4. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті

4.1. Підготовчий етап

Підкреслити значення теми диспансерного нагляду за дітьми з патологією органів дихання для подальшого вивчення і професійної діяльності лікаря. Студентів займають конкретними цілями та планом заняття.

Проводиться стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів (тести, усне опитування).

4.2. Основний етап.

Студенти розв’язують ситуаційні задачі по темі заняття, працюють на прийомі в поліклініці з лікарями – педіатрами та іншими фахівцями, ознайомлюються з медичною документацією на диспансерних хворих, планами диспансерного спостереження дітей на поліклінічному етапі. Під контролем викладача в навчальній кімнаті самостійно складають плани диспансерного нагляду дітей по темі, визначають покази до санаторного лікування та зняття з обліку. Викладач перевіряє ситуаційні задачі по темі під час роботи студентів у кабінетах поліклініки з лікарями.

4.3. Заключний етап

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного і виставляється в журнал. Староста групи заносить оцінку у відомість обліку, викладач завіряє підписом. Викладач інформує про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

5. Додатки

- Тести

- Ситуаційні задачі

- Контрольні питання

Матеріали для самоконтролю

Тести:

1. Співвідношення частоти дихання і пульсу у дитини в віці 1 року:

а)1 : 2,5;

б)1 : 3;

в)1 : 3,5;

г)1 : 4.

2. Яка клінічна форма бронхіту найбільш типова для дітей першого півріччя життя?

а)гострий бронхіт;

б)гострий обструктивний бронхіт;

в)гострий бронхіоліт;

г)рецидивуючий бронхіт.

3. Найбільш інформативними ознаками обструктивного бронхіту є:

а)свистяче дихання;

б) наявність різнокаліберних вологих і сухих хрипів з обох сторін;

в)інтоксикація;

г)підвищення прозорості легень поряд з посиленням судинного рисунка на рентгенограмі; свистяче дихання (wheezinq);

д)все перераховане.

4. Який із збудників грає провідну роль в етіології поза лікарняної пневмонії:

а) пневмокок;

б)стафілокок;

в)кишкова паличка;

г)клебсієла

д) вульгарний протей.

5. правила постановки алергопроб містять все, за винятком:

а) проби проводять під час ремісії;

б) алергени повинні бути стандартними

в) проби ставлять з алергенами, на які був анафілактичний шок

г) в кабінеті повинен бути протишоковий набір

д) проби не ставлять з алергенами, на які був анафілактичний шок

6. Основними критеріями діагностики БА є всі перелічені, окрім:

а) наявність характерного анамнезу та клінічних симптомів

б) спадкова схильність до алергії

в) позитивні шкірні проби із специфічними алергенами

г) наявність хронічної екстрагенітальної патології у матері

д) наявність специфічних Ig E у крові та секретах.

7. Визначити критерії зняття з диспансерного обліку дітей хворих на бронхіальну астму

а) через 3 роки, за умови повної ремісії

б) через 5 років, за умови повної ремісії

в) на диспансерному обліку перебувають до 18 років

г) з диспансерного обліку знімаються після періоду пубертату

д) наглядаються пожиттєво

8. Диспансерне спостереження за хворою дитиною з муковісцидозом вимагає:

а) огляд педіатра 1 раз на 3 місяці

б) консультації гастроентеролога, пульмонолога двічі на рік

в) копрограма – щомісяця

г) протеїнограма та іонограма 1 – 2 рази на рік

д) МРТ головного мозку

9. Ключові положення про досягнення контролю над клінічними симптомами бронхіальної астми (Глобальна стратегія лікування та профілактики бронхіальної астми -GINA):

а) відсутність симптомів БА в денний час (або≤2 епізодів на тиждень)

б) відсутність обмежень в повсякденній активності, включно фізичні вправи

в) відсутність нічних симптомів або пробуджень через БА

г) відсутність потреби в препаратах невідкладної допомоги (або≤2 епізодів на тиждень)

д) все вище перераховане

10. Кратність огляду дитини педіатром (лікарем загальної практики) після перенесеної пневмонії:

а) огляд 1 раз на 3 місяці

б) огляд двічі на рік

в) у перші 3 місяці 1 р/міс, потім 1 р/квартал

г) огляд 2 рази на місяць

д) огляд перший місяць кожний тиждень

Контрольні питання

1. Основні клінічні синдроми при патології органів дихання.

2. Основні лабораторні методи діагностики патології органів дихання.

3. Основні інструментальні методи діагностики патології органів дихання.

4. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції.

5. Накази, якими керується лікар по спеціальності «Дитяча пульмонологія»

6. Ключові положення про досягнення контролю над клінічними симптомами бронхіальної астми (Глобальна стратегія лікування та профілактики бронхіальної астми -GINA)

7. Правила проведення пікфлоуметрії

8. Особливості диспансерного нагляду за дітьми, що перенесли пневмонію, гострий бронхіт.

9. Диспансерний нагляд за дітьми бронхіальною астмою.

10. Правила відбору дітей з патологією органів дихання для санаторно – курортного лікування

11. Документація, що оформлюється на диспансерного хворого в поліклініці

Література:

Основна:

1. Детская пульмонология / под. ред.. Н.Л.Аряева.- К., Здоровье, 2005 – 608с.

2. Катилов А.В., Дмитриев Д.В. и др. Клиническая пульмонология детского возраста. – Винница.: Нова книга, 2013. – 334 с.

3. Наказ МОЗ України №18 від 13.01.2005р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» стр.33-35 (додаток №2).

4. Наказ МОЗ України №437 від 31.08.2004р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах» стр.4-5 (додаток №1).

5. Наказ МОЗ України №767 від 27.12.2005р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча алергологія» стр.5-13

6. Педиатрия: Учебник для студентов высших учебных заведений ІІІ – ІV уровней аккредитации. 2-е., испр. и доп. (В.Г Майданник. Харьков: «Фолио» с.140 – 153).

7. Педіатрія. Національний підручник /за ред. проф. Бережного/ Т. 1. – К., - 2013. – 1060с.

8. Педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації/ За ред.проф. О.В. Тяжкої/ Видання друге.- Вінниця: Нова книга, 2008. – 1096с.

9. Шабалов Н.П. Детские болезни: учебник 5-е изд. В двух томах Т.1.-СПб: Питер, 2006 - С. 435-440

10. Гришко В.Г. Диспансеризація і реабілітація хворих дітей на амбулаторно – поліклінічному етапі. Методичні рекомендації. – Вінниця. – 2005. – 52с.

Додаткова:

1. Зайцева О.В. и др. // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. – 2007. - №1. – С.28.

2. Зайцева О.В. Бронхообструктивный синдром у детей // Педиатрия. – 2005.- №4 – С.94-104

3. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С

4. Пульмонология: современные аспекты диагностики и лечения: учебное пособие для вузов – Д.И.Грухан – С.224

5. Сенаторова Г.С., Логінова О.Л., Чужинська Н.Р. та ін.. Рецидивуючий обструктивний бронхіт у дітей: попередити чи лікувати?// Здоровье ребенка. – 2007.- №3(6)

6. Сергиенко Д.В. Острый бронхит: проблемы диагностики и лечения // Новости медецины и фармации. – 2009. - №295. – С.41-44

7. Синопальников А.И., Козлов Р.С., Внебольничная инфекция дыхательных путей. М., 2007 Премьер –РТ с.354

8. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Микрофлора и здоровье человека. – К.:Тов. «Червона Рута – Турс, 2008.- 552с.

9. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p