Hroshi_ta_kredyt_vyd4

6 Розділ. Валютний ринок і валютні системи

носин, порядок і особливості здійснення валютних операцій, механізм визначення валютного курсу національної грошової одиниці до інших валют, порядок утворення й механізм використання валютних резервів країни, особливості й загальну організацію валютного контролю в межах держави.

В Україні основні засади організації валютного регулювання вперше було викладено в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991), який заклав перші правові основи організації управління валютною сферою. Але безпосереднім нормативним актом, що стосувався валютного регулювання, стали декрети Кабінету Міністрів від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Ці документи визначали загальні принципи валютного регулювання, порядок здійснення валютних операцій і поклали на НБУ функцію організації управління й контролю за валютною сферою. У подальшому нормативна база поповнювалась новими законами, які містили норми стосовно валютного регулювання. Серед них слід назвати Закон України «Про Національний банк України» і деякі інші нормативні акти.

Об’єктом регулювання в кожній країні виступає валюта, її рух і самі валютні відносини. Але це регулювання найбільш сфокусоване, як правило, на забезпеченні курсоутворення і на відповідному регулюванні курсу національної валюти. Зрозуміло, що таким об’єктом є й відносини між суб’єктами, які вступають у ці валютні відносини. Так, держава в особі відповідно уповноважених на це органів, регламентує, наприклад, відносини між комерційними банками і господарюючими суб’єктами-резидентами країни, які проводять валютні операції. Окремо будуть регулюватись такі самі відносини з нерезидентами. Об’єктом регулювання будуть і ті відносини, які виникають між певними суб’єктами, наприклад, у процесі переміщення валюти через митний кордон держави та ін.

Суб’єктами регулювання виступають інституційні державні органи, які на це уповноважені відповідно до чинного законодавства країни. Як правило, це центральний банк, комерційні банки, Міністерство фінансів та інші спеціальні установи, яким держава надає ту чи іншу частку функцій для здійснення валютного регулювання.

У нашій державі, як і в інших країнах з ринковою економікою, головним суб’єктом, який здійснює валютне регулювання, виступає центральний банк — Національний банк України. Саме він визначає

231

Щетинін А. І. «Гроші та кредит»

курс національної валюти стосовно до валюти інших держав, регламентує порядок і межі використання іноземної валюти на території нашої країни, нагромаджує і забезпечує відповідно до закону управління золотовалютними резервами країни, видає комерційним банкам ліцензії на здійснення валютних операцій та операцій з валютними цінностями, контролює валютні операції.

Важливим суб’єктом валютного регулювання виступають комерційні банки, які згідно з чинним законодавством України забезпечують контроль за проведенням валютних операцій, які здійснюються резидентами країни.

У процесі здійснення валютного регулювання, особливо в тій його частині, яка фокусує валютний контроль, суб’єктами виступають Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба України. Кожен із цих органів виконавчої влади забезпечує валютний контроль у межах тих повноважень, які закріплені за цим органом і входять у його безпосередні функції. Наприклад, Державна митна служба контролює порядок переміщення через митний кордон України валютних цінностей, а Державна податкова адміністрація контролює виконання норм чинних законів нашої держави щодо здійснення валютних операцій на нашій території як резидентами, так і нерезидентами.

Валютне регулювання спирається на певну низку конкретних дій, що їх виконують відповідні органи. Ці дії регламентуються законодавством країни і виявляються у формі певних напрямків або елементів валютного регулювання. Вони пов’язані між собою і в сукупності утворюють механізм державного регулювання валютних відносин.

До найбільш дійових методів (елементів) валютного регулювання слід зарахувати:

–маневрування обліковою ставкою центрального банку. Цей спосіб не тільки дає змогу регулювати грошову масу, але й сприяє або не сприяє (залежно від напрямку змін) ввозу або вивозу за кордон іноземної валюти;

–диверсифікація валютних резервів країни. Це дає змогу (за умови його розміщення в декількох валютах) зменшити збитки, які можуть виникнути у разі знецінення тієї чи іншої валюти;

–купівля або продаж золота з метою зміни кон’юнктури ринку шляхетних металів;

–валютна інтервенція, котра веде до зміни курсової вартості національної валюти стосовно іноземної і викликає відповідні зміни в платіжному балансі країни;

232

6 Розділ. Валютний ринок і валютні системи

–девальвація, яка полягає в офіційному зниженні оголошеного курсу національної валюти країни. Це веде до збільшення експорту і зменшення імпорту. Але в сучасних умовах до цього заходу вдаються не дуже часто. Частіше він вимушений і пов’язаний з іншими загальноекономічними, а то й світовими процесами;

–ревальвація, яка протилежна девальвації і полягає у підвищенні курсу національної валюти. Ревальвація стимулює приплив іноземної валюти;

–посилення або послаблення валютних обмежень. Обмеження можуть стосуватися зміни правил вивозу валюти громадянами, обміну юридичними і фізичними особами національної валюти на іноземну, зміни правил вивозу валютної виручки нерезидентами країни і т. ін.

Валютне регулювання як система дій з боку держави щодо регулювання валютних відносин знаходить своє відображення у валютній політиці. Її розробкою і впровадженням у життя, як правило, займається центральний банк країни. Валютна політика виступає складовою частиною грошово-кредитної політики і у своїх цілях і засобах відбиває як поточні, так і стратегічні питання валютного регулювання на його даному конкретному етапі залежно від дії конкретних чинників.

Валютна політика Національного банку України включає такі найважливіші складові:

•заходи, націлені на обмінні курси з метою захисту валютних резервів НБУ;

•дії, спрямовані на стабілізацію і розвиток валютного ринку;

•заходи щодо захисту національної валюти і забезпечення її внутрішньої та зовнішньої стабільності й конвертованості;

•комплекс дій щодо створення сприятливих умов для припливу іноземної валюти в нашу державу;

•накопичення золотовалютних резервів для забезпечення платоспроможності нашої держави.

Валютна політика відображає не тільки загальні, тобто стратегічні завдання, що стоять перед державою, а й ті обставини, що складаються в економіці на кожному етапові її розвитку. Ця політика має певні особливості, і залежно від них у характері та методах її реалізації можна виділити певні періоди, або етапи.

На початку становлення нашої незалежної держави в умовах емісійної монетарної політики, яка проводилась НБУ до 1994 р. і знаходила свій вияв в емісійному покритті бюджетного дефіциту, суттєво

233

Щетинін А. І. «Гроші та кредит»

зросла інфляція, а через неї посилювався і попит на іноземну валюту, перш за все на долари. Це призвело до великого знецінення карбованця. Так, у 1992 р. інфляція за рік становила 2100 % (ціни зросли у 21 раз), а курс карбованця стосовно долара США впав у 1062,8 раза, тобто зовнішнє падіння карбованця порівняно з внутрішнім було вищим у 50,6 раза (1062,8 : 21) = 50,6.

За цих обставин НБУ вдався до адміністративно-командних заходів щодо руху валюти і її регулювання. Ці заходи зводились до такого:

•обов’язковий продаж господарюючими суб’єктами 50 % валюти, вирученої від експорту;

•лімітування вивозу іноземної валюти за кордон;

•жорсткий контроль за здійсненням будь-яких валютних трансакцій і встановлення обов’язкових відрахувань від валютних надходжень;

•обмеження закордонних інвестицій, які здійснювали резиденти України.

Цей етап реалізації валютної політики НБУ характеризувався жорсткими валютними обмеженнями і відображав надзвичайно складну ситуацію, яка склалась в економіці нашої держави в той період.

Другий етап починається з 1994 р. і продовжується до введення національної валюти — гривні (1996 р.). Він характеризується тим, що валютна політика стає більш ліберальною, а валютний ринок помітно розширюється. Вже в кінці 1994 р. валютний курс почали визначати на основі купівлі-продажу валюти на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). Обсяги торгів на цій біржі поступово зростають, а сама біржа відкриває свої філії в Харкові, Львові, Донецьку та Дніпропетровську.

У 1995 р. відбулась подальша лібералізація валютних операцій. НБУ дозволив здійснювати обов’язковий продаж валютних надходжень не тільки на УМВБ, а й через уповноважені банки та на міжбанківському валютному ринку. Це було курсом на пристосування вітчизняного валютного ринку до тих традицій і положень, які склались на валютному ринку розвинених країн. Як відомо, там 85—95 % валюти купується і продається саме на міжбанківському ринку, а валютні біржі мають місце тільки в окремих країнах, і їх роль невелика. Було скасовано обов’язковий продаж валютних надходжень від господарюючих суб’єктів до валютного резерву НБУ. У другій половині 1995 р. було заборонено використання іноземної валюти як засобу платежу на території України.

234

6 Розділ. Валютний ринок і валютні системи

З уведенням гривні починається третій етап у формуванні й реалізації валютної політики НБУ. Його загальна особливість полягає в подальшому зменшенні валютних обмежень. Поступово відбувається уніфікація вітчизняного валютного законодавства зі світовим. У травні 1997 р. наша країна приєдналась до VІІІ статті Статусу Міжнародного валютного фонду, що означає визнання нашої валюти як конвертованої за поточними операціями. Значно розширено права фізичних осіб-іноземців за операціями з валютою. Вони можуть, як і резиденти України, купувати валюту на міжбанківському валютному ринку з правом переказу її іншим суб’єктам за межами нашої держави.

Четвертий етап валютного регулювання починається з 2000 р. Його головні особливості в тому, що воно здійснюється на фоні динамічного економічного зростання і такої важливої події як вступ (лютий 2008 р.) України до СОТ.

В цілому, можна констатувати, що поступово, з подоланням кризових явищ у нашій економіці і поступовим піднесенням в економіці валютна політика нашої держави стає більш виваженою, ринковою і, головне, ефективною. Це знаходить свій вияв у забезпеченні стабільності гривні, яка впродовж 2000—2007 рр. у цілому зміцнювала свої позиції і характеризувалася стабільним курсом.

235

Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення валюті.

2.Що таке валютний курс?

3.Чим у своїй основі визначається валютний курс?

4.Що таке золотий паритет?

5.Що таке золоті крапки?

6.Поясніть, яким був механізм саморегулювання валютного курсу в умовах дії золотого стандарту.

7.Розкрийте найбільш поширені способи визначення валютного курсу.

8.Перелічіть основні чинники, зміна яких може вплинути на курс валюти.

236

6 Розділ. Валютний ринок і валютні системи

9.Розкрийте механізм зміни валютного курсу від стану платіжного балансу (активне або пасивне сальдо платіжного балансу).

10.Охарактеризуйте вплив інфляції на валютний курс.

11.Як може вплинути ревальвація валюти на її курс по відношенню до інших валют?

12.Як впливає зростання рівня дохідності цінних паперів і відсотка за депозитами на валютний курс?

13.Дайте визначення фіксованому курсу валют і назвіть його різновиди.

14.Розкрийте переваги й недоліки фіксованого курсу.

15.Дайте визначення плаваючому курсу і назвіть його різновиди.

16.Розкрийте переваги й недоліки плаваючого курсу.

17.Охарактеризуйте механізм, цілі і наслідки валютних інтервенцій центрального банку.

18.Розкрийте роль, яку відіграють операції центрального банку на відкритому ринку для зміни валютного курсу.

19.Охарактеризуйте вплив на валютний курс змін в обліковій політиці і зміни в нормі обов’язкових резервів.

20.Дайте визначення конвертованості валюти.

21.Що означає поняття «повна конвертованість валюти»?

22.Що означає конвертованість валюти за поточними операціями?

23.Розкрийте суть конвертованості за капітальними операціями.

24.Що означає поняття «частково конвертована валюта»?

25.Назвіть країни, валюта яких є повністю конвертованою.

26.Дайте визначення внутрішній і зовнішній конвертованості валюти.

27.Дайте визначення неконвертованій валюті і поясніть, за яких умов валюта отримує такий статус?

28.Чи стала гривня конвертованою і якщо так, то коли і який ступінь конвертованості нашої валюти?

29.Що таке валютний ринок?

30.Охарактеризуйте валютний ринок як складову структури грошового ринку.

31.Охарактеризуйте об’єкт і суб’єкти валютного ринку.

32.Що таке спот-операція?

33.Визначте суть форвардної операції.

34.Як визначається відсоткова ставка за форвардними операціями?

35.Що таке ставка ЛІБОР і яке значення вона має для організації валютних операцій?

237

Щетинін А. І. «Гроші та кредит»

36.Що таке відкрита і що таке закрита валютна позиція?

37.Поясніть, що означають поняття «довга відкрита позиція», «коротка позиція».

38.Що таке валютний ризик і як можна його зменшити за рахунок валютних операцій?

39.У чому суть операції, яка носить назву валютний СВОП?

40.Дайте визначення міжнародній валютній системі.

41.Назвіть основні елементи, які притаманні сучасній міжнародній валютній системі.

42.Що являли собою валютні блоки?

43.Охарактеризуйте валютну зону і перелічіть найбільш потужні валютні зони.

44.Охарактеризуйте ті основні протиріччя, які виникали між краї- нами-учасниками валютної зони.

45.Коли відбулась Бреттон-Вудська конференція, і які теоретичні суперечки передували цій конференції.

46.Назвіть і охарактеризуйте основні положення валютної угоди, підписаної в 1944 р. в Бреттон-Вудсі.

47.Які переваги давала Бреттон-Вудська валютна система Сполученим Штатам Америки?

48.На чому базувались певні переваги США перед іншими країна- ми-учасниками Бреттон-Вудської конференції?

49.Яким був механізм підтримки фіксованого курсу, встановленого Бреттон-Вудською угодою?

50.Які переваги країнам-учасникам (окрім США) давала БреттонВудська угода?

51.Поясніть, що таке «золотий пул», з якою метою і коли він був створений і коли припинив своє існування?

52.Поясніть, що таке СDR і з чим була пов’язана їх емісія?

53.Коли і чому долар США був уперше за післявоєнні роки девальвований?

54.Коли було офіційно введено плаваючі курси?

55.Коли було підписано Ямайську валютну угоду і які її основні положення?

56.Коли і в яких розмірах було здійснено другу емісію СDR?

57.Яка проблема є однією з найскладніших для країн в умовах дії Ямайської валютної угоди?

58.Коли була підписана і коли почала діяти угода про створення Європейської валютної системи?

238

6 Розділ. Валютний ринок і валютні системи

59.Що було причиною створення Європейської валютної системи і які цілі ставили її фундатори?

60.Назвіть і охарактеризуйте основні елементи Європейської валютної системи.

61.Як визначався курс Європейської валютної одиниці (ЕКЮ)?

62.Розкрийте механізм підтримки фіксованого курсу валют країн ЄС по відношенню до ЕКЮ.

63.Яку роль відігравало золото в Європейській валютній системі?

64.У чому полягав проект подальшого розвитку Європейської валютної системи, започаткований комісією Делора?

65.Коли була підписана Маастріхтська угода?

66.Які умови повинні були виконати держави, що хотіли ввести євро?

67.Коли і як було введено євро?

68.Яка глибинна причина введення євро?

69.Чим можна підтвердити певну співставність американського долара і євро?

70.Які проблеми можуть виникнути в процесі застосування євро?

71.Розкрийте теоретичні засади сучасного валютного регулювання.

72.Охарактеризуйте валютне регулювання, яке склалось в Україні.

73.Визначте суб’єкти і об’єкти валютного регулювання.

74.Які органи державного управління здійснюють валютний контроль?

75.Охарактеризуйте основні елементи системи валютного регулювання.

76.Охарактеризуйте найбільш важливі складові валютної політики Національного банку України.

77.Розкрийте основні етапи проведення в Україні валютної політики з моменту отримання незалежності.

239