3. Визначення типу ремонтного виробництва

Тип виробництва – це техніко-економічна характеристика виробництва, яка обумовлена спеціалізацією виробничих процесів, стабільністю номенклатури, ритмічністю і величиною обсягу виробництва. Загалом виділяють три основні типи виробництва: одиничний, серійний (з модифікаціями дрібносерійний та крупносерійний) та масовий. Для визначення типу виробництва необхідно розрахувати коефіцієнт спеціалізації К_сп [17]:

К_сп=((Д_к-Д_в)*m*Т_зм*60)/(t*N), (3.1)

де Д_к – кількість календарних днів у році (365 днів),

Д_в – кількість вихідних та святкових днів в даному році (123 дні),

m – число змін роботи, приймаємо 2 зміни,

Т_зм – тривалість зміни, годин, приймаємо 8 годин,

60 – коефіцієнт переведення годин в хвилини,

t – тривалість виконання технологічної операції на даному робочому місці (або норма часу), хв,

N – кількість виробів (деталей, вузлів, тощо), які обробляються на даному робочому місці за рік, шт.

Керуючись формулою, розраховуємо коефіцієнт спеціалізації:

К_сп = ((365-123)*2*8*60)/(5*1000)=46 (3.2)

Він відповідає великосерійному типу виробництва.

Для даного типу виробництва обирається організація дільниці з розташуванням верстатів за типом. У цьому випадку треба обирати універсальні верстати та пристосування з спеціальними наладками. Дані для оцінки типу виробництва приведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Характеристика типу виробництва

Маса деталі в кг	Кількість деталей, які підлягають обробці у виробництві, шт
	Одиничне	Малосерійне	Середньо-серійне	Великосерійне	Масове
До 2,5	До10	10…1000	1000-50000	500000-100000	100000 і більше
2,5-5,0	До10	10…500	500-35000	35000-75000	75000 і більше
5,0-10,0	До10	10…300	300-25000	25000-50000	50000 і більше
10-50	До10	10…200	200-10000	10000-25000	25000 і більше
50 і >	До5	5…100	100-300	300-1000	5000 і >

Якщо відносно таблиці 3.1. виробництво малосерійне, то потрібно знаходити такт випуску за формулою:

, [хв] (3.3)

де Ф_{д л} - дійсний фонд часу роботи лише за рік;

365 - кількість днів за рік;

Д_вих - суботі та вихідні дні (104);

Д_св– кількість святкових днів за рік (8);

К_р = 0,93 - коефіцієнт, що враховує утрати часу на ремонт;

К_{р п}⁼ 0,95 - коефіцієнт, що враховує регламент перерви;

П_в - piчнa програма випуску, шт. /кількість деталей, що підлягають обробці;

2 - кількість змін;

8 – кількість годин на робочій зміні

Якщо виробництво середньо-серійне, то потрібно знаходити партію запуску деталей за формулою:

(3.4)

де П_зеп - величина партії запуску деталей, шт.;

П_в - річний об'єм випуску деталей, шт.;

Р_д_ кількість робочих днів за рік;

Р_д=365-Д_вих-Д_св=365-105-8 = 253дні

g - необхідний запас деталей на складі в днях коливається від 5 до 8 днів.

Для дрібних i середніх деталей g = 6...8. Для великих g = 5...7.

Вихідні дані - кількість деталей, що підлягають обробці

П_в= 1000 шт.

Відносно таблиці 3.1. тип виробництва великосерійне.

Так, як виробництво великосерійне, знаходимо величину партії запуску за формулою:

[шт] (3.5)

Для визначення типу виробництва користуються коефіцієнтом закріплення операцій, тобто кількістю різних операцій, що виконуються на одному робочому місці протягом місяця. Згідно з ГОСТ 3.1121-84 коефіцієнт закріплення операцій для групи робочих місць визначається за формулою:

К_ЗО = О/Р (3.6)

де О - кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці

чи в цеху;

Р - кількість робочих місць на дільниці чи в цеху.

ГОСТ 3.1108-84 рекомендує наступні значення коефіцієнта закріплення операцій в залежності від типу виробництва: для одиничного вироб­ництва - К_зо> 40; для малосерійного виробництва - 20 <К_зо< 40; для середньо-серійного виробництва - 10 <К_зо<20; для великосерійного виробництва - 1 < К₃ о < 10; для масового виробництва - К_зо⁼ 1. Приймаємо К_ЗО=20. За допомогою верстата із ЧПК або за допомогою ручного верстата.