Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мет. рек. до курсової роботи ВСТВ.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
27.03.2016
Размер:
3.39 Mб
Скачать

8) Виконати ескізи деталей шпонкового з'єднання з позначенням полів допусків і граничних відхилень

Рис. 6.2. Ескізи деталей шпонкового з’єднання

7. Визначенння основних елементів шліцьового

З'ЄДНАННЯ

7.1. По умовному позначенню шліцьового з'єднання визначають спосіб центрування і поля допусків нецентруючих діаметрів [3,с.253]

7.2. Визначають граничні відхилення [2] і граничні розміри елементів шліцьового з'єднання за формулами (1.1-1.4).

7.3. Виконують схеми розташування полів допусків елементів шліцьового зєднання.

7.4. Виконують ескізи деталей шліцьового з'єднання з позначенням полів допусків і граничних відхилень

Приклад. Визначити основні елементи шліцьового з'єднання

1) За умовним позначенням шліцьового з'єднання визначити спосіб центрування і поля допусків нецентруючих діаметрів.

Центрування по зовнішньому діаметру D. Поле допуску втулки нецентруючого внутрішнього діаметра Н11.

2) Визначити граничні відхилення і граничні розміри елементів шліцьового з'єднання. Результати привести у табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Розміри, мм

Поля допусків

Граничні відхилення, мкм

Граничні розміри, мм

Верхнє

Нижнє

Найбільший

найменший

D=22

отвір – Н7

+21

0

22,021

22

вал – f7

–20

–41

21,98

21,959

d=18

отвір – Н11

+110

0

18,11

18

вал –

18

16,7

b=5

отвір – D9

+60

+30

5,06

5,03

вал – е8

–20

–38

4,98

4,962

3) Виконати схеми розташування полів допусків елементів шліцьового з'єднання (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Схеми розташування полів допусків елементів шліцьового з'єднання:

а) по зовнішньому діаметру D;

б) по бокових поверхнях шліців b

4) Виконати ескізи деталей шліцьового з'єднання з позначенням полів допусків і граничних відхилень (рис. 7.2).

Рис.7.2. Ескізи деталей шліцьового з’єднання

8. Складання і розрахунок розмірного ланцюга

8.1. Виконують розмірний аналіз, тобто встановлюють ланки, які складають розмірний ланцюг із заданою замикальною ланкою.

Складають схему розмірного ланцюга, яка є графічним безмасштабним зображенням. У верхній частині схеми відкладають розміри усіх збільшувальних ланок, а у нижній частині – зменшувальних ланок і замикальної ланки. Над літерами проставляють стрілки вправо – збільшувальна ланка, вліво – зменшувальна ланка.

8.2. Перевіряють правильність складання розмірного ланцюга

, (8.1)

де - сума номінальних розмірів збільшувальних ланок, мм;

- сума номінальних розмірів зменшувальних ланок, мм;

m – кількість збільшувальних ланок;

n – загальна кількість ланок розмірного ланцюга;

АΔ – номінальний розмір замикальної ланки, мм

8.3. Визначають допуск замикальної ланки за заданими граничними відхиленнями цієї ланки

Т АΔ=ЕSАΔ-EI АΔ , (8.2)

де Т АΔ – допуск замикальної ланки, мкм;

ЕSАΔ, EI АΔ – верхнє і нижнє граничні відхилення замикальної ланки, мкм.

8.4. Визначають середнє число одиниць допуску ас

(8.3)

де - сума допусків складових ланок , допуски яких задані, мкм;

- сума одиниць допусків складових ланок, допуски яких визначаються, мкм [1, с.174].

8.5. Визначають квалітет розмірного ланцюга за середнім числом одиниць допуску ас [1, с.175].

8.6. Вибирають корегуючу ланку. Якщо атаблс, то корегуючою вибирають технологічно складнішу ланку, якщо атаблс, то – технологічно простішу ланку.

8.7. Визначають граничні відхилення складових ланок за встановленим квалітетом розмірного ланцюга окрім корегуючої ланки [2]. Для охоплюючих розмірів вибирають основне відхилення Н, для охоплювальних – h, для останніх - Js.

8.8. Визначають допуск корегуючої ланки

(8.4)

де ТАкор. – допуск корегуючої ланки, мкм;

- сума допусків останніх складових ланок, мкм.

8.9.Визначають граничні відхилення корегуючої ланки

- збільшувальної ланки

(8.5)

(8.6)

- зменшувальної ланки

(8.7)

(8.8)

де ЕSAкор.зб, ЕІАкор.зб – верхнє і нижнє граничні відхилення корегуючої збільшувальної ланки, мкм;

ЕSAкор.зм, ЕІАкор.зм – верхнє і нижнє граничні відхилення корегуючої зменшувальної ланки, мкм;

ΣЕSАі зб, ΣЕІАі зб – сума верхніх і нижніх граничних відхилень збільшувальних ланок, мкм;

ΣЕSАі зм, ΣЕІАі зм – сума верхніх і нижніх граничних відхилень зменшувальних ланок, мкм;

ЕSАΔ, ЕІАΔ – верхнє і нижнє граничні відхилення замикальної ланки, мкм.

8.10.Перевіряють правильність розрахунку розмірного ланцюга

1) по допуску замикальної ланки

ТАΔ =ΣТАі; (8.9)

2) по відхиленням замикальної ланки

ЕSАΔ= ΣЕSАі зб - ΣЕІАі зм; (8.10)

ЕІАΔ = ΣЕІАі зб - ЕSAкор. зм. (8.11)

Приклад. Визначити допуски і граничні відхилення складових ланок розмірного ланцюга для таких умов:

складові ланки А1 зб = 12-0,1 мм, А2 зб = 40мм, А3 зб = 165мм, А4 зм = 215мм, замикальна ланка АΔ =2.

1) Скласти схему розмірного ланцюга

Рис. 8.1. Схема розмірного ланцюга

2) Перевірити правильність складання розмірного ланцюга

(12+40+165)-125=2 мм.

Розмірний ланцюг складено правильно.

3) Визначити допуск замикальної ланки

ТАΔ = ЕSАΔ- ЕІАΔ=500-(-1000)=1500 мкм.

4) Визначити середнє число одиниць допуску

5) Визначити квартет розмірного ланцюга за середнім числом одиниць допуску ас.

Вибираємо 12 квалітет, для якого атабл=160.

6) Вибрати корегуючу ланку.

Ланка А3 вибрана корегуючою, як технологічно складніша ланка (атаблс).

7) Визначити граничні відхилення складових ланок за ІТ12

А2=40h12(-0,25)мм;

А4=215Js12(±0,23)мм.

8) Визначити допуск корегуючої ланки

ТА3кор=ТАΔ-ΣТАі ост=1500-(100+250+460)=690 мкм.

9) Визначити граничні відхилення корегуючої збільшувальної ланки

ЕSА3 кор = ΣЕІАі зм +ЕSАΔ-ΣЕSАі зб;

ЕSА3 кор = (-230)+500-(0+0)=270 мкм;

ЕІА3 кор =ΣЕSАі зм +ЕІАΔ-ΣЕІАі зб;

ЕІА3 кор = 230+(-1000)-(-100-250)=-420 мкм.

10) Перевірити правильність розрахунку

- по допуску замикальної ланки

ТАΔ=Σ ТАі;

1500=100+205+460+690;

- по відхиленням замикальної ланки

ЕSАΔ=Σ ЕSАі зб – ΣЕІАі зм;

500=(0+0+270)-(-230);

ЕІАΔ= ΣЕІАі зб- Σ ЕSАі зм;

-1000=(-100-250-420)-230.

11) Результати розрахунку розмірного ланцюга

А2=40h12(-0,25)мм;

А3=165

А4 =215Js12(±0,23)мм.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Сірий І.С. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання (2-е видання, доповнене і перероблене): Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2009. – 353 с.

2.Допуски и посадки. Справочник. В 2 – х ч. / В.Д. Мягков и др.-6-е изд., перераб. и доп. – Л.: Машиностроение, 1982. – ч.1, 543 с.

3.Допуски и посадки. Справочник. В 2 – х ч. / В.Д. Мягков и др.-6-е изд., перераб. и доп. – Л.: Машиностроение, 1982. – ч.2, 543 с.

4. Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання. Курсове проектування /Г.О. Іванов, В.С. Шебанін, Д.В. Бабенко та ін. – К.: Аграрна освіта , 2010. – 291 с.

28