- •Дьяченко н.К. Аналітична геометрія на площині та у просторі. Елементи векторної алгебри.
- •Розділ 1.
- •Кут між двома прямими. Умова паралельності та перпендикулярності прямих
- •Точка перетину двох прямих
- •Відстань від точки до прямої
- •Питання для самоперевірки
- •Задачі до розділу 1
- •Розділ 2. Криві другого порядку
- •2.1. Поняття кривої другого порядку
- •2.2. Коло
- •2.3. Еліпс
- •2.4. Гіпербола
- •2.5. Парабола
- •2.6. Перетворення декартових координат Паралельне перенесення системи координат
- •Поворот системи координат на кут φ
- •2.7. Побудова кривих другого порядку за їх рівнянням
- •2.8. Графік квадратного тричлена
- •2.9. Графік обернено пропорційної залежності
- •Питання для самоперевірки
- •Задачі до розділу 2
- •Розділ 3. Елементи векторної алгебри
- •3.1. Основні поняття
- •3.2. Лінійні операції над векторами
- •Додавання векторів.
- •Множення вектора на число.
- •3.3. Проекція вектора на вісь
- •3.4. Розклад вектора за координатними ортами
- •3.5. Скалярний добуток векторів та його властивості
- •3.6. Скалярний добуток двох векторів, заданих координатами
- •Питання для самоперевірки
- •Задачі до розділу 3
- •Розділ 4. Аналітична геометрія у просторі
- •Рівняння площини, що проходить через задану точку перпендикулярно до заданого вектора
- •Загальне рівняння площини. Дослідження неповного рівняння площини
- •Кут між двома площинами. Умови паралельності та перпендикулярності площин
- •Відстань від точки до площини
- •Рівняння прямої у просторі
- •Кут між двома прямими
- •Перетин прямої з площиною
- •Розділ 5. Сфера
- •Питання для самоперевірки
- •Задачі до розділів 4, 5
- •Бібліографічний список
Розділ 3. Елементи векторної алгебри
3.1. Основні поняття
Означення.
Вектором
називають напрямлений відрізок
,
точка
–
початок, а точка
– кінець. Векторна величина характеризується
числовим значенням і напрямом.
Геометрично вектор зображують напрямленим відрізком простору.

Означення.
Модулем
вектора
називається довжина відрізка, який
зображує вектор і позначається
або
.
Означення. Два вектори називаються колінеарними, якщо вони розташовані на одній або на паралельних прямих.
Означення. Два вектори називають рівними, якщо вони колінеарні, напрямлені в одну сторону і мають рівні модулі.
Означення. Вектори називають компланарними, якщо вони розташовані в одній або паралельних площинах.
Означення.
Нульовим
вектором
називається вектор, у якого початок і
кінець співпадають.
Модуль нульового вектора дорівнює нулю, а напрям – невизначений.
3.2. Лінійні операції над векторами
Додавання векторів.
Означення. Сумою n векторів, розміщених послідовно (початок наступного вектора співпадає з кінцем попереднього), називається вектор, який сполучає початок першого вектор-доданка з кінцем останнього вектор-доданка.
У випадку двох векторів їх суму можна визначити за правилом трикутника або за правилом паралелограма.
Означення. Сумою двох векторів, розташованих послідовно, називається вектор, який з’єднує початок першого з кінцем другого (правило трикутника).
Означення. Сумою двох векторів, які мають спільний початок, називають вектор, що співпадає з діагоналлю паралелограма, побудованого на цих векторах (правило паралелограма).
![]()
Множення вектора на число.
Означення.
Добутком
вектора
на скаляр
називається вектор
,
модуль якого дорівнює добутку
на
,
а напрям співпадає з напрямом
,
якщо
,
і протилежний напряму
,
якщо
.
Означення.
Одиничним
вектором (ортом)
вектора
називається вектор
,
напрям якого співпадає з напрямом
,
а модуль дорівнює одиниці.
.
3.3. Проекція вектора на вісь
Означення.
Проекцією
точки
на вісь
називають основу
перпендикуляра
,
опущеного з точки
на вісь
(рис. 3.).
Означення.
Проекцією
вектора
на вісь
називають модуль вектора
,
взятий зі знаком „+”,
якщо вектор
спів напрямлений з віссю
,
і зі знаком „–”,
якщо вектор
протилежно напрямлений з віссю
(рис. 4.).

Означення.
Кутом
між
вектором і віссю називають найменший
кут
,
на який треба повернути вісь, щоб її
напрям співпав з напрямом вектора
.

Т е о
р е м а.
Проекція вектора
на вісь
дорівнює добутку модуля вектора
на косинус кута між вектором та віссю.
,
.
3.4. Розклад вектора за координатними ортами
Розглянемо
у просторі прямокутну систему координат
.
Нехай
– орт
осі
,
– орт осі
,
– орт осі
.
Нехай
точка
– деяка довільна точка простору. Вектор
називають радіус-вектором точки
.
Означення.
Декартові прямокутні координати точки
–
це проекції її радіус-вектора
на осі
,
і
.
.
Позначимо
проекції вектора
на осі відповідно
(абсциса),
(ордината),
(апліката), тоді
,
,
,
Одержимо
.
Вектор
можна записати так:
.

Модуль
вектора
дорівнює
.
Позначимо
кути, які вектор
утворює з координатними осями так:
,
,
(рис.
7).

Маємо
тепер
,
,
.
Косинуси
,
,
називають напрямленими косинусами
радіус-вектора
.
,
,
.
Напрямні косинуси задовольняють умову:
.
Зауважимо,
якщо
,
,
то
,
.
