3. Організація змісту навчального матеріалу.

Зміст даної теми полягає у вивченні та застосуванні на практиці положень Інтегрованого Ведення Хвороб Дитячого Віку (ІВХДВ). Стратегія ІВХДВ розроблена ВООЗ в 1992р. та використовується більш ніж у 100 країнах світу. Мета методу – зниження захворюваності, смертності та інвалідизації дітей до 5 років.

Стратегія ІВХДВ сприяє точному визначенню захворювань дітей, забезпечує інтегроване ведення значних захворювань, сприяє покращенню консультативних навичок медперсоналу, а також визначає потребу направлення в стаціонар важкохворих дітей і надання їм невідкладної допомоги на амбулаторному етапі.

В 2009 р. курс ІВХДВ адаптований та почав впроваджуватись в Україні

Більшість хворих дітей має ознаки декількох захворювань, отже, єдиний діагноз часом буває неможливим або не є правильним, а лікування потребуть одразу декілька захворювань. Тому і потрібен інтегрований підхід до ведення кожної конкретної дитини. Медпрацівник має оцінювати на окреме захворювання, а здоров’я дитини в цілому.

Крім того, стратегія ІВХДВ сприяє профілактиці захворювань (імунізація, покращення вигодовування грудних та старших дітей, проведення профілактичних оглядів тощо).

Стратегія ІВХДВ передбачає ефективне ведення наступних станів: гострі респіраторні інфекції, пневмонії, анемії, діареї, інфекції вуха, горла, ВІЛ/СНІДу, місцеві бактерійні інфекції, сепсис, менінгіт, жовтяниці новонароджених тощо.

Крім того, визначається підтримка грудного вигодовування, імунізація, профілактичні заходи, догляд за хворими дітьми.

Стратегія ІВХДВ підходить для медичних закладів першого рівня допомоги(амбулаторій, поліклінік).

Залежно від віку дитини різні клінічні ознаки та симптоми мають різний ступінь статистичної достовірності, діагностичну чутливість та специфічність. Саме тому в керівництвах по ІВХДВ надано рекомендації по вибору симптомів та тактиці ведення хворих двох вікових категорій: 1) діти віком від 2 місяців до 5 років; 2) новонародженні у віці від 1 тиждня до 2 міс.

Процес інтегрованого ведення хвороб дитячого віку складається з кроків, які повинен виконати медичний працівник для забезпечення ефективного ведення захворювання:

Крок 1. Оцініть.

Включає декілька важливих етапів, які виконуються медичним працівником: збір анамнезу, перевірка на наявність загальних ознак небезпеки, перевірка основних симптомів, оцінка статусу вгодованості дитини та харчування, з’ясування статусу по щепленням, оцінка по іншим проблемам.

Для оцінки використовують обмежену кількість клінічних ознак (максимально чутливі та специфічні): для дітей у віці від 2 місяців до 5 років-кашель або утруднене дихання, діарея, лихоманка, проблеми з вухом; для немовлят у віці від 1 тиждня до 2 місяців-бактеріальна інфекція та діарея.

Крок 2. Класифікуйте захворювання.

На основі результатів оцінки медичний працівник повинен класифікувати захворювання дитини. Класифікація не є діагнозом в традиційному розумінні, вона дозволяє «сортувати» пацієнтів на рівня надання первинної медичної допомоги.

Класифікація захворювань базується на системі потрійного кольорового кодування: «рожевий»-необхідність негайного госпіталізації, «жовтий» вказує на необхідність початку амбулаторного лікування, «зелений»-необхідність підтримуючого догляду на дому

Крок 3. Визначте лікування.

Після класифікації всіх станів дитини лікар визначає специфічне лікування в стаціонарі, амбулаторно чи вдома, якщо немає серйозного захворювання. Мати отримає консультацію по лікуванню та догляду за хворою дитиною.

Крок 4. Лікуйте дитину.

Після огляду лікар чи медсестра виконує певні процедури відповідно до стану; навчає матір давати пероральні препарати, радить дієту, питний режим, догляд, просить матір прийти в амбулаторію з метою повторного огляду в певний день.

Крок 5. Консультуйте матір.

Якщо дитину необхідно оглянути повторно, медпрацівник пояснює матері, коли вона має прийти повторно, навчає маму розпізнавати симптоми, які вимагають звернення до лікаря.

Крок 6. Проведіть наступний огляд.

Процес інтегрованого ведення хворих допомагає виявити дітей, які потребують повторного огляду лікаря. При цьому оцінюється повторно стан хворого, виникнення нових проблем, проводиться корекція лікування тощо.