4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Кут Гіса	Кут між латеральною стінкою стравоходу та великою кривизною в місці стравохідно-шлункового переходу
Ковзні (аксиальні) грижі	Грижі стравохідного отвору діафрагми, що характеризуються переміщенням вгору стравоходу і шлунка по осі стравоходу
Параезофагеальні грижі	Грижі стравохідного отвору діафрагми, що характеризуються зміщенням догори дна шлунка (частіше) чи (рідко) – антрального відділу, кишкової петлі, пасма великого чепця поруч зі стравоходом
Грижа Морганьї	Ретрокостостернальна грижа(грудино-реберного трикутника діафрагми)
Грижа Богдалека	Грижа попереково-реберного трикутника діафрагми

4.2. Теоретичні питання до заняття:

• Хірургічна анатомія діафрагми.

• Класифікація діафрагмальних гриж. Класифікація гриж стравохідного отвору діафрагми.

• Клініка ковзної грижі стравохідного отвору діафрагми. Можливі ускладнення.

• Діагностика ковзної грижі стравохідного отвору діафрагми. Рентгенологічні ознаки.

• Лікування ковзної грижі стравохідного отвору діафрагми.

• Клініка, діагностика і лікування параезофагальної грижі стравохідного отвору діафрагми.

• Клінічні прояви релаксації діафрагми. Діагностика.

• Причини релаксації діафрагми. Лікування

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

• Проведення клінічного обстеження хворого з патологією діафрагми

• Проведення клінічного обстеження хворого з патологією діафрагми

• Визначення найбільш характерних клінічних ознак та їх ускладнень.

• Складання плану обстеження хворого.

• Інтерпретація результатів рентгенологічних та інструментальних досліджень.

• Формулювання діагнозу пацієнту з патологією діафрагми.

• Написання призначень пацієнту з ковзною грижею стравохідного отвору діафрагми.

• Визначення показів до оперативного лікування.

• Вибір методів хірургічних втручань на діафрагмі.

Зміст теми:

Діафрагма – це куполоподібно випукла в обидві плевральні порожнини м’язево-сполучнотканинна перегородка, що розмежовує порожнини черева та грудної клітки. Вона складається з крайової м’язової (pars muscularis) та центральної сухожильної частин (pars tendinea seu centrum tendinosum). В першій виділяють грудинну, реберну і поперекову частини відповідно до місць фіксації порцій діафрагмального м’яза.

З клінічної точки зору важливо виділити такі анатомічні особливості діафрагми:

• наявність трикутної форми щілинних просторів, заповнених жировою клітковиною, між відповідними частинами діафрагмального м’яза: грудино-реберного, через який проходить внутрішня грудна артерія (spatium seu trigonum sternocostale Larrey) та попереково-реберного (spatium seu trigonum lumbocostale Bochdalechi);

• наявність природних отворів: аортального, стравохідного, нижньої порожнистої вени, через які проходять вказані органи (стравохід – з блукаючими нервами);

• щільне прилягання діафрагми до перикарду в середній частині сухожильного центру;

• наявність переддіафрагмального простору між внутрішньою поверхнею ребер, верхньо-латеральною поверхнею діафрагми і нижнім краєм реберно-діафрагмального синуса плеври;

• відсутність очеревини на нижній поверхні поперекової частини з утворенням поза очеревинного відділу піддіафрагмального простру;

• рухова і чутлива іннервація за рахунок парних діафрагмальних нервів з особливостями ходу в передньому середостінні та радіального розгалуження у відповідних куполах

• участь в чутливій іннервації шести нижніх міжреберних нервів.

Кровопостачання діафрагми здійснюється за рахунок м’язево-діафрагмальної артерії (гілка внутрішньої грудної артерії), перикардіально-діафрагмальної артерії, парних гілок аорти: верхніх і нижніх діафрагмальних артерій та шести нижніх міжреберних артерій. Відтік крові відбувається через однойменні вени.

Основними функціями діафрагми є опорно-статична та динамічна. Останню можна поділити на респіраторну, кардіоваскулярну та моторно-травну складові.