5. Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення
5.1. Визначають конструктивні розміри підшипника кочення: внутрішній і зовнішній діаметри, ширину кільця, координати фасок [І, с. 340...341].
5.2. Визначають інтенсивність радіального навантаження на посадочній поверхні деталі, з’єднувальної з циркуляційно навантаженим кільцем
,
(5.1)
де РR – інтенсивність радіального навантаження, кН/м;
R – постійне за напрямком радіальне навантаження, Н;
В – ширина кільця підшипника, м;
r – координати фасок, м;
КП – динамічний коефіцієнт посадки, який залежить від навантаження (при перевантаженні до 150%, помірних поштовхах і вібрації КП = 1, при перевантаженні до 300%, сильних поштовхах і вібрації КП = 1,8);
К1 – коефіцієнт, який враховує ступінь послаблення посадочного натягу при порожистому валі і тонкостінному корпусі (для суцільного вала К1=1, для порожистого – К1= 1...3, для корпуса 1...1,8);
К2 – коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження між рядами роликів у дворядних конічних роликопідшипниках чи між подвоєними шарикопідшипниками при наявності осьового навантаження на опору (К2 = 1...2; за відсутністю осьового навантаження К2 = 1).
5.3. Визначають поля допусків деталей, з’єднувальних з кільцями підшипників в залежності від виду навантаження кілець [І, с.217...218].
Для циркуляційно навантажених кілець посадку вибирають за інтенсивністю радіального навантаження. Допустиме значення РR, розраховане по середніх значеннях посадочних натягів, наведені в табл. 16 [1].
Для місцево навантажених кілець посадку вибирають залежно від умов роботи і в першу чергу від характеру навантаження і розміру кілець підшипників, що наведені в табл. 17 [1].
5.4. Визначають граничні відхилення для кілець підшипника [І, с.341] і з’єднувальних з ними деталей [2].
5.5. Виконують схеми розташування полів допусків деталей з'єднань „внутрішнє кільце-вал” і „зовнішнє кільце-корпус”.
5.6. Виконують ескізи з'єднання у зборі та деталей з позначенням посадок, полів допусків і граничних відхилень, а також допусків форми і шорсткості поверхонь.
Приклад. Вибрати посадки для кілець радіального однорядного шари-копідшипника 210 нульового класу точності для таких умов: R = 6000Н; навантаження до 150%; види навантаження кілець: внутрішнє-циркуляційне, зовнішнє-місцеве.
1) Визначити конструктивні розміри радіального однорядного шарикопідшипника 210:
внутрішній діаметр d = 50 мм;
зовнішній діаметр D = 90 мм;
ширина кільця В = 20 мм;
координати фасок r = 2 мм.
2) Визначити інтенсивність радіального навантаження на посадочній поверхні вала
.
3) Визначити поля допусків деталей, з’єднувальних з кільцями підшипника в залежності від виду навантаження кілець. При циркуляційному навантаженні внутрішнього кільця поле допуску вала Ø50к6.
При місцевому навантаженні зовнішнього кільця і навантаженні до 150% поле допуску отвору у чавунному нероз’ємному корпусі Ø90G7.
4) Визначити граничні відхилення для кілець підшипника і з’єднувальних з ним деталей. Результати привести у табл. 5.1.
Таблиця 5.1
|
Внутрішнє кільце |
Вал |
Зовнішнє кільце |
Корпус |
|
Ø50-0,012 |
Ø |
Ø90-0,015 |
Ø90G7 |
5) Виконати схему розташування полів допусків деталей з’єднань
а)
б)
Рис. 5.1. Схеми розташування полів допусків з’єднань:
а) внутрішнє кільце-вал;
б) зовнішнє кільце-корпус
6) Виконати ескізи з'єднання у зборі та деталей
Рис. 5.2. Ескізи з’єднання у зборі та деталей