Особливості респіраторної системи, які сприяють на перебіг пневмоній у дітей.

Анатомічне утворення

Особливості

Значення

Грудна клітина

«Експіраторна» будова грудної клітки – ребра розташовані майже під прямим кутом до хребта.

Мала екскурсія легенів, поверхневе дихання.

Обмежені можливості збільшення дихального об'єму

Бронхи і легені

Правий головний бронх є продовженням трахеї.

Чужорідні тіла частіше потрапляють в правий бронх.

Слизова оболонка ніжна, багато васкулярізована|.

Велика концентрація слизових залоз.

У дітей молодшого віку бронхообструктивний| синдром обумовлений набряком слизистої оболонки і гіперсекрецією слизу.

У дітей молодшого віку слабо розвинена м'язова і еластична тканина.

У дітей молодшого віку в патогенезі бронхообструктивного| синдрому м'язовий компонент майже відсутній.

Бронхи вузькі і короткі.

Динамічний опір дихання дитини грудного віку в 5 разів вищий, ніж у дорослого.

Кількість альвеол у новонародженого в 10 разів менше, ніж у дорослого.

Дихальний об'єм у новонародженого складає 30% від життєвої місткості легенів. У дорослих – 10-15% від життєвої місткості легенів і звідси – неможливість поглибити дихання і зменшення дихального об'єму при будь-якому тахіпное|.

Багата васкуляризація|, більший розвиток сполучної тканини.

Менша дифузійна здатність з нижчим коефіцієнтом утилізації кисню (у новонароджених 1 мл| кисню засвоюється з 42 мл| повітря, а в 14 років – з 16 мл|).

Велика схильність до набряків і генералізації інфекції.

Менша кількість еластичної тканини, недорозвинення хрящів дихальних шляхів, більше зменшення діаметру трахеї (на 1/3) під час дихального циклу, кашлю.

Неможливість поглибити дихання

Діафрагма і дихальні м'язи

Слабкість дихальної мускулатури.

Швидке виснаження дихальної мускулатури.

Діафрагмальний тип дихання, високе стояння діафрагми.

Переповнений шлунок, метеоризм обмежують рухи діафрагми, зменшують дихальний об”єм.

Середостіння

Більша рухомість, ніж у дорослого.

Можливість перегибу великих магістральних судин та сдавлення легені при зсуванні середостіння.

Шлунок

Відносно слабкий кардіальний сфінктер шлунку.

Схильність до регургітації, відрижок з подальшою аспірацією.

Центральна нервова система

Відносно нижча збудливість дихального центру при гіпоксемії| і гіперкапнії|, більший рівень гемоглобіну в крові.

Більш пізніший початок адаптації до гіпоксемії|, що починається. Схильність до періодичного дихання, апное.

Серцево-судинна система

Відкрита артеріальна протока.

Гіпоксія викликає легеневу гіпертензію, що приводить до правий-лівого шунтування (персистюча| фетальна| циркуляція), можливий ліво-правий шунт (синдром відкритої артеріальної протоки).

Особливості обміну

Велика стійкість до гіпоксії новонароджених і грудних дітей, пов'язана, ймовірно, із здатністю обміну перемикатися на анаеробний гліколіз. Крім того, нестача кисню у них знижує інтенсивність окислювальних процесів, а у дорослих або не змінює, або підвищує її.

Нетривалу дихальну недостатність помірного ступеня діти переносять порівняно краще, ніж дорослі. Проте хронічну гіпоксію вони переносять гірше, і вона відбивається на розвитку всіх органів і систем організму.

Імунна реактивність

Нижча бар'єрна функція шкіри і слизових, менша здатність до синтезу Ig, зокрема, Ig A.

Легкість проникнення і розповсюдження інфекції.