26. Об’єднання Італії.

Рісорджименто – назва національно-визвольного руху в Італії.

Війна Сардинського королівства та союзної Франції проти Австрії розпочалася у квітні 1859 р. Союзники заволоділи Ломбардією, розбили австрійську армію під Сольферіно. В Італії вибухнули революції, повсталі вимагали об'єднання із Сардинським королівством.

На допомогу повсталим з Північної Італії вирушила тисяча добровольців - "червоносорочечників" - на чолі з Дж. Гарібальді. У травні 1860 р. вони висадилися на о. Сицилія. Після цього загони, що зросли до 24 тис. осіб, підтримані місцевим населенням, переправилися на південь Апеннінського півострова і вступили до Неаполя. Після битви 1 жовтня 1860 р. і плебісциту (всенародного голосування) владу Бурбонів у державі було повалено, а Неаполітанське королівство об'єднано з Сардинським.

У квітні 1861 р. було проголошено утворення Італійського королівства (22 млн жителів) - головне завдання Рисорджименто (так називали рух італійців за національне визволення) було вирішено. Італія стала конституційною монархією з високим майновим цензом (тільки 2,5 % населення мали виборче право). У 1862 р. Гарібальді здійснив похід у Папську область з метою приєднання її до Італії, але зазнав поразки. У 1866 р. до Італії приєднано Венецію (після поразки Австрії у війні з Пруссією), а в 1870 р. - останню італійську територію - Папську область (після франко-прусської війни).

3 1871 р. столицею Італії стало місто Рим.

Назва течії	Представники	Мета	Шлях до мети
Революційно-демократична	Джузеппе Гарібальді, Дж. Мадзіні	Створення національної держави, шляхом повстань, революції і боротьби проти окупантів та примусове приєднання королівств, у разі їхньої відмови.	Створення загонів «червоносорочечників», створення організації «Молода Італія», підпільна пропаганда ідей боротьби
Ліберально-поміркована	Каміло Кавур, Віктор Мануїл ІІ	Створення національної італійської держави шляхом поступового мирного об’єднання з іншими королівствами під проводом П’ємонту.	Реформи Каміло Кавура, його зовнішня політика, спирання на дипломатію та принцип націоналізму

27. Громадянська війна в сша.

Передумови:

• Формуванню внутрішнього ринку та інтересам підприємців Півночі перешкоджало те, що плантатори Півдня постачали бавовну на європейський ринок і купували там більшість машин і обладнання

• Екстенсивний шлях розвитку плантаційних господарств потребував залучення нових земель, що спонукало плантаторів до спроб поширити рабство на нові території на Заході

Причини:

• Загострення «незворотного конфлікту» між прихильниками рабства та його противниками

• Ускладнення економічних зв’язків між південними та північними колоніями

• Нерівномірність економічного розвитку регіонів, де індустріальній Півночі протистояв сільськогосподарський Південь

• Різнобічність у поглядах на зовнішню політику та орієнтація земель Півдня на дружбу та єдність з Англією, тоді як Північ була за власний розвиток

Привід:

• Обрання президентом США Авраама Лінкольна – представника новоствореної республіканської партії, яка виступала за інтереси Півночі та промисловців. До цього правили демократи всі ті роки – представники Півдня

Періоди:

• 1861-1862 рр. – Воєнна ініціатива перебувала у руках Півдня. Нерішучість командування армії Півночі.

• 1863-1865 рр. – Перелом у ході війни. Перехід ініціативи на сторону Півночі. Прийняття акту про гомстеди та відміна рабства стало причиною цього.

Результат:

• Громадянська війна завершилась перемогою армії Півночі, завдяки чому було врятовано державу – її цілісність, відмінено рабство та створено умови для швидкого економічного розвитку всієї держави. Узято курс на Реставрацію Півдня.

Підсумки та значення:

• Найкровопролитніша війна в історії США

• Війна закріпила провідну роль північно-східних штатів у економічному і політичному житті країни

• Розпочався процес встановлення рівних прав для чорношкірих та білих американців

• Було підірвано основи плантаційного господарства, великої земельної власності й остаточно визнано фермерський шлях розвитку американського сільського господарства

• У країні виникли умови для сприятливого розвитку економіки, освоєння нових західних земель, зміцнення внутрішнього ринку