6. Ранньомодерна історія. Модерне і традиційне суспільство

При визначенні сутності та ознак суспільства в соціології виявляються різні підходи. Перший підхід полягає в твердженні, що вихідною клітиною суспільства є живі діючі люди, спільну діяльність яких, набуваючи більш-менш стійкий характер, формує суспільство.

Таким чином, з точки зору цього підходу, індивід - це елементарна одиниця суспільства. Суспільство - це сукупність людей, що здійснюють спільну діяльність і відносини. Люди є головним елементом будови суспільства, а джерелом їх об'єднання та подальшого формування у спільності виступає соціальна взаємодія.

Третя типологія будується на поділі суспільства на традиційне і сучасне у відповідності з особливостями пануючих в них громадських зв'язків та взаємодій.

Відповідно до цієї типологією традиційне суспільство характеризується:

1) природним поділом і спеціалізацією праці (переважно по половозрастному ознакою);

2) персоналізацією міжособистісного спілкування (безпосередньо індивідів, а не посадових осіб);

3) неформальним регулюванням взаємодій (звичаї, звичаї);

4) пов'язаністю членів відносинами спорідненості;

5) примітивною системою управління (правлінням старійшин, спадковою владою).

Сучасне суспільство характеризується іншими, більш розвиненими соціальними якостями:

1) розвинувся глибоким поділом праці (на професійно-кваліфікаційної основі, пов'язаної з освітою і досвідом роботи);

2) рольовим характером взаємодії (очікування та поведінка людей визначають суспільним замовленням і соціальними функціями індивідів);

3) формальної системою регулювання відносин, і силою писаного права: законів, договорів і т. д.

4) складною системою соціального управління (виділенням інститутів управління, спеціальних органів управління);

5) виділенням безлічі соціальних інститутів (самовідтворюються особливих відносин, що дозволяють забезпечити громадський контроль, нерівність, захист своїх членів, розподіл благ, виробництва, спілкування).

7. Основні напрямки в теорії націй і націоналізму.

Сьогодні існує чотири теорії націй.

1. Комунікативна теорія – Карл Дойч «Націоналізм і соціальний вплив» – основна ідея складається з того, що нація являє собою певне суспільство, для якого характерні комплементарні речі. Нація – суспільство комунікативних способів комунікації між людьми, для яких характерна загальна історична пам'ять – основа комунікацій.

2. Етатистська теорія – основана на принципах ототожнення нації і держави. Е.Гіддке – автор цієї теорії. Нація існує, коли держава охоплює всю територію своїм впливом.

3. Етнологічна теорія – Е.Смітт – ідея полягає в тому, що передвісником існування нації виступає етнос, як деяке суспільство людей зі схожими елементами: Територія Населення Колективні почуття Культура

4. Інструменталістська (конструктивна) теорія – Е.Хонсбаум та Б.Андерсон – ідея полягає в тому, що нації конструюються, оскільки влада прагне вкласти в голови людей загальні ідеї, символи, цінності. Нація – це продукт уявлення конструкцій.