- •2.5. Соціальні інститути суспільства і соціальні організації
- •41. Поняття «соціальний інститут». Підходи до визначення соціального інституту
- •42. Структура соціальних інститутів, їхня типологія й ієрархія
- •43. Функції, цілі й завдання соціальних інститутів
- •44. Закономірності функціонування соціальних інститутів
- •45. Основні інститути: сім'я, виробництво, держава — і сфери їхнього впливу
- •46. Диференціація й спеціалізація соціальних інститутів у сучасному українському суспільстві
- •Соціальна організація та соціальна інституція
- •§ 1. Зміст поняття "соціальна організація"
- •§ 2. Типи соціальних організацій
- •§ 3. Бюрократія
- •§ 4. Соціальні інституції
- •§ 5. Інституціоналізація організацій
- •31. Визначення поняття «соціальна група». Типологія соціальних груп і фактори, що впливають на їхнє формування
- •32. Великі й малі соціальні групи. Вивчення згуртованості малої групи (соціометричний метод Дж. Морено)
- •33. Первинні й вторинні соціальні групи (ч. Кулі), референтні групи (г. Хаймен)
- •34. Визначення й функції лідерства в групах
- •35. Поняття й характерні риси соціальної спільності. Види соціальних спільностей
- •1. Соціальні спільності, соціальні інститути
- •§ 1. Класи, групи, категорії
31. Визначення поняття «соціальна група». Типологія соціальних груп і фактори, що впливають на їхнє формування
Соціальна група — будь-яка сукупність людей, виділених за соціально значущими критеріями. Це можуть бути стать, вік, національність, раса, професія, місце проживання, прибуток, влада, рівень освіти й деякі інші.
Існують різноманітні об'єктивні причини й шляхи виникнення й формування соціальних груп. Наприклад групи можуть створюватися на основі біологічних особливостей (стать, вік). Групи можуть виникати в процесі об'єктивного поділу за ознаками власності, доходів. Такі статусні групи накладають на людину обов'язки дотримуватися певних правил, способу життя, часом навіть місця, де варто селитися людям відповідного соціального прошарку, Люди можуть утворювати групи свідомо, для задоволення потреби поєднуватися з однодумцями для захисту власних інтересів (профспілки, політичні партії), потреби в спілкуванні й цілеспрямованій діяльності (коло друзів, клуб за інтересами).
Типологію соціальних груп можна провести за різними підставами:
— за розмірами виділяють великі й малі групи;
— за характером взаємин між членами групи виділяють первинні й вторинні групи;
— для цілей статистичного аналізу групи підрозділяють на номінальні й реальні.
Великі й малі групи. До великих соціальних груп відносять класи, етнічні групи, нації, територіальні спільності, великі корпорації тощо. Такі групи можуть нараховувати мільйони людей. їх поєднують спільні ознаки, властиві членам цих груп, а не факт безпосереднього спілкування.
Малою групою називають невелику кількість людей, які добре знають один одного й постійно взаємодіють між собою. Чисельність малих груп обмежена й становить від двох до декількох десятків людей Прикладами малих груп є сім'я, студентська група, спортивна команда, група друзів і ін.
Первинні й вторинні групи. Первинна група складається з невеликої кількості людей, які вступають у пряму й без посередню взаємодію, що спирається на їхні індивідуальні особливості. Прикладом первинних груп є сім я. група друзів або будь яка група, між членами якої склалися глибокі емоційні відносини.
На відміну від первинної, вторинна група утворена з людей, між якими склалися лише слабко виражені емоційні відносини; їхня взаємодія націлена на досягнення певної мети. Індивідуальні, неповторні риси особистості не мають значення для функціонування вторинної групи. Іноді первинні групи формуються з індивідів усередині вторинної групи.
Номінальні й реальні групи. Номінальних груп існує безліч. Вони можуть конструюватися штучно для потреб статистики, існувати віртуально (у свідомості), виникати стихійно й легко розпадатися. У груп, які виділяють для статистичного обліку населення, є й друга назва — соціальні категорії Це, приміром, пасажири приміських поїздів, громадяни, що стоять на обліку в центрі зайнятості громадяни, що проживають в окремих або комунальних квартирах, багатодітні або малодітні сім'ї тощо Виділення таких груп необхідно в господарській практиці
Реальні групи називаються так тому що критерієм їхнього виділення служать реально існуючі ознаки, стать (чоловіки й жінки), прибуток (багаті, бідні, заможні), вік (діти, підлітки, молодь, дорослі, старі) споріднення и шлюб (неодружені, одружені, батьки, вдови), професія або рід занять (водії, учителі, інженери, лікарі), місце проживання (городяни, сільські жителі), національність (росіяни, поляки, угорці, турки)
Ці й деякі інші ознаки відносяться до числа соціально значущих. Оскільки це реальні ознаки, то вони не тільки існують об’єктивно (наприклад, біологічні — стать й вік або господарсько-економічні — прибуток і професія), але й усвідомлюються суб’єктивно. У представників однієї й тієї ж реальної групи схожі стереотипи поведінки, спосіб життя. ціннісні орієнтири.