращі якості і користується широким попитом. Особливістю цього типу монополізму є те, що він має тимчасовий характер. Він зникає в міру розповсюдження і впровадження в практику нових наукових досліджень.

5. Природний монополізм. До цього монополізму відносяться природні державні монополії, зокрема, монополія на організацію і регулювання грошового обігу, на добування стратегічної сировини і виробництво стратегічних товарів, на виробництво окремих товарів, на надання водо -, газо -, тепло - та енергопослуг.

6. Державний адміністративний монополізм. Був характерний для командно-адміністративної системи. Суть його в тому, що держава монополізує всі сфери життєдіяльності суспільства, максимально обмежуючи конкуренцію. Монополізм цього типу є найбільш негативним і не повинен допускатися. Розрізняють два види ринкових монополій: монополію продавця і монополію-покупця. Монополія-продавець — це фірма, яка є єдиним виробником товару, що надходить на ринок. Ціна на такий товар установлюється фірмою і не залежить від кон'юнктури ринку. В ролі монополії-покупця може виступати держава, великі фірми, державні організації. Наприклад, організації для закупівлі сільськогосподарської продукції, газу, нафти та іншої продукції добувної промисловості.

Основними організаційними формами монополій є картелі, синдикати, трести, концерни та інші об'єднання. Негативні наслідки:

-найбільш помітним зовнішнім проявом існування монополії є зростання цін і наявність дефіциту, стимулювання інфляційних процесів.

-Монополія веде до гальмування науково-технічного прогресу. Послабивши конкуренцію, монополія створює тенденції до стриму­вання запровадження технологічних новинок, уповільнення нововве­день. Монопольне становище і ті вигоди, що з нього випливають, по­слаблюють стимули до постійного вдосконалення виробничого про­цесу, до зростання його ефективності.

-монополія зумовлює застій та загнивання госпо­дарського механізму, паралізує конкуренцію, загрожує нормальному ринку