- •Теорія цивілізацій і проблеми сучасної методології історичного пізнання
- •Лінійна схема пояснення історико-цивілізаційного процесу.
- •Циклічна схема пояснення історико-цивілізаційного процесу.
- •Цивілізаційний підхід до аналізу історичного процесу.
- •Формаційний підхід до аналізу історичного процесу.
- •Ранньомодерна історія. Модерне і традиційне суспільство
- •Основні напрямки в теорії націй і націоналізму.
- •Поняття революції. Теорії революції. Ранньомодерні революції.
- •Європейська цивілізація в 16 ст. Й початок «нового часу».
- •Відродження й революція в європейському світогляді.
- •Нідерландська буржуазна революція.
- •Англійська буржуазна революція.
- •Реформація в Європі. Основні положення вчень м. Лютера і ж. Кальвіна.
- •Контрреформація в Європі.
- •Основні напрямки соціально-політичного розвитку західної цивілізації в 17-18 ст.
- •Європейське Просвітництво.
- •Абсолютизм як історичний феномен. Абсолютна монархія Людовика XIV.
- •Міжнародні відносини: від Вестфальского миру до Великої французької революції.
- •Причини та передумови вфр та старий режим Франції до 1789 року:
- •Хронологія і періодизація Великої французької революції. Особливості та характеристика кожного періоду.
- •Колоніальний період сша:
- •Війна за незалежність і утворення сша.
- •Становлення й розвиток Віденської системи міжнародних відносин (19 ст.)
- •Весна народів 1848-1849 рр.
- •О. Бісмарк і об’єднання Німеччини. Імперська конституція 1871 р.
- •Об’єднання Італії.
- •Громадянська війна в сша.
- •Основні напрямки соціально-політичного розвитку західної цивілізації в др. Пол. 19 ст.
- •Основні ідеологічні концепції індустріального суспільства.
- •Провідні держави Західної Європи й Північної Америки на рубежі століть: основні тенденції розвитку (кінець 19 – початок 20 ст.)
-
Ранньомодерна історія. Модерне і традиційне суспільство
При визначенні сутності та ознак суспільства в соціології виявляються різні підходи. Перший підхід полягає в твердженні, що вихідною клітиною суспільства є живі діючі люди, спільну діяльність яких, набуваючи більш-менш стійкий характер, формує суспільство.
Таким чином, з точки зору цього підходу, індивід - це елементарна одиниця суспільства. Суспільство - це сукупність людей, що здійснюють спільну діяльність і відносини. Люди є головним елементом будови суспільства, а джерелом їх об'єднання та подальшого формування у спільності виступає соціальна взаємодія.
Третя типологія будується на поділі суспільства на традиційне і сучасне у відповідності з особливостями пануючих в них громадських зв'язків та взаємодій.
Відповідно до цієї типологією традиційне суспільство характеризується:
1) природним поділом і спеціалізацією праці (переважно по половозрастному ознакою);
2) персоналізацією міжособистісного спілкування (безпосередньо індивідів, а не посадових осіб);
3) неформальним регулюванням взаємодій (звичаї, звичаї);
4) пов'язаністю членів відносинами спорідненості;
5) примітивною системою управління (правлінням старійшин, спадковою владою).
Сучасне суспільство характеризується іншими, більш розвиненими соціальними якостями:
1) розвинувся глибоким поділом праці (на професійно-кваліфікаційної основі, пов'язаної з освітою і досвідом роботи);
2) рольовим характером взаємодії (очікування та поведінка людей визначають суспільним замовленням і соціальними функціями індивідів);
3) формальної системою регулювання відносин, і силою писаного права: законів, договорів і т. д.
4) складною системою соціального управління (виділенням інститутів управління, спеціальних органів управління);
5) виділенням безлічі соціальних інститутів (самовідтворюються особливих відносин, що дозволяють забезпечити громадський контроль, нерівність, захист своїх членів, розподіл благ, виробництва, спілкування).
-
Основні напрямки в теорії націй і націоналізму.
Сьогодні існує чотири теорії націй.
-
Комунікативна теорія – Карл Дойч «Націоналізм і соціальний вплив» – основна ідея складається з того, що нація являє собою певне суспільство, для якого характерні комплементарні речі. Нація – суспільство комунікативних способів комунікації між людьми, для яких характерна загальна історична пам'ять – основа комунікацій.
-
Етатистська теорія – основана на принципах ототожнення нації і держави. Е.Гіддке – автор цієї теорії. Нація існує, коли держава охоплює всю територію своїм впливом.
-
Етнологічна теорія – Е.Смітт – ідея полягає в тому, що передвісником існування нації виступає етнос, як деяке суспільство людей зі схожими елементами: Територія Населення Колективні почуття Культура
-
Інструменталістська (конструктивна) теорія – Е.Хонсбаум та Б.Андерсон – ідея полягає в тому, що нації конструюються, оскільки влада прагне вкласти в голови людей загальні ідеї, символи, цінності. Нація – це продукт уявлення конструкцій.